Правда про падіння польської ракети в Польщі може приховуватися через політику - Денис Попович

Колеги тричі питали мою думку щодо польського ракетного інциденту 15 листопада, коли ракета впала на територію Польщі, утворила вирву, перевернула тракторець з причепом та спричинила людські жертви.

У мене є великі питання до попередніх висновків комісії, яка засвідчила, що це була українська зенітна ракета запущена з комплексу С-300, яка втратила ціль, але не самоліквідувалася та розірвалася на території Польщі. Я колись вивчав ЗРК "Бук" й навіть мінімум теоретичних знань дає підстави сумніватися в цих висновках.

• Що треба розуміти

Механізм самоліквідації бойової зенітної керованої ракети — це є обов'язковий запрограмований алгоритм. Зенітні ракети комплексу С-300 (підкреслюю, мова саме про них) мають напівактивну систему наведення. Тобто випромінювання РЛС, яке відбивається від повітряної цілі, потрапляє на приймач ракети, яка вже покинула пускову установку й летить в напрямку цілі, керуючись саме цим відбитим сигналом. Збити її з курсу можна поставивши, наприклад, пасивні перешкоди. Але якщо вдасться таким чином обманути ракету і вона не знайде ціль — вона самознищиться в повітрі. Це алгоритм!

В те, що цей алгоритм не спрацював — я не вірю!

Але припустимо він все ж таки не спрацював. Тоді ракета була б несправною.

Але несправна ракета не могла покинути пускову. Перед запуском на вогневій установці завжди відбувається автоматичне сканування всіх систем і, якщо, система виявить помилку — запуск скасовується. Крапка. Бо це теж запрограмований порядок дій.

А чи може бути таке, що ракета пройшла сканування, покинула пускову установку справною, але в повітрі з нею щось відбулося?

Може. Наприклад, щось подібне трапилось у 2000 році, коли ракета запущена з комплексу Точка-У влучила в житловий будинок в Броварах. Це відбулося під час навчань. Ракета була справною, двічі перевіреною, пройшла сканування перед стрільбою, успішно зійшла з пускової, але вже в повітрі на її борту стався вибух, після чого вона раптово змінила курс й влучила в житловий будинок.

Але для того, щоб дійти до таких висновків, довелося зробити купу експертиз. Чи проводилися в нашому випадку професійні експертизи уламків ракети, пускової установки, опитування членів екіпажу?

Ні, не проводилися. Принаймні, про експертизу ПУ та опитування членів обслуги ніхто не чув.

Тоді на яких підставах робляться попередні висновки? Навряд чи ми отримаємо відповідь на це питання.

Але навіть якщо якимось чином комісія доведе вірність своїх висновків, тоді виникають наступні питання. А саме щодо місця трагедії.

А там, нагадаю, ми побачили вирву та перевернутий тракторець с причепом.

Вирва могла утворитися під час наземного вибуху, а тракторець з причепом могла перевернути ударна хвиля.

Але зенітна ракета так НЕ ПРАЦЮЄ! Я підкреслюю, мова йде саме про зенітну ракету, а не про перероблену зенітну ракету для стрільби по наземним цілям!

Так, існують противоракети, які знищують ціль при безпосередньому контакті, завдяки власній кінетичній енергії. Але це не про С-300! Ця ракета спрацьовує безконтактно. При наближенні до цілі на певну відстань, спрацьовує радіопідривач, який ініціює бойову частину. Відбувається розліт хмари уражаючих елементів. Ця шрапнель уражає повітряну ціль.

В результаті відбувається щось подібне до того, що сталося з Боїнгом МН17. Корпус деформується, отримує безліч пробоїн, стає схожим на решето. Літак або ракета вибухає в повітрі й розлітається на шматки.

Тобто приблизно такий вигляд отримав би той тракторець, якщо біля нього розірвалася б зенітна ракета.

Не було б ніякої вирви, а був би розірваний метал та спалений трактор, який цілком можливо б вибухнув би сам через численні ураження. Уявіть собі дію сотень уламків, які впиваються в об'єкт на величезній швидкості.

Але як ми вже з'ясували вище, наземна ціль в принципі не може стати ціллю для зенітної ракети, якщо звісно експертна комісія не доведе протилежне…

А довести протилежне вона може в єдиному випадку, якщо питання лежить не технічній, а в політичній площині. А в нашому випадку воно лежить саме в політичній площині — ніхто, ані Росія, ані НАТО не хочуть, щоб конфлікт вийшов за межі України й набув глобальних масштабів.

А тому, саме через політичні чинники, 15 листопада у Польщі трапилося практично неможливе або принаймні доволі спірне явище: зенітна керована ракета, втративши ціль, не підкорилася алгоритму самознищення й впала на територію дружньої нам країни. Причому в останню мить вона набула властивостей крилатої чи балістичної ракети. Тобто замість хмари шрапнелі наша зенітна ракета утворила вирву та ударну хвилю, вбивши людей та перевернувши тракторець з причепом.

Як кажуть, на війні разниє случаї бувають…

• Викладу власну версію того, що могло відбутися в Польщі, бо просте пояснення дуже часто виявляється максимально наближеним до істини.

Стояв український зенітно-ракетний дивізіон, озброєний комплексом С-300, на віддаленні у 70-80 км від державного кордону з Польщею. Можливо, він прикривав сам кордон, можливо, ще щось, що знаходилося в радіусі дії його ракет. Але стояв він так, щоб ці ракети, боронь Боже, випадково не залетіли до Польщі (ще одна підстава сумніватися, що це була наша ракета). Ну, просто так належить йому стояти — десь в глибині бойових порядків… 15 листопада летіли там дві російські ракети, які були спрямовані на щось, що знаходилося між позиціями цього дивізіону та польським кордоном. В жодному разі не захищаючи росіян, я справді думаю, що навіть в Кремлі ніхто не збирався обстрілювати фермерський трактор на території країни-члена НАТО…

Першу ракету було перехоплено на догонному курсі неподалік від кордону — і це пояснює те, чому уламки української зенітної ракети були знайдені на польській території.

Уламки російської ракети або ще не знайдені, або знайдені, але є наказ їх приховати саме через політичні міркування.

Другу ракету з якихось причин перехопити не вдалося і вона впала на території Польщі, промахнувшись по цілі. Випадків, коли російські ракети промахуються, під час цієї війни було дуже багато.

Це була ракета Х-101, про що спочатку заявили польські представники й навіть з цього питання викликали російського посла до МЗС.

Але дуже скоро про цю Х-101 припинили згадувати, зосередившись на українській версії для того, аби пригасити шкандаль.

От в принципі й все.

До речі, я думаю що висновки українських фахівців також не проллють світла на цей інцидент саме через політичну заангажованість цієї справи.

Джерело: Facebook Дениса Поповича