Хайп чи лайфхак? Що не так з ідеєю вирішення "угорського питання" шляхом великого переселення українців на Закарпаття

Україні не варто перейматися через штучно створену "угорську проблему"

Уряд Угорщини, яка досі залишається однією з небагатьох союзних рф держав, неодноразово розігрував карту "угорського питання" на Закарпатті для роздмухування політичних інтриг. Минулого разу в Офісі прем'єра Угорщини Віктора Орбана натякнули, що блокуватимуть нашу євроінтеграцію, аж поки Україна не внесе зміни до закону про освіту, який буцімто обмежує використання угорської мови в регіоні, пише Telex.

У відповідь на чергові закиди Будапешта про "утиски" закарпатських угорців журналіст та політичний оглядач Денис Казанський запропонував збільшити кількість етнічних українців, що проживатимуть на території регіону, шляхом переселення військових і цивільних зі сходу та півдня країни, які втратили житло через війну, щоб відсоток угорців серед місцевого населення значно знизився і вже не міг бути приводом для спекуляцій на темі дискримінації нацменшин.

"Телеграф" з'ясовував, що насправді стоїть за угорськими претензіями до України, і чому ідея "великого переселення" на Закарпаття — радше популізм, аніж реальний механізм вирішення "проблеми".

Проблема, якої не існує

Угорщина вперто провадить антиукраїнську політику, блокуючи буквально кожне рішення, спрямоване на підтримку нашої держави. Так, лише за останні кілька днів офіційний Будапешт виступив проти виділення Україні траншу військової допомоги від ЄС, зажадав продовження заборони на імпорт українського зерна в Угорщину, а також саботує євроінтеграцію України, вигадуючи нові причини для затягування цього процесу.

Однією з таких причин є буцімто невідповідність українського законодавства в частині забезпечення прав нацменшин стандартам ЄС. Зокрема, Будапешт вимагає надати більше можливостей етнічним угорцям, що проживають на території Закарпаття, запровадивши в регіоні освіту не лише українською, а й угорською мовою.

Насправді ж, усі "утиски" угорців на Закарпатті існують виключно в риториці офіційного Будапешта, запевняє офіцер ЗСУ, керівник благодійного фонду "Мир і Ко" Мирослав Гай. За його словами, угорський уряд намагається посилювати свій вплив на цій території шляхом незаконної видачі паспортів і нав'язування угорської мови навіть у дитсадках (наприклад, в обмін на фінансування ремонту закладу освіти).

Своєю чергою росія неодноразово розігрувала "угорську карту", щоб блокувати саміти, присвячені допомозі України та ветувати рішення, спрямовані на її підтримку. Крім того, подібні вкиди в інформаційний простір мають на меті створення напруження між країнами-членами НАТО і позбавлення Альянсу консенсусу у принципово важливих для України рішеннях.

"Я чудово знаю ситуацію зсередини. На Закарпатті спокійно уживаються представники різних національностей та релігій — в одному селі можуть діяти п'ять церков різних конфесій і це не викликає жодних непорозумінь. У деяких прикордонних населених пунктах відсоток угорського населення, дійсно, значний – у місцевих ресторанах не лише готують національні угорські страви, а й пропонують меню угорською мовою. При цьому, самі закарпатці залюбки відпочивають у цих місцях і не відчувають жодної загрози. Крім того, на Закарпатті давно діють програми зі спорудження житла, в тому числі — модульного для переселенців з інших регіонів. Будівництво йде дуже активно, під нього задіюють великі території, тому говорити про нестачу українців на Закарпатті — значить, не розуміти реального положення справ", – каже Мирослав Гай в коментарі "Телеграфу".

За словами військовика, питання т.зв. "дискримінації" угорців є штучно створеним і педалюється виключно у політичних цілях: для шантажу, провокацій та дискредитації України. Відомо чимало випадків, коли підкуплені агенти росії влаштовували інформаційно-психологічні операції, в ході яких на Закарпатті знищували угорську символіку та пам'ятки, актам вандалізму піддавалися кладовища та культурні центри. Результати цих акцій фільмувалися і вкидалися в інформаційний простір напередодні ухвалення важливих для України рішень. Наприклад, проведення саміту "НАТО+Україна".

