Про хвороби, з якими беруть у ЗСУ, про видачу повісток на вулиці і брехню роспропаганди: інтерв'ю з речником Полтавського військкомату, ч.II

Читать на русском
Автор
24501
Роман Істомін
Роман Істомін

Армія — це не лише передова. Тому громадянин може захищати Батьківщину й у тилу, каже Роман Істомін.

З 24 лютого 2022 року в Україні запроваджено воєнний стан, у рамках якого триває загальна мобілізація. Для відсічі широкомасштабному російському вторгненню до лав ЗСУ, ДПСУ, НГУ та спецпідрозділів стали сотні тисяч захисників і захисниць. Однак через низьку поінформованість громадян про умови призову мобілізаційна кампанія стикається з певними складнощами.

Де можуть вручити повістку військовозобов’язаному, чи відправляють мобілізованих одразу на фронт, чи звільняє від мобілізації адміністративне покарання за ухилення від призову? На ці та інші запитання у другій частині інтерв'ю "Телеграфу" відповів речник Полтавського обласного ТЦК та СП майор Роман Істомін.

*Які військові спеціальності найбільш затребувані на фронті? У яких випадках можуть призвати на службу в ЗСУ одразу всіх дорослих членів родини? Відповіді на ці та інші запитання читайте у першій частині інтерв'ю майора Істоміна про мобілізацію жінок і студентів, відстрочку для нардепів і поповнення втрат.

Зупиняти транспорт не мають права

— Хто займається адресним врученням повісток? І чи зобов’язаний громадянин приходити в Терцентр комплектування та соцпідтримки (ТЦК та СП), якщо виявить запрошення у поштовій скриньці?

— Мобілізація — це державний процес, тому до нього підключені органи місцевого самоврядування, які ведуть первинний військовий облік. Визначені посадові особи у цих органах на запит ТЦК розносять повістки, підписані начальником терцентру комплектування. Повістка вважається врученою лише тоді, коли вона підписана громадянином, якому адресується. Залишена у поштовій скриньці, передана через родичів, сусідів тощо повістка не має юридичної сили.

— А що це за "мода" вручати повістки на вулиці?

— Нема жодної законодавчої норми, яка б визначала, де повинні стояти чи сидіти представники ТЦК, щоб вручити повістку громадянину. Тому вони здійснюють заходи оповіщення там, де вважають за потрібне. В тому числі займаються й адресним оповіщенням.

— Що заборонено працівникам ТЦК при виконанні завдання з оповіщення громадян?

— Застосовувати силу до того, хто відмовляється розписуватися у повістці: утримувати його, бити. Заборонено затримувати особу і проти її волі доставляти у поліцейський відділок чи в ТЦК у разі відмови від повістки або після її вручення.

Вони не мають права забирати документи, телефон, заходити на приватну територію без поліції і без підстави. Також не мають права зупиняти громадський транспорт та інші засоби пересування з метою роздачі повісток. Хоча на блокпостах у разі потреби перевірити документи водієві можуть вручити повістку.

Цьогоріч у Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки були внесені правки, які дозволяють вручати повістки військовозобов'язаним не тільки в межах ТЦК, де вони стоять на обліку, а в будь-якому місті, районі чи області України.

Роман Істомін
Речник Полтавського обласного ТЦК та СП майор Роман Істомін

— Для чого необхідний облік людей призовного віку?

— Для узагальнення даних про наявний резерв. На жаль, дуже багато українців забувають про це. Якби всі були законослухняними і вчасно приходили до ТЦК та СП для звіряння даних, то наші представники не ходили б по вулицях з повістками. І не було б такого, що ми направляємо повістку громадянину, а в нього вже троє дітей і він не підлягає мобілізації. Або людина отримала інвалідність, або змінила адресу проживання.

В Україні всі військовозобов'язані мусять самостійно повідомляти про зміну особистих даних до терцентрів комплектування та соцпідтримки. Це важлива частина військового обліку.

— Які є види повісток?

— Спочатку вручається повістка для звіряння військово-облікових даних, а не для того, щоб людину одразу же відправити на фронт, про що, до речі, брешуть російські пропагандисти. Перш за все, людина має пройти військово-лікарську комісію, яка може визнати її непридатною до служби за станом здоров’я. Оскільки зараз абсолютна більшість мобілізованих не мають досвіду військової служби, то їм треба пройти навчання, що займає певний час.

Є бойова повістка, або, по-іншому, мобілізаційне розпорядження. В ній міститься наказ конкретній особі з'явитися за місцем виклику в певний день і час. По суті, це виклик громадянина для негайного призову на військову службу у зв'язку з мобілізацією.

Сплата штрафу не означає "відкупу" від обов’язку

— Хто, крім представників ТЦК та СП, уповноважений вручати повістки?

— Представники органів місцевого самоврядування, закладів освіти, керівники підприємств, установ, організацій, незалежно від підпорядкування і форми власності.

— До речі, чи існує план для підприємств з мобілізації?

— Нема такого плану. Керівники підприємств, установ ведуть облік військовозобов’язаних і ТЦК доводить їм розпорядження про їхнє оповіщення. Інакше кажучи, вони уповноважені вручати повістки підлеглим. Для зручності можуть навіть надати транспорт, щоб люди організовано й оперативно могли пройти військово-лікарську комісію.

Але є такі керівники, які не хочуть виконувати ці розпорядження. В таких випадках законодавством передбачене адміністративне покарання за порушення правил військового обліку. Перший раз за правопорушення на посадових осіб накладається штраф від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 до 5100 грн), вдруге — від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 до 8500 грн).

