Населення України до кінця століття може скоротитися вдвічі, - демограф Олександр Гладун

Читать на русском
Автор
513
Демограф Олександр Гладун Новина оновлена 29 листопада 2021, 08:55
Демограф Олександр Гладун

Інтерв’ю з науковцем Інституту демографії та соціальних досліджень Олександром Гладуном про демографічну кризу в Україні

В Україні темпи скорочення населення є одними з найшвидших у світі, як свідчать недавні розрахунки Організації Об’єднаних націй. "Телеграф" попросив оцінити прогноз ООН щодо демографічної ситуації в Україні заступника директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, члена-кореспондента НАН України, доктора економічних наук Олександра Гладуна.

- За даними ООН, до 2050 року в Україні населення скоротиться до 35 млн. Чи згодні ви з цим прогнозом?

- Він практично повністю збігається з тим прогнозом, який робив наш Інститут. За нашими розрахунками, за середнім сценарієм розвитку подій буде 35,4 млн. Коли розробляються прогнози, то закладаються певні гіпотези щодо тенденцій розвитку народжуваності, смертності та міграції. Тому прогнози можуть відрізнятися.

- А які ще є сценарії?

- В нас, наприклад, дев’ять сценаріїв. І за кожним – різна чисельність населення. Можуть закладатися висока народжуваність, низька смертність і середня міграція, чи навпаки… Це експертні оцінки, які базуються на розумінні тих демографічних тенденцій, які зараз існують в країні. Короткостроковий прогноз дається на 2-3 роки і є доволі точним. Середньостроковий — втрачає точність. До слова, зараз нам доводиться робити два різних прогнози: для підконтрольної території України та всіх областей, включаючи ОРДЛО і Крим. Якщо казати про 2025 рік, то йдеться про 42,5 млн – це по всій території України з урахуванням Криму й ОРДЛО. А коли ми говоримо про 2050 рік чи кінець століття, то цінність прогнозу полягає не стільки у конкретних числах, скільки у визначенні тенденції. Так, за нашим прогнозом, до кінця цього століття населення України складатиме 22,4 млн. Але цифри можуть змінитися, тому демографічні прогнози перераховують раз на два-три роки. Така система в усіх демографічних службах чи інститутах, у тому числі в Організації об’єднаних націй. Дані періодично уточнюються. От хто міг три роки тому передбачити ковід? В час пандемії смертність почала зростати, тому прогнози почали змінюватися. Це нормальний поточний процес. Перспективні прогнози використовуються як індикатор того, куди рухається держава. Треба ставитися до прогнозів не як до істини останньої інстанції, а як до наукового передбачення.

- Наразі вважається, що населення України складає 41 млн. Чи відповідає це число реальності?

- Те, що зараз дає Державна служба статистики, без Криму, але з урахуванням ОРДЛО. Але розрахунки щодо ОРДЛО – окрема проблема. Практично чисельність населення, яка була на момент 2014 року, заморожена. Якщо казати відверто, то ми не знаємо реальної чисельності не те що всієї території, а контрольованої в тому числі. Тому що вже дуже давно не було перепису населення.

Чисельність населення України. Дані: Державна служба статистики
Чисельність населення України. Дані: Державна служба статистики

- Який перепис нам потрібен?

- Перепис буває тільки один. Це означає, що треба переписати все населення. Якщо казати про електронне обладнання, з яким ходить переписувач, то його слід застосовувати. Раніше заносили інформацію на паперовий носій. А зараз, якщо вводити планшети, то це значно скоротить весь технологічний процес обробки інформації. Якщо обговорювати так званий електронний перепис за реєстрами, який колись мав на думці Дмитро Дубілет, то у нас стан реєстрів такий, що виконати розрахунки за наявними даними просто неможливо. І не буде, мабуть, можливо найближчі 5-10 років.

- А скільки коштів потрібно на проведення перепису?

- Переписом займається Державна служба статистики. Їх оцінка – приблизно 5 млрд грн.

- Тобто в нас вже назріло питання перепису?

- Воно не назріло, а вже давно перезріло. Розрахунки чисельності населення, які оприлюднює Держстат на початку кожного року, йдуть від перепису населення. В усіх країнах світу перепис населення вважається контрольною процедурою, яка дає можливість уточнити чисельність населення, бо поточний облік містить певні похибки. Хоча народжуваність і смертність в нас реєструється доволі добре, з міграцією – проблеми. Ми не знаємо, скільки людей назавжди виїхало за межі країни.

- Щодо міграції – чому тут важче обчислювати?

- Якщо людина виїжджає на постійне місце проживання в іншу країну, то оформлює відповідні документи, й за обліком проходить як та, що виїхала з країни. А якщо виїхала нібито на роботу чи на екскурсію і не повернулася, то вона продовжує рахуватись як така, що живе в Україні, а по факту – живе в іншій. Зараз у нас велика трудова міграція, люди їздять на заробітки. А чи всі повертаються? Я не знаю. Дуже багато студентів вчиться, повертається лише частина. Вони виїжджають, але не оформлюють документи, що виїхали на постійне проживання.

- Є тенденція до збільшення міграції за останні роки?

- Немає даних, більшає вона чи меншає. Нормальних показників нема, тому відсутня точна чисельність населення.

- Чітко фіксується лише народжуваність і смертність?

- Найкраще – народжуваність. Інакше людина не піде далі по життю. Щодо смертності, то теж можуть бути випадки, коли померлу людину не зареєстрували. Наприклад, одинокі люди, або жила людина одна на віддаленому хуторі, померла – ніхто й не знає. Але в принципі облік природного руху в Україні, тобто народжуваності та смертності, достатньо хороший.

