Виникає відчуття, що США вирішили показати росії політику "великої палиці" - Юрій Смєлянський

Топ-темою тижня стала спроба росії зірвати так звану зернову угоду, "аргументуючи" це атакою на Чорноморський флот рф у Севастополі.

Пару слів про власне "зернову угоду". Туреччиною та ООН було підписано два документи. З Україною — про експорт зернових. І з росією – про ненапад на судна з українськими зерновими. Вони були підписані 22 липня, термін дії визначався 120 днів. Фактично, термін дії угод спливав у листопаді. Надія кремля була на те, що укладена угода покращить російські позиції щодо продажу своїх зернових на експорт. Але з державою-терористом (головним світовим терористом) практично ніхто відкрито справи мати не бажає. Санкційні наслідки нікому не потрібні. Та й проблеми з розрахунками.

Іншою російською надією було, що зернові угоди зможуть призупинити бойові дії. Але у самих угодах таких позицій немає. А деокупація продовжує свій шлях. Тобто з бажаного росія не отримала нічого, оскільки бажане залежить не від підписання угод, а від припинення збройної агресії проти України та звільнення від російської присутності всіх без винятку українських територій. Такий розвиток подій не влаштовує кремль. Поки що не влаштовує.

Відповідно, не отримавши нічого з бажаного, росія вирішила вийти з угоди. Адже економічні відносини кремль завжди розглядав лише як ще один інструмент ведення війни проти інших держав, як інструмент досягнення російських інтересів у грі з нульовою сумою, коли програвав завжди хтось інший – не росія.

Слід додати, що гарантом роботи "зернового коридору" виступив президент Туреччини Ердоган. Інструмент реалізації гарантії – військово-морський флот Туреччини. А Туреччина — член НАТО. З цієї причини можна припустити, що зернові угоди продовжуватимуть функціонувати. Що ми й бачимо.

І ще один момент. Чорноморський флот рф, який був атакований під час операції з деокупації суверенної української території, знаходився в окупованих росією кримських портах. росія розв’язала проти України війну, окупувала частину її суверенної території, але грає в дурницю, заявляючи, що вбивати та атакувати може тільки вона у цій війні. Прямо варіант старого анекдоту "а нас за що?"

Не стосуватимуся об’єктивності питання голоду у світі та ролі України у його вирішенні. Як мінімум, все це надто перебільшено. Але якщо зернові угоди наочно демонструють всю нікчемність російської військово-морської присутності в Чорному морі і існуючу міць російського військово-морського флоту перед "дорослими", ці угоди повинні функціонувати.

Флот Туреччини гарантує зерновий конвой. А у Литві закликають до військової операції з забезпечення судноплавства у Чорному морі. Сполучені Штати відправили до Середземного моря свій новітній авіаносець "Джеральд Форд" з повною авіагрупою та у супроводі ракетного крейсера, кількох ракетних есмінців та багатоцільової атомної субмарини. За своїми можливостями авіакрило "Форда", укомплектоване найновішими винищувачами F-35, перевищує якістю всю російську авіацію в її південних районах. А за сумарними можливостями за кількістю ракет — тільки з’єднання "Форда" набагато перевищує весь запас ракет, що залишився в росії взагалі. А якщо рахувати й авіаносне з'єднання, яке вже є в Середземному морі, то виникає відчуття, що США вирішили показати росії політику "великої палиці", яку вони застосовують проти абсолютно знахабнілих режимів.

Тож росії залишається "сидіти рівно" і не провокувати тих, хто сильніший, до активних воєнних дій для остаточного втихомирення всесвітнього центру зла – російської федерації.