"єПідтримка" — є борги: бюджетникам погрожують судом через виплачені 6500 грн допомоги

Чи повинні громадяни розплачуватись за помилки чиновників?

Не встиг в українському уряді вщухнути скандал навколо щедрого фінансування Мінкультом сумнівних проектів під час війни, як вже назріває новий. Згідно з документами, оприлюдненими журналістом і засновником подкаст-платформи "Вільний" Владом Сидоренком, Міністерство економіки зобов'язало громадян, які 2022 року отримали виплати в рамках проекту "єПідтримка", повернути кошти через "неправомірність" надання допомоги. У разі невиконання даної вимоги у стислі строки або ж не у повному обсязі, бюджетникам погрожують судом.

"Телеграф" звернувся до юристів, аби розібратися, хто повинен нести відповідальність за помилково нараховані кошти і наскільки правомірними є погрози громадянам з боку держави.

"Турбота" з погрозами

Спеціальна програма допомоги, що була запроваджена урядовою постановою №1272 наприкінці 2021 року і почала діяти у березні 2022-го, передбачала виплату грошової допомоги у розмірі 6500 грн застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту або іншого цивільно-правового договору, та фізичним особам-підприємцям, страхувальники яких не є бюджетними установами або фондами загальнообов'язкового державною страхування.

Підставою для нарахування виплати через державну платформу "єПідтримка" вважалася втрата частини доходу в результаті тимчасової зупинки роботи внаслідок бойових дій під час воєнного стану в Україні.

Помилку у верифікації учасників програми виявили ще у серпні 2022 року. Тоді міністр фінансів Сергій Марченко повідомив, що з майже 4,8 млн отримувачів такої допомоги 25 тисяч 524 особи є працівниками бюджетних установ і не мали права на отримання відповідної допомоги.

"Станом на 11 липня на небюджетний рахунок Мінекономіки повернуто кошти у сумі близько 12 млн гривень, із них: майже 9 млн гривень — фізичними особами за результатами вжитих заходів щодо повернення коштів за наслідками проведеної верифікації державних виплат, а майже 3 млн грн — кошти повернуті уповноваженими банками, як невикористана одноразова матеріальна допомога в рамках програми "єПідпримка", — заявляв Марченко в інтерв'ю агенції УНІАН.

Рівно за рік у бюджетні установи, зокрема столичні школи, почали надходити листи з вимогою до адміністрацій "вжити заходів" для термінового повернення працівниками коштів у Резервний фонд державного бюджету, "що дозволить спрямувати їх для забезпечення ключових потреб суб'єктів сектору національної безпеки та оборони в умовах воєнного стану".

У разі неповернення "безпідставно отриманих бюджетних коштів" Мінекономіки погрожує звернутися до суду.

За словами однієї з постраждалих від такої "підтримки" вчительки столичної школи, її обурює не лише сама ситуація, а й те, що уряд повідомив їй про "заборгованість" лише через рік, до того ж, не особисто, а через лист до керівництва навчального закладу.

"У нашій школі з цією проблемою стикнулася лише я. Чому цей лист прийшов моєму керівництву, а не мені особисто? Держава могла б надіслати його хоча б через ту ж "Дію", не говорячи вже про якісь мої підписи про отримання? Ба більше, вони вимагають від адміністрації школи відзвітувати у семиденний термін про "вжиті заходи" для повернення мною коштів. Про які заходи взагалі йдеться?", — каже педагог в коментарі "Телеграфу".

Початково подати заявку на отримання допомоги від держави вчителька вирішила, тому що за умовами програми підпадала під категорію громадян, які мають право на отримання виплати, адже 2,5 року займалася комерційною діяльністю.

Коли після верифікації 2022 року виявили помилку, її не повідомили про те, що вона увійшла до числа громадян, які "неправомірно" отримали кошти. Тепер, у розпал війни, коли більшість українців стикнулися з фінансовими труднощами, від неї вимагають повернення чималої суми, причому "терміново".

"Для мене це дуже неприємна ситуація з двох причин. По-перше, коли цю програму запровадили, була думка, що держава про нас дбає, що уряду не байдуже, але тепер це викликає великі сумніви. По-друге, особисто я на момент отримання цих коштів проходила лікування від онкозахворювання і витратила гроші на "хімію". Я молодий фахівець і поки що не маю такого рівня заробітку, щоб легко дістати з кишені 6500 грн і віддати їх через чиюсь помилку", — каже вчителька.

Крім того, педагог хвилюється, що після виходу адміністрації школи з літньої відпустки, на неї почнуть тиснути, виконуючи вимогу Мінекономіки про "вживання заходів" для термінового повернення коштів. Хоча вчителька розуміє, що юридичних підстав на це у її керівництва нема, ризик неофіційних "санкцій" проти працівників завжди може мати місце.

Правовий аспект

Попри те, що жодної вини (окрім довіри державі) громадян у помилці з виплатами нема, повернути кошти справді доведеться, каже адвокат ЮК "Riyako&Partners" Микола Максимов.

За словами правозахисника, цивільне законодавство України включає в себе таке поняття, як "безпідставно сплачені або передані грошові кошти" і передбачає, що у разі відсутності правової підстави для виплати, вони повинні бути повернуті державі. Інша річ — з яких причин було допущено помилку.

"Якщо кошти було зараховано на картку внаслідок технічної помилки бухгалтера, наприклад, або збою системи — ситуація одна, і вирішується вона поверненням грошей державі. А от якщо людина подавала заявку на отримання допомоги, пройшла перевірку і отримала її, а потім з'ясувалося, що прав на це у неї не було, — зовсім інша. У другому разі, згідно з рішенням Конституційного суду України, орган державної влади не може самостійно відмінювати свої ж рішення на користь громадянина. Процедура може проходити лише у судовому порядку", — пояснює юрист.

Судячи з того, що кошти вимагають повернути на підставі листа з Мінекономіки, причиною неправомірних виплат вважається саме технічна помилка. Проте, за словами правозахисника, навіть це не дозволяє державі встановлювати якісь жорсткі рамки для повернення грошей і тим більше — погрожувати громадянам.

Не варто також побоюватись будь-яких заходів та санкцій з боку керівництва установи, в якій працюють "боржники", адже відносини "громадянин-держава" і "працівник-роботодавець" лежать у різних правових площинах і не можуть перетинатися.

"Третирувати людину, висувати неадекватні рішення про строк повернення в один-три дні і погрожувати адміністративною або кримінальною відповідальністю у разі їхнього невиконання, уряд не має права. Законом передбачено, що в подібних ситуаціях необхідно направити громадянину вимогу, яка може розглядатися до 30 днів. Якщо після цього "боржник" не відреагував на вимогу, держава може звернутися до суду. Судовий процес зі стягнення коштів триватиме орієнтовано рік. Протягом цього часу громадянин може спокійно повертати кошти.

Неофіційний тиск з боку адміністрації школи чи іншої бюджетної установи може здійснюватись, проте виключно до того моменту, поки працівник не звернеться по правову допомогу або поки ситуація не набуде розголосу. Жоден закон не дозволяє роботодавцю виступати "колектором" для стягнення коштів на користь держави", — пояснює адвокат Микола Максимов.

Із ситуації, що склалася, можна зробити лише один, але вкрай важливий висновок: навіть у тих рідких випадках, коли держава висловлює намір попіклуватися про громадян, останнім слід бути обачними і ретельно перевіряти правомірність отримання цієї допомоги, адже замість фінансової підтримки, можна отримати нові борги і навіть постати перед судом.