Мирослав Гай впевнений: за планами російського Генштабу, після знищення української державності наша країна мусить бути розчленована – її східна, південна та північна частина мають відійти росії, а західні регіони розділені між Польщею та Угорщиною.

Варто зазначити, що подібні наративи, судячи з усього, дійсно, просуваються кремлем в угорському уряді, і підтвердженням цьому слугує нещодавня скандальна заява Віктора Орбана в ефірі радіо Kossuth. Щоправда, слова політика виявились настільки провокативними, що редакторам довелося вирізати їх з остаточного запису, пише Media1.

"Втрати українців — це наші втрати… Там живуть і угорці, частина України — це давня угорська земля, яка тепер належить Україні, і угорці існують там як корінне населення", — сказав Орбан.

Рішення, що не має сенсу

Попри розуміння того, що "угорське питання" на Закарпатті є штучно створеним і навмисно розтиражованим, побоювання реакції колективного Заходу на закиди Віктора Орбана штовхають українців на пошук рішень для неіснуючої проблеми. Щоправда, деякі з них нагадують метод боротьби з крадіжками в автобусах, шляхом ліквідації автобусів.

Зокрема, журналіст та політичний оглядач Денис Казанський запропонував збільшити кількість населення на Закарпатті за рахунок етнічних українців з числа переселенців і військових. Таким чином, відсоток угорців в регіоні зменшиться до такого, що не передбачає жодних преференцій для нацменшини.

Варто зазначити, що дана ідея викликала чималий резонанс у суспільстві. Допис Казанського отримав тисячі вподобайок і сотні схвальних коментарів, проте були й ті, хто звинуватив автора у закликах до "культурного і демографічного етноциду". Так, кримськотатарський журналіст та громадський активіст Осман Пашаєв на своїй сторінці у Facebook назвав такий підхід до вирішення проблеми "сталінським рецептом".

Дистанціюючись від морально-етичного аспекту пропозиції Дениса Казанського, подібна ініціатива виглядає радше як спроба привернути до себе увагу суспільства, аніж реальним прагненням вирішити проблему, вважає експерт у галузі політології та соціології Володимир Цибулько.

За словами політика, на Закарпатті є тільки два райони компактного проживання угорців (Берегівський та Ужгородський райони, – прим. ред.), а загалом у регіоні представники цієї нацменшини становлять менше чверті населення. Ба більше, окрім угорців та українців на цій території також проживають румуни, чехи, словаки та вихідці з інших країн.

"Нам не потрібно вдаватися до подібних методів. Набагато ефективніше було б "дзеркалити" закиди Угорщини. Наприклад, вимагати від Будапешту створення інфраструктури для української меншини, адже наразі українці в Угорщині й близько не мають того, що мають угорці на Закарпатті. Крім того, слід нагадати про роль Угорщини у Другій світовій війні, зокрема, здійснення терору українського населення на Чернігівщині. Ще одна "спадщина" Угорщини – мадяризація українців-русинів. В Україні нема мадярів, які б змінили національність та віросповідання, а в Угорщині так званих "мадяронів" сотні тисяч", — зазначає експерт в коментарі "Телеграфу".

Побоюватися впливу угорського уряду на процес євроінтеграції України також не слід, впевнений Володимир Цибулько. Дискредитуючи Україну, Будапешт шантажує Брюссель, який запроваджує проти нього досить жорсткі санкції, в тому числі — із допомогою України.

"Причиною тиску Європи на Угорщину є так звана "регульована" або обмежена електоральна демократія, яка не відповідає стандартам ЄС. Противники швидкого вступу України в Євросоюз апелюють до того, що в ЄС ми станемо "другою Угорщиною", яка буде зневажати встановлені правила та порушувати порядок. Будапешт розігрує цей сценарій, щоб змусити Брюссель зняти з нього санкції", — пояснює політолог.

Та попри усі намагання Угорщини встромити палиці у колеса Україні, переслідуючи шкурні інтереси і підмахуючи росії, піддаватися на провокації і шантаж уряду Орбана нам не слід. За словами Володимира Цибулька, на відміну від НАТО, де консенсус має ключове значення, у Євросоюзі політична вага Угорщини є доволі сумнівною. Отже, кращим виходом для України стане покращення внутрішнього клімату без компромісів із совістю і демонстрація безпідставності критики наших ворогів.