Держава та Ахметов вступили в бій через електроенергію — чи постраждають українці?

Як вплине конфлікт держави та "ДТЕКу" за білоруську енергію на цінах для українців

У той час як пересічні українці платять за світло за зниженим тарифом у 1,44 грн, держава та найбільший приватний виробник електроенергії в країні «ДТЕК-Енерго» зчепилися у сутичці за білоруську електроенергію.

Так, ще у жовтні стало відомо, що на листопад Україна зарезервувала електроенергію у Росії та Білорусі. Пізніше голова Комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКП Андрій Герус повідомив, що імпорту не буде через скасування аукціонів обома країнами.

"Телеграф" розбирався, чим загрожують українцям скандали довкола імпорту електроенергії.

Імпорту з Білорусі бути, але трохи й недовго

2 листопада Міністерство енергетики Білорусі повідомило, що в рамках договору про надання аварійної допомоги Білорусь розпочала постачання електроенергії в енергосистему України потужністю 500 МВт. Постачання здійснюються на запит української сторони з 14 години до 21 години.

У компанії «Укренерго» поспішили пояснити, що електроенергія в Україну з Білорусі надходить через підвищену аварійність на українських ТЕС. Обсяг аварійної допомоги, що запросила Україна, становив 3500 МВт/год.

Зокрема, в «Укренерго» розповіли про аварійний ремонт на чотирьох енергоблоках Курахівської, Бурштинської та Криворізької ТЕС, причому для покриття дефіциту довелося попросити аварійну допомогу ще й у Словаччині. Обсяг цієї допомоги становив приблизно 800 МВт.

Держава чи олігарх – хто винен у підтримці диктатора

Найбільший приватний виробник електроенергії в Україні компанія «ДТЕК-Енерго» Ріната Ахметова вважала себе незаслужено звинуваченою у створенні аварійних ситуацій в енергетиці.

Пресслужба компанії опублікувала повідомлення, в якому звинуватила державу у створенні штучної кризи в енергетиці. Також там розповіли, що ТЕС компанії за останні три місяці працюють понад план, компенсуючи простий державних ТЕС та ТЕЦ. Причому робить це, зокрема, шляхом безкоштовної передачі частини вугілля, закупленого для потреб «ДТЕК-Енерго».

«Компанія сприймає надумані звинувачення системного оператора як частину політичного тиску у відповідь на послідовну та принципову позицію щодо неприпустимості імпорту електроенергії з Росії та Білорусі, і це є спробою перекласти відповідальність за провальну енергетичну політику країни з чиновників на енергетиків та шахтарів», — заявила пресслужба «ДТЕК-Енерго» і зажадала від «Укренерго» спростування звинувачень на адресу компанії щодо причин зриву балансування енергосистеми та запиту аварійної допомоги з Білорусі.

Протистояння держави та найбільшого приватного виробника електроенергії в Україні Ріната Ахметова має давню історію.

Так, влітку енергосектор раз у раз лихоманило через різке падіння цін на електроенергію, виведення в ремонт енергоблоків ТЕС «ДТЕК-Енерго», брак запасів вугілля (і ця проблема не вирішена досі) та багато іншого.

Також ДТЕК є послідовним противником імпорту електроенергії в Україну, що, зрозуміло, не на користь Ріната Ахметова, який контролює до 25% української енергетики. Імпорт компанія намагається блокувати, зокрема, через суди.

Ігри олігарха та держави: чи зросте тариф на електроенергію?

Втім, все це не надто вражало українців. Щобільше, 11 серпня Кабмін України знизив тариф на електроенергію для населення з 1,68 до 1,44 грн за 1 Квт/год. Щоправда, за умови, що місячне споживання не перевищує 250 кіловатів.

Загалом, на думку експертів, на українців мало вплине імпорт електроенергії з Білорусі та РФ, оскільки її частка в обсяг споживанні України не перевищує 1%, і тому зростання тарифів можна не побоюватися. Так, 3500 МВт аварійної допомоги від Білорусі становлять менш як 1% від виробленої за 25-31 жовтня в Україні електроенергії — 2,98 млн МВт.

Водночас директор Інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич вважає, що взимку можливі віялові відключення електроенергії через зростання споживання електроенергії, у тому числі для обігріву житла.

Загалом українцям прогнозують важку зиму та непростий опалювальний період через брак вугілля, природного газу та можливість зростання тарифів на комунальні послуги.