Варто розуміти: сплата штрафу не позбавляє від виконання покладених на людину обов’язків. Штраф — це не підстава далі не виконувати свої обов’язки та порушувати законодавство.

— Яке покарання передбачене за відмову отримати повістку громадянами?

— Відмова отримувати повістку чи розписуватись за неї є порушенням правил військового обліку. Представник ТЦК та СП може скласти протокол про адміністративне правопорушення на такого громадянина. За статтею 210 КУпАП в умовах особливого періоду розмір штрафу становить від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн).

Адміністративна відповідальність чекає і в разі ігнорування повістки, що видана з метою уточнення військово-облікових даних, а у разі ігнорування так званої "бойової" повістки може бути відкрито кримінальну справу. Це коли військовозобов’язаний пройшов ВЛК, але у визначену дату не прибув на мобілізаційний пункт. Стаття 336 Кримінального кодексу у цьому випадку передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.

Був непридатним, став обмежено придатним

— Звіряння військово-облікових даних не означає мобілізації, але багато хто цього боїться. Можете розвіяти деякі з цих страхів?

— Згадайте 2022-й рік. Люди боялися самої війни. Згодом цей страх, коли стало зрозуміло, що ворог зупинений на певних позиціях, зник. Почалося заспокоєння. Потім населення почало боятись самої мобілізації, яка напряму́ пов’язана з ТЦК. Тобто, страх бути мобілізованим перейшов на ТЦК. Але боятися нас абсолютно безглуздо, особливо, якщо у людини нема ніяких порушень, пов’язаних із військовим обліком. Якщо вона, наприклад, має право на відстрочку, просто надає документи і йде собі.

— У Міноборони вирішили відмовитися від класичних закликів приходити в ТЦК для оновлення даних. Натомість запустили інформаційну кампанію "Онови дані в ТЦК", у рамках якої психологи й відомі комбриги розповідають, як подолати страх.

— Так, це нормально — боятися бою. Кожна людина боїться: хоч стрілець, хоч комбриг. Але одні бояться й виконують поставлені бойові завдання, бо знають, що мусять це робити, бо впевнені в своїх побратимах. А інші бояться й плекають свої страхи, уникаючи виконувати свій конституційний обов’язок.

Ще раз повторюся: в Україні триває загальна мобілізація. Захист Батьківщини — це обов’язок, який прописаний у Конституції і в законодавчих документах про мобілізацію.

— Пане Романе, чи можна говорити про користь ухилянтів на фронті?

— Мені відомий не один випадок, коли чоловіки, які не бажали служити, потрапляючи в підрозділ, абсолютно змінювалися і ставали прекрасними воїнами. Бо поруч воюють побратими, яких вони не могли підвести, бо перед підрозділом стоять якісь завдання, які потрібно виконати. Зрештою, на фронті приходить усвідомлення, що за твоєю спиною знаходиться цивільне населення, яке ти тепер повинен захищати.

— Міністерство оборони України, згідно наказу № 490 від 18 серпня 2023 року, зняло обмеження на визначення придатності до військової служби. Водночас змінились Положення про військово-лікарську експертизу до ЗСУ. З якими захворюваннями тепер беруть до війська? Чи обов’язково люди із захворюваннями опиняться на передовій?

— Перелік хвороб, якщо не помиляюсь, розписаний на 400 сторінках. Зокрема, це клінічно вилікуваний туберкульоз, вірусні гепатити з незначним порушенням функцій, безсимптомне носійство ВІЛ, хвороби крові та кровотворних органів, хвороби ендокринної системи із незначними порушеннями функцій, легкі короткочасні хворобливі прояви психічних розладів…

Але рішення по кожному випадку, по кожній конкретній людині — за ВЛК. Є, звісно, хвороби, з якими однозначно не беруть до ЗСУ, але я не лікар і цього не скажу.

Загалом визначені три категорії придатності до військової служби: придатний, обмежено придатний і не придатний. Що стосується обмеженої придатності, то це лише висновки комісії про стан здоров’я конкретної людини. Ці висновки, на основі яких виноситься постанова, ВЛК робить на основі обстежень, аналізів, спілкування з призовником. Комісія приймає рішення й виносить постанову. Якщо раніше з певними хворобами виносилось рішення про непридатність до військової служби, то тепер — про обмежену придатність.

Обмежена придатність означає, що людина не може виконувати якихось дій. І комісія прописує, до чого саме призовник обмежений. Комусь, наприклад, протипоказано перебувати у замкненому просторі, а комусь — на відкритому. Комусь не можна багато копати, а комусь — носити бронежилет, бо в нього проблеми зі спиною. А в когось плоскостопість 3-го ступеня…

Це тонкий підхід. Залежно від того, яка у військовозобов’язаного обмеженість, він направляється на службу. Звісно, що до складу Сил спеціальних операцій, десантно-штурмових військ чи морської піхоти таких відправляти не будуть у будь-якому разі.

Є військові установи, склади, дуже багато елементів для забезпечення фронту, підвіз набоїв… Адже армія — це не лише передова. Тому громадянин може захищати Батьківщину, перебуваючи в умовному тилу. Він також є захисником, військовослужбовцем, хоча й обмежено придатним.

— Дедалі частіше різні блогери й експерти висловлюють думку, що воюватимуть усі. Що Ви можете сказати з цього приводу?

— Ну, якщо казати про "всі" як про все населення України, то навряд чи. Але якщо брати саме військовозобов'язаних громадян, то цілком можливо. Я б сказав так: кожен чоловік вже має зрозуміти, що йому, швидше за все, доведеться захищати Батьківщину зі зброєю в руках. І він має до цього готуватися.