В Україні 90% шкіл вже мають укриття, але на нові потрібні колосальні кошти

Станом на вересень 2023 року 87% українських шкіл обладнанні укриттями, але питання бомбосховищ в навчальних закладах залишається актуальною проблемою, над вирішенням якої продовжує працювати центральна влада. Про це повідомив заступник міністра освіти і науки України Андрій Сташків, повідомляє журналіст "Телеграфу".

— Серед всієї освітньої інфраструктури найбільше забезпечені укриттями школи. При цьому ремонту потребують ще 2500 укриттів. А ще 2700 – необхідно збудувати. На це потрібна неймовірно велика сума – 153 млрд гривень. Наступного ж року в державному бюджеті на ремонт та будівництво укриттів закладено 2,5 мільярда. Це дуже мало, і тому ми працюємо з міжнародними донорами і партнерами. Адже надзвичайно важливо в майбутньому сформувати правильну мережу, тому що будувати укриття – це фактично будувати підземні школи, — розказав Сташків під час Всеукраїнського освітнього форуму "Сьогодні заради майбутнього: освіта у воєнний та післявоєнний час".

Як зазначив, освітній омбудсмен Сергій Горбачов, безпечна освітня екосистема України включає всі складові суспільства: "В цю систему входять всі, хто дотичний до процесу освіти на своєму рівні — вчитель, школа, громада, держава. На кожному рівні кожен робить своє".

Своєю чергою заступниця міністра внутрішніх справ Катерина Павліченко наголосила, що безпекова складова навчального процесу складається з двох основних компонентів: безпекової інфраструктури, до якої належать укриття; системи оповіщення; пропускний режим та паспорти безпеки. Другий — навчання та профілактика, де важливим аспектом є класи безпеки, які запроваджують МВС спільно з Міносвіти.

— Класи безпеки – це не просто приміщення. Це інформаційні матеріали, стенди від ДСНС, необхідні макети вибухонебезпечних предметів, протимінної та протипожежної безпеки, цивільного захисту, муляжі видів зброї, захисні костюми тощо. Це все в сукупності формуватиме у дітей моделі правильної поведінки та навичок, які будуть корисні при надзвичайних ситуаціях, — уточнила Павліченко.

Керівниця регіонального розвитку міжнародного благодійного фонду SavED Анна Пуцова наголосила на необхідності тісної співпраці з громадою та ДСНС для забезпечення безпеки й підготовки до надзвичайних ситуацій у навчальних закладах. І розповіла про те, як громадські діячі створюють та облаштовують укриття в громадах.

— Ми не є балансоутримувачами тієї чи іншої будівлі, ми просто готові допомогти і вкластися [фінансами]. Тому, звісно, нам треба максимальне включення місцевої влади, щоб вона пропрацювала і дала на початку ремонтних робіт список рекомендацій. Що саме ми маємо там зробити, щоб потім приміщення кваліфікували як укриття, і ми могли там збирати дітей. Але безпека в будь-якому просторі може бути забезпечена тільки якщо там є відповідальна особа. Ми зазвичай закладаємо в наш концепт роботу "тьюторів" — адміністраторів центрів, людей, які безпосередньо працюють з дітками, з технікою, з батьками, з інформацією, з наповненням розкладу. Ці люди намагаються сформувати безпечний простір, наповнити його життям, — розповіла вона.

Як повідомлялось, у столиці тема доступності і безпечних укриттів знову актуалізувалась після останньої масованої атаки на Київ безпілотників.

Також "Телеграф" писав, що чинним законодавством на власників, балансоутримувачів та користувачів захисних споруд цивільного захисту покладено обов’язок утримувати їх у належному стані.

Зазначимо, протягом 2022-2023 років Київська прокуратура подала до судів 54 позови про зобов’язання балансоутримувачів та власників привести захисні споруди цивільного захисту до стану готовності.