Є низка причин, чому Зеленський так часто став їздити до Європи - Ігар Тишкевіч

Травень ще не перейшов і за половину, а президент України Володимир Зеленський вже здійснив низку європейських візитів – перших таких із початку широкомасштабної російської агресії, яка розпочалася 24 лютого 2022 року.

3 травня Зеленський побував у Фінляндії. 4 травня – у Нідерландах, де Україна, Бельгія та Нідерланди підписали спільну декларацію про підтримку української держави та тиск на росію.

13 травня він відвідав із робочим візитом Італію. Там зустрівся з президентом країни Серджо Маттареллою, прем’єр-міністром Джорджею Мелоні, а також Папою Римським Франциском.

А 14 травня Зеленський прибув до Німеччини, де провів переговори з президентом Франком-Вальтером Штайнмаєром та канцлером Олафом Шольцом.

Поки що результати нових європейських візитів Зеленського поводити зарано. А ось про причини активізації таких поїздок міркувати можна.

Одна з них – саміт НАТО у Вільнюсі, який відбудеться у липні. Зеленському необхідно досягти максимальної підтримки від європейських держав-членів Альянсу (у тому числі від держав "старої Європи") щодо євроатлантичних перспектив України найближчим часом.

Друге це те, про що так багато говорять останнім часом. А саме – наступ України на фронті.

Серед частини європейських політиків є чи то переконання, чи бажання схилитися до формату "заморозки" конфлікту (як деякі з них називають війну росії проти України) у разі, якщо наш наступ не буде таким успішним, як хотілося б. Частину європейських політиків лякає затяжна війна. Поки що ці голоси не є домінуючими, оскільки всі очікують, що ЗСУ незабаром зможуть показати чергові успіхи на фронті, на полі бою. Але ж не факт, що це буде нищівний удар, який може кардинально переламати ситуацію. Тим більше, що росія на тимчасово окупованих територіях активно готується до оборони.

Відповідно, є ризик, що після літньої військової кампанії Україну схилятимуть, зокрема наші європейські партнери, до того, щоб домовлятися з росією, скажімо так, на умовах "як є" на той момент.

Україну це не задовольняє. І щоб оновити параметри підтримки, провести, скажімо так, роз’яснювальну роботу – чому важливо домогтися миру на умовах, близьких до бажаних Україною – проводяться такі візити Зеленського.

Третій важливий момент – активізація поїздок українського президента, за кордон, це також демонстрація того, що Україна зараз більш стійка, ніж була раніше.

На початковому етапі широкомасштабного російського вторгнення 2022 року (а війна у нас, нагадаю, йде з 2014 року) Зеленський знаходився саме в Україні. Були надто великі ризики, якщо він залишить країну. І з погляду ставлення українських громадян до цього, і з погляду інформаційно-психологічних операцій з боку росіян, і з погляду необхідності здійснення постійного контролю над ситуацією. А візити за кордон, які почастішали останнім часом, – це, серед іншого, демонстрація того, що ситуація знаходиться під контролем. Що Україна зараз досить стійка.