Використають досвід Ізраїлю? Експертка оцінила перевірки укриттів в школах

Читать на русском
Автор
Олександра Пєтушкова
Олександра Пєтушкова. Фото Антона Ткаченка

Олександра Пєтушкова розказала "Телеграфу", чи виправляють чиновники помилки і як можна убезпечити дітей

Після низки гучних скандалів навколо укриттів в Україні чиновники здебільшого почали відповідальніше проводити інспекції доступних безпечних сховищ в школах. Водночас в країні варто системно підвищувати безпекову культуру у закладах середньої освіти, запроваджуючи гнучкі підходи.

Про це в коментарі "Телеграфу" розповіла голова громадської організації "Центр інноваційної освіти "Про.Світ", керівниця краудфандингової платформи GoFundEd Олександра Пєтушкова.

— Ми всі розуміємо, що інспекція стану бомбосховищ по Києву відбулася після того, як загинула мама з дитиною і ще однією жінкою. Тут важливо також і громадськості проявляти свою відповідальність й над цим працювати до того, як трапиться чергова трагедія, аніж потім когось звинувачувати.

Однак дещо мене тішить. Інспекції перестають бути номінальними. Я була у Першотравенську (Дніпропетровська область), там реалізують програму "ПроБезпека" (це одна з 110 громад, де ми її впроваджуємо), і спостерігала, як проходить інспекція в укриттях. Першого разу ревізори прийшли у бомбосховище і дали певні рекомендації закладу. Після їхнього виконання комісія приходила повторно і контролювала зміни, — зазначила вона.

За словами експертки, наразі здебільшого ревізією укриттів чиновники не нехтують, і не буває так, "що хтось просто підписав акт перевірки, а діти навчаються в непридатних умовах".

— Є відповідальність на рівні громад, вони дійсно проводять перевірки і сприяють облаштуванню. Хоча ситуація у різних регіонах все ще дуже різна, — додала Пєтушкова.

Громадська діячка також наголосила, що Україні варто пришвидшити впровадження гнучких безпекових рішень для середніх шкіл. Та навела у цьому контексті досвід Ізраїлю (до останніх подій із нападом на ізраїльтян терористів ХАМАСу. — Авт.).

— У них нема такого, якщо в закладі освіти відсутнє укриття, то треба закривати такий навчальний заклад. В Ізраїлі інший підхід: громада об'єднує зусилля і використовує наявні можливості. Безпечним об'єктом може бути лікарня чи інший заклад, з облаштованими бомбосховищами чи укриттями, які можна використати у разі атак. Тож після виявлення такого об'єкту фахівці пропрацьовують безпечний маршрут до нього. І заклад може продовжити роботу наживо.

До речі, в Україні теж такий підхід вже використовують, я була приємно вражена. В метро Харкова облаштували класи, в яких можна проводити уроки наживо. Але здебільшого в країні багато таких територій, де неможливо організувати навчання, тож діти багато втрачають. Однак все ж з’являються нові ідеї, рішення аби відновлювати освітній процес, — оцінила Олександра Пєтушкова.

Нагадаємо, раніше голова тимчасової контрольної комісії Київради Леонід Ємець розповів "Телеграфу", як київські чиновники безперешкодно витрачають гроші на різні речі, в яких немає гострої необхідності, доки більшість київських бомбосховищ залишаються непридатними.

Як повідомлялось, відповідно до чинного законодавства під час повітряних тривог всі укриття мають бути відкриті, а громадяни не мають права відмовляти у притулку іншим людям, навіть якщо йдеться про їх персональний підвал.