ЄСПЛ зобов'язав Україну виплатити гей-парі компенсацію за відмову у шлюбі. Коли Рада ухвалить закон про зареєстровані партнерства?

Європейський суд з прав людини визнав порушення Україною прав одностатевої пари, яка не могла узаконити свої стосунки, будучи сім'єю де-факто. Для встановлення справедливості гей-парі знадобилося 10 років, а можливим це стало завдяки ратифікованій Україною Європейській Конвенції, яка виключає дискримінацію за сексуальною орієнтацією. Вирок суду зобов'язує державу виплатити обом чоловікам по 5 тисяч євро компенсації.

Попри те, що результат даної справи став революційним для нашої країни, свої права гей-подружжю вдалося відстояти поки виключно на папері. За Конституцією, в Україні не дозволені одностатеві шлюби, тому узаконити стосунки представники ЛГБТ-спільноти все ще не можуть.

Коли Україна приєднається до Європи у питанні рівності перед законом громадян будь-якої сексуальної орієнтації, "Телеграф" запитував у народної депутатки Верховної Ради, авторки законопроекту про про інститут реєстрованих партнерств Інни Совсун.

Правова колізія

Закон про ратифікацію Україною Конвенції про захист прав людини і осноположних свобод було ухвалено Верховною Радою ще 1997 року. Однак українське законодавство досі не здатне забезпечити дотримання деяких з положень даної Конвенції.

Зокрема, у статті 8-й йдеться про право кожного громадянина на повагу до свого сімейного та приватного життя, якщо це не становить загрози для держави або суспільства. Серед сфер застосування даної статті — визначення персональної ідентичності, фактичні шлюбні відносини та питання сексуальних меншин.

Стаття 14-та гарантує здійснення громадянином будь-якого, передбаченого законом права, без дискримінації за будь-якою ознакою, в тому числі — сексуальною орієнтацією, будь-яким органом державної влади.

Водночас, згідно статті 51-ї Конституції України, "шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка", тоді як вільна згода одностатевих партнерів не може бути підставою для реєстрації їхніх стосунків. При цьому, згідно з 74-ю статтею Сімейного кодексу України, навіть не зафіксоване реєстрацією в РАГСі співжиття різностатевих пар держава розглядає як фактичний шлюб, що дає їм низку прав і обов'язків.

Спираючись на ці протиріччя між українським законодавством і положеннями вищезазначених статей Конвенції, ЄСПЛ констатував дискримінацію Україною одностатевої пари Андрія Маймулахіна та Андрія Маркова, які фактично проживають сім'єю з 2010 року, проте не можуть узаконити свій т.зв. "громадянський" шлюб.

Таким чином, ЄСПЛ спонукає Україну визнати стосунки ЛГБТ-пар і ухвалити закон про реєстрацію одностатевих партнерств як сімей, каже керівник Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини Михайло Тарахкало. Варто зазначити, що аналогічні рішення ЄСПЛ раніше виносив щодо інших країн, зокрема, Італії та Греції.

"Будь-яке рішення ЄСПЛ складається з двох частин — заходи загального та індивідуального характеру. Останні в даному разі передбачають виплату постраждалій стороні компенсації за утиск прав з боку держави. Заходи загального характеру — це комплекс дій, який повинна провести держава, щоб це порушення не повторювалося. У випадку з захистом прав представників ЛГБТ-спільноти, ці заходи повинні являти собою лібералізацію українського законодавства, а саме дозвіл на реєстрацію цивільних партнерств", — пояснює юрист в коментарі "Телеграфу".

Також правозахисник зазначає, що ратифікація будь-якої конвенції — це свого роду декларація намірів держави щодо поступового приведення національного законодавства у відповідність до норм та положень конвенції. Якщо уряд не погоджується з цим і не готовий працювати у даному напрямі державі слід вийти з Ради Європи й обрати інший шлях розвитку.

