Чому не варто вболівати за Ломаченка в бою проти Хейні - Андрій Синявський

Редактор рубрики "Спорт Телеграф" Андрій Синявський наводить аргументи на користь того, чому краще утриматися від підтримки українського боксера в поєдинку проти Девіна Хейні за титул абсолютного чемпіона світу в легкій вазі.

Як стверджує сам Ломаченко, бій, який відбудеться 21 травня 2023 року в американському Лас-Вегасі, — його останній шанс виграти всі чотири пояси. І якщо перемога забезпечить йому статус беззаперечно найкращого боксера в легкій вазі, то значення цього успіху поза рингом зробить його вагу зовсім не легкою.

Нерозумно сперечатися, що подібні тріумфи українських спортсменів прославляють нашу країну, але у випадку із Ломаченком його гіпотетичний успіх ризикує нашкодити національним інтересам — принаймні в стратегічному сенсі.

І справа тут не в тому, чи вважати його патріотом України після всіх скандалів, які змушували в цьому засумніватися, тим більше, що зірковий боксер виявив себе з найкращого боку, коли вирушив до лав тероборони на початку повномасштабного вторгнення росії. За це йому, безумовно, честь і хвала.

Проблемою Ломаченка, однак, є його сліпа підтримка УПЦ Московського патріархату (УПЦ МП), яка вперто не бажає розірвати зв’язку з російською православною церквою (РПЦ), чий патріарх кирил благословляє рф на війну з Україною, і якого вже викрили як агента КДБ.

Тут варто нагадати, що єдиною канонічною українською православною церквою на території нашої країни є ПЦУ, яка отримала від Вселенського патріарха томос, що робить УПЦ МП в кращому випадку просто релігійною організацією, в гіршому — сектою на службі РПЦ, а отже, і Кремля.

Тим часом підтримка боксером Московського патріархату доходить до того, що він використовує свою популярність для пропаганди мракобісних переконань митрополитів УПЦ МП про те, що українців бомбардують через підтримку прав ЛГБТ-спільноти, а також закликає молитися за ворогів та називає "духовно-хворими" протестувальників біля Лаври, яких "можна тільки пошкодувати". В країні, яка бореться за своє існування у боротьбі з російськими окупантами, це очевидно працює на розкол суспільства.

В даному випадку важливо не применшувати впливу Московського патріархату, який має найбільшу кількість парафій, а тому і значний вплив на уми віруючих в Україні. Безумовно, багато парафіян УПЦ МП лояльно ставляться до України і зневажають рф за розв’язану нею війну, от тільки, на жаль, сліпо слідуючи за митрополитом Онуфрієм, вони не бачать тієї деструктивної ролі для української ідентичності, яку та відіграє.

Можливо, поки йде жорстока війна, такий вплив не виглядає небезпечним, але в майбутньому це обіцяє зіграти фатальну для України роль, про що свідчить, наприклад, досвід Чорногорії. Тамтешній спершу прем’єр, а потім президент Міло Джуканович роками сприяв поверненню чорногорцями своєї ідентичності, завдяки чому країна стала незалежною від Сербії та увійшла до НАТО, але нічого не зумів вдіяти з ідентичністю тієї великої маси своїх співвітчизників, які міцно пов’язали себе із Сербською православною церквою.

Це означає, що для багатьох чорногорців остання виявилася важливішою за національну, державну та мовну ідентичність, адже якби це було не так, спершу Джуканович не програв вибори просербським, а заодно і проросійським силам, а на нещодавніх виборах президента — фактичному висуванцю Сербської православної церкви та популісту Якову Мілатовичу, що ще невідомо, як вплине на інтеграцію країни до ЄС та її позиції в НАТО в розпал протистояння з росією.

Здавалося б, до чого тут Ломаченко, чиє право ходити до будь-якої церкви та молитися будь-якому богу ніхто не заперечує? Але з огляду на те, як зірковий боксер підіграє пропаганді УПЦ МП, його слова в разі завоювання титулу абсолютного чемпіона світу стануть ще більш вагомими як в Україні, так і за кордоном, особливо в США, де він став практично своїм.

До нього ще сильніше прислухатимуться ті українці, хто після повномасштабного вторгнення росії, можливо, задумалися про перехід до ПЦУ. А значно серйознішим буде вплив риторики спортсмена на користь майбутніх політичних сил в Україні, які після всіх травм війни візьмуть на озброєння хай і не проросійські, але замирливі щодо агресора чи зовсім популістські гасла, що в разі приходу їх до влади може завадити нашій країні інтегруватися в НАТО та ЄС, а значить — убезпечити нас від можливої нової агресії рф у майбутньому.

Крім того, світова популярність українця — абсолютного чемпіона — ризикує додати негативу за кордоном відносно дій Києва щодо нейтралізації впливу УПЦ МП, а це може вплинути і на допомогу Україні під час війни, адже на Заході і так вистачає голосів тих, хто, не розуміючи реальної ситуації з канонічністю церков і впливом РПЦ, вважає, що нинішня влада займається ледь не релігійними гоніннями. Тому зірковий статус спортсмена в такому випадку лише допоможе розкрутити це обурення.

Поразка боксера означатиме, що йому більше не вдасться отримати бій за титул абсолютного чемпіона світу, бо він і сам так вважає, а увага до нього, а також його поглядів на церкву закономірно зменшиться.

Саме тому варто вболівати проти Ломаченка за Хейні.