Раптова сварка України з дружньою Польщею. Що про це треба знати

Останніми днями у відносинах між Україною та Польщею пробігла чорна кішка, після того, як країни обмінялися низкою критичних заяв. Пояснюємо, що відбувається між країнами-союзницями:

З чого все почалося. Заяви про вдячність

Першим у ланцюжку контроверсійних заяв став керівник Бюро міжнародної політики президента Польщі Марцін Пшидач. Той в ефірі польського телебачення коментував ситуацію з обмеженням імпорту українського збіжжя у Польщу та натякнув, що Україні "варто було б почати цінувати роль, яку Польща відіграла для України протягом останніх місяців і років".

На це відреагував заступник керівника ОП Андрій Сибіга, який у Facebook написав, що такі слова польського політика є маніпулятивними і такими, що нав’язують польському суспільству думку, що Україна начебто не цінує підтримку Польщі у боротьбі з російською агресією.

Вже 1 серпня, українське МЗС повідомило про виклик польського посла в Києві Бартоша Ціхоцького. Ціхоцький, до речі, це людина, яка залишалася у Києві у перші найважчі дні повномасштабного вторгнення рф, на відміну від дипломатів інших країн:

"Під час зустрічі було наголошено, що заяви про нібито невдячність українців за допомогу Польщі не відповідають дійсності та є неприйнятними. Переконані, що українсько-польська дружба є набагато глибшою за політичну доцільність. Політика не має ставити під сумнів взаєморозуміння та міцність відносин наших народів. Жодні заяви не завадять нам спільно вибороти мир та розбудувати спільне європейське майбутнє", – написав у Facebook речник МЗС України Олег Ніколенко.

Незабаром після цієї заяви польське МЗС викликало посла України.

"МЗС повідомляє, що в зв’язку із заявами представників української влади посла України в Польщі запрошено до резиденції МЗС", – йдеться в короткому повідомленні відомства.

Вже 2 серпня заступник міністра закордонних справ Польщі Павел Яблонський назвав стан відносин між двома країнами "не найкращим". За його словами, на це вплинули "заяви деяких представників української влади". Заступник глави МЗС Польщі наголосив, що є багато питань, щодо яких Польща та Україна "не дійшли згоди".

"Ми передамо наші оцінки щодо стану наших відносин сьогодні, який, на жаль, через останні заяви деяких представників української влади є не найкращим. Ніхто цього не приховує", — заявив Яблонський.

Він висловив припущення, що однією з причин погіршення українсько-польських відносин є те, що в української сторони "на жаль, з’явилися якісь емоції".

"Тут ми трохи розуміємо — бо, звісно, ​​держава зазнала нападу, — але вона також не повинна атакувати своїх союзників", — зазначив він.

З такими заявами виступили ряд польських політиків, у тому числі Генеральний секретар партії "Право і справедливість" (PiS) Кшиштоф Соболевський, колишня прем’єрка Беата Шидло.

Спроби залагодити конфлікт

Понизити градус конфлікту взявся особисто президент Володимир Зеленський, у себе в Twitter він заявив, що емоціям варто охолонути, а Київ високо цінує підтримку Варшави і вважає, що перемога над спільним ворогом важливіша за непорозуміння.

"Ми високо цінуємо історичну підтримку Польщі, яка разом з нами стала справжнім щитом Європи від моря до моря. І в цьому щиті не може бути жодної тріщини. Ми не дозволимо жодним політичним миттєвостям зіпсувати стосунки між українським і польським народами, і емоції обов'язково мають охолонути. Свобода і добробут наших народів, цінності нашої Європи і перемога над спільним російським ворогом понад усе", — написав президент.

Зеленський додав, що європейці вміють об'єднуватися, щоб відстояти інтереси один одного, незалежно від амбіцій політиків.

2 серпня Секретар РНБО Олексій Данілов сказав, що Україна вдячна Польщі "за кожний злотий, снаряд чи добре слово", а також за надання прихистку українським біженцям.

"Ми об’єднанні спільною європейською історією, мільйонами родинних і дружніх зв’язків і єдиною ціллю – знищення московської потвори, яка посягнула на нашу і вашу свободу", – заявив Данілов.

Він зазначив, що саме Польща надала Україні першу партію зброї після початку повномасштабної російської агресії, надіславши партію мінометів. А також, що напруження Великої війни інколи викликають емоційні дії і слова, але "в нашій родині ми самостійні, без сторонньої допомоги зможемо владнати будь-які непорозуміння".

А сьогодні у Міністерстві закордонних справ Польщі заявили, що запросить на зустріч посла України Василя Зварича, щоб "з'ясувати причини напруги" між країнами. Заступник глави МЗС Польщі Аркадіуш Мулярчик в ефірі "Польського радіо" сказав, що Польща хоче "злагодженої роботи" з Україною.

"Метою є з'ясувати причини тієї напруги, яка сьогодні є в польсько-українських відносинах, викликана не польською стороною. Мета полягає в тому, щоб не вступати в суперечку, тому що від цієї суперечки матимуть користь інші", — сказав Мулярчик, підкресливши, що у нас є спільні інтереси та спільні цілі.

Віцеміністр закордонних справ Польщі Павел Яблонський наголосив, що Польща прагне мати добрі відносини з Україною, які базуватимуться на принципі взаємоповаги та розуміння національних інтересів. Він додав, що Польща й надалі прагне підтримувати Україну у війні з росією, оскільки рфє загрозою також для поляків.

"Ми захищаємо Польщу. Україна захищає себе, але у нас є спільний інтерес, і ми підтримуємо в цьому одне одного. Є питання, щодо яких ми маємо інший погляд, щодо яких ми досі не можемо дійти згоди. Ніхто цього не приховує, але ми працюємо над цим", — зазначив посадовець.

До чого тут зерно

Пшидач зробив свою заяву в контексті подальшої заборони для українського збіжжя. Мораторій на імпорт українського зерна та агропродукції до 5 країн триває до 15 вересня 2023 року, його запровадила Європейська комісія після весняної заборони Польщі та протестів фермерів. А зараз у польському суспільстві тривають обговорення щодо того, чи потраплятиме дешевше українське збіжжя до Польщі після 15 вересня, адже воно обвалює ціни на польському ринку і злить місцевих фермерів.

Днями міністр сільського господарства і розвитку села Роберт Телюс запевнив Сейм, що українське зерно не потрапить до Польщі після 15 вересня.

"Шановні фермери, не слухайте тих, хто хоче ще більше знищити польське сільське господарство. Прем'єр-міністр Матеуш Моравєцький, віцепрем'єр Ярослав Качинський чітко дали зрозуміти: після 15 вересня українське зерно не потрапить до Польщі. Ми захистимо польське сільське господарство", — сказав Телюс.

Також він зазначив, що зараз зерно до Польщі не надходить, а проїжджає транзитом далі.

"Транзит зерна з України збільшився більш ніж удвічі з 114 тис. тонн у лютому до 262 тис. тонн у червні. Це дуже добра новина для аграріїв, оскільки зерно з України не потрапляє на польський ринок", – підкреслив Телюс.

Раніше "Телеграф" повідомляв, що на матчі чемпіонату Польщі вболівальники вивісили антиукраїнські банери.