За крок до рівноправності

У питанні узаконення одностатевих партнерств важливу роль відіграє не лише соціальний, а й правовий аспект. Так, на відміну від одружених гетеросексуальних пар, одностатеві партнери не мають можливості представляти інтереси один одного в критичних ситуаціях. Особливо гострою дана проблема стала під час війни.

Зокрема, статус "одностатевого співмешканця" не дозволить одному з подружжя:

• відвідувати фактично найближчу, проте юридично абсолютно сторонню людину в реанімаційному відділенні і давати або не давати згоду на проведення того чи іншого медичного втручання (наприклад, якщо партнер перебуває у стані коми);
• отримувати інформацію про потрапляння партнера-військовослужбовця у полон або його зникнення безвісти та дані про хід пошукової операції/звільнення;
• отримати тіло загиблого партнера і приймати рішення щодо місця та способу його поховання;
• взяти під опіку його неповнолітніх дітей;
• наслідувати або передавати майно на правах першої лінії спадкування в разі раптової смерті партнера за відсутності заповіту.

Дізнатися хоча б приблизну кількість таких сімей в Україні наразі неможливо, адже у більшості випадків представники ЛГБТ-спільноти приховують своє особисте життя через побоювання проявів гомофобії на свою адресу.

Водночас, петиції на ім'я президента з проханням дозволити реєстрацію одностатевих шлюбів та партнерств, вже двічі — у 2022 та 2023 роках — набирали необхідні для розгляду главою держави 25 тисяч підписів. Тоді Володимир Зеленський запевнив, що уряд напрацьовує варіанти для вирішення цього питання, проте наразі процес ускладнюється забороною внесення змін у Конституцію під час дії воєнного стану.

За словами народної депутатки, авторки законопроекту №9103 про інститут зареєстрованих партнерств Інни Совсун ігнорування рішення ЄСПЛ та гальмування процесу законодавчих змін — це репутаційні ризики для України перед Радою Європи та сигнал для європейських країн, що наша держава не здатна належним чином захистити права людини. Таке положення справ може вкрай негативно вплинути на інтеграцію України в ЄС.

"Дане рішення ЄСПЛ не гарантує змін в українському законодавстві, проте для депутатів, які раніше виступали проти відповідних реформ, воно стане приводом замислитись. Виступати проти рішення Європейського суду з прав людини за умов, коли Україна претендує на членство в ЄС і звинувачує росію в ігноруванні норм Європейської конвенції, — це, як мінімум, не послідовно", — каже депутатка в коментарі "Телеграфу".

Станом на сьогодні законопроект №9103 пройшов вже три непрофільні комітети Верховної Ради: з питань молоді і спорту, європейської інтеграції та цифрової трансформації. Результатом цих розглядів стали рекомендації підтримати проект у першому читанні.

Попри те, що рішення цих комітетів не є обов'язковими до виконання, вони дозволяють авторам ініціативи вступити в діалог з депутатами, надати їм аргументацію та представити результати соцопитувань, згідно з якими, більшість українців підтримують дану реформу, пояснює Інна Совсун. Що ж стосується головного комітету, він поки що не планує виносити на розгляд цей законопроект.

"Легалізація одностатевих шлюбів, дійсно, потребує внесення змін у Конституцію, проте шлюб і партнерство — це різні інститути. Ухвалення закону про зареєстровані партнерства можливе і без зміни положень Основного Закону України, а отже, може бути реалізовано навіть під час дії воєнного стану. Крім того, цей закон передбачатиме розширення можливостей не лише для одностатевих пар", — пояснює депутатка.

За словами народної обраниці, станом на сьогодні український парламент є більш консервативним, аніж українське суспільство — депутати, які готові підтримати законопроект про зареєстровані партнерства, наразі у меншості. Такі настрої в парламенті заважають й ухваленню законопроекту №5488, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, вчинене з мотивів нетерпимості. Варто зазначити, що дана зміна українського законодавства є частиною євроінтеграційного пакету, без виконання вимог якого шлях в ЄС для України буде закритий.