Дані про народжуваність і смертність в Україні. Джерело: Державна служба статистики
Дані про народжуваність і смертність в Україні. Джерело: Державна служба статистики

- ООН каже, що в Україні одні з найвищих темпів старіння населення в Європі. За рахунок чого воно відбувається?

- До речі, в нас не дуже старе населення, хоча темпи й можуть бути великими. Є багато країн, в яких населення значно старше, ніж в Україні. Наприклад, у нас у віці 60 років і старше – близько 23-25%, а в Португалії такий же відсоток – у віці 65+. Тому не можна сказати, що за віковою структурою в Україні дуже старе населення. Старіння відбувається за рахунок зменшення народжуваності. В нас мало молоді, людей до 15 років – приблизно на рівні 14%. Якщо буде мало народжуватися, то структура населення буде змінюватися у бік постаріння. Це викликає купу проблем з Пенсійним фондом, пенсійним віком, зайнятістю… Так, країна старішає, але постаріння – загальноцивілізаційний процес. 

- Також хотіла би дізнатися вашу думку про певне таке замкнено коло. Біля чверті населення в нас, це люди старші за 60 років. Їм потрібні пенсії, вони часто хворіють, тому потребують більше видатків на охорону здоров’я. Все це лягає на державний бюджет. Але виходить, що таке навантаження для нього проблематичне, бо держбюджет фінансується якраз за рахунок робочої сили, чисельність якої в нас скорочується. Що з цим можемо і маємо робити?

- В короткотерміновій перспективі нічого не зміниться. В середній і довготривалій – треба покращувати умови життя, щоби більше народжувалося, люди не виїжджали за межі країни. Другий підхід, до якого йде поступово і наша держава, і багато країн у світі, це підвищення пенсійного віку, щоби люди пізніше виходили на пенсію. Третій напрямок – створення, крім Пенсійного фонду, інших рівнів пенсійного забезпечення. Тобто коли сама людина відкладає гроші собі на пенсію, але в нас це ще не запроваджено. Це додаткове добровільне пенсійне страхування. Такі механізми є в світі. Зараз в нас працює система, як загальний гаманець. Гроші тих, хто працює, через податки вносяться в Пенсійний фонд, а з нього йдуть до зовсім інших людей — пенсіонерів. Це називається солідарна система. А планується, щоби в кожного був свій пенсійний рахунок, щоби кожна людина собі відкладала, скажемо так, на старість, і потім вже отримувала. В деяких країнах все робиться комбіновано.

- Мінсоцполітики зараз каже про систему накопичувальних пенсій.

- Так, кажуть, але поки це не введено. Слід вивчати досвід інших країн. Там, де відбувається старіння населення, солідарна система не витримує.

- На ваш погляд, які сценарії/шляхи подолання демографічної кризи в Україні?

- Ми не виділяємо окремо демографічну політику. Є соціальна, економічна політика, яка впливає на демографічну ситуацію. Банально – це розвиток економіки, щоби люди могли собі заробити на життя; утримувати як мінімум двох, а краще трьох дітей, щоби зростала чисельність населення; купити житло, бо за даними соціологічних обстежень – це одна з причин низької народжуваності в країні; залишити якісь кошти на пенсію. Крім економічного розвитку важко назвати інші чинники. Ще можна зазначити, що змінюється репродуктивна поведінка населення. Утворюються консенсуальні шлюби, а в них народжуваність менша, ніж в офіційно оформлених шлюбах. Є тенденція, що спочатку жінка планує навчання, працевлаштування, а потім вже народжування дітей. В нас збільшується середній вік матері при народженні дитини. 

- Експерти ООН ще пишуть, що народжуваність низька не лише через недостатній рівень добробуту, а й ще тому, що жінці важко поєднувати родину та роботу.

- Важко поєднувати, соціальна інфраструктура ще до цього додається… І в Європі рівень народжуваності не забезпечує стабільної чисельності населення. Там теж чисельність населення скорочується, але вони це вирішують за рахунок мігрантів.

- Тобто зменшення населення – світова тенденція?

- Так, світова. Причому, в більш розвинених країнах зменшується народжуваність. В Європі така ситуація є, до цього зараз поступово наближається Азія. Найбільш молоде населення – це Африка, там воно вибухнуло в демографічному плані. Це призводить до структурних змін в етнічному, в расовому складі планети взагалі та в окремих державах зокрема. Якщо в нас будемо такими темпами скорочуватися населення, економіка буде потребувати робочих рук, і сюди будуть їхати люди, наприклад, з тих країн, де рівень добробуту гірший, ніж в Україні. Зараз боротьба йде за трудові ресурси, за людей.

- Можемо казати, що демографічна ситуація зараз в Україні вже є критичною?

- Я не знаю, що таке критерій "критична". Ситуація погана. Наскільки критична… Країна буде існувати, але в якому стані, з якою структурою населення – інше питання. Авторитет і силу країни на міжнародній арені визначають два чинники: рівень економічного розвитку і чисельність населення. Ми стаємо слабшими, і слабшими в цьому сенсі. Міграційні потоки зараз зупинити дуже важко, кордони практично прозорі, їх можна подолати. Наші їдуть на заробітки в Західну Європу, а до нас будуть їхати з інших країн, в основному – азійських.

Раніше "Телеграф" повідомляв, на скільки може скоротитися населення України через пандемію коронавірусу. Свій прогноз озвучив один із українських лікарів.

Також ми писали про те, що директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України Елла Лібанова в інтервʼю "Телеграфу" розповіла, як подолати демографічну кризу в Україні.