Слава під час війни, "Порічка" і гітара зі скейта: інтерв’ю з хітмейкером YAKTAK

"Солодка порічка, що росте по річках", "Я шукаю погляд твій, де ж ти загубилась": навряд чи ви не проспівали ці строки. Автор цих хітів, які очолюють топи Shazam та Apple Music, молодий виконавець YAKTAK.

Ярослав Карпук (справжнє ім’я співака) родом з Волині, селища Стара Вижівка Ковельського району. З дитячих років захоплювався музикою. Сільської сцени було замало, тож пішов на "Голос.Діти" в 2019 році. І не дарма – взяв "срібло".

Та справжня слава прийшла до співака під час повномасштабної російсько-української війни. Треки "Порічка", "Погляд", "Наречена", "Не мовчи", "Вродлива" набирають мільйони переглядів у Youtube. Українці полюбили молодого виконавця за щирість і простоту. Сьогодні, 18 серпня 2023 року, в нього знову прем’єра, про яку згодом.

Напередодні релізу "Телеграф" поспілкувався з YAKTAK і розпитав про перший в його житті концертний тур, виступи для військових, шароварщину, російських артистів в українських чартах і не тільки.

- Чому YAKTAK? Думаю, популярне питання, але не всі читачі в курсі. Як придумали псевдонім? Який сенс вкладали в нього?

- Я хотів вигадати якийсь яскравий псевдонім, який буде запам’ятовуватись. Довго думали з командою і придумали YAKTAK. Така цікава гра слів "як" і "так". Воно прикольно звучить, а взагалі у цього ще є особливий сенс, який ми захотіли залишити всередині.

- Ви зайняли друге місце у проєкті "Голос. Діти" в 2019 році, хіти ж з’явилися лише за декілька років. Чому після участі в "Голосі" була така перерва? Чому не вдалося розвивати популярність одразу після шоу?

- Мені було 13 років, яка популярність? Як її розвивати? Я був простим хлопцем з Волині, який приїхав на "Голос" показати себе. Що робити з тим далі – поняття не мав.

- Чи хотіли б у майбутньому зайняти суддівське крісло "Голосу"?

- Хороше питання, не можу дати однозначну відповідь.

- Плануєте спробувати сили ще в якихось проєктах чи конкурсах? Думали про Нацвідбір Євробачення, наприклад?

- Не хочу говорити гучні фрази, в майбутньому все можливе (посміхається. – Ред.).

- YAKTAK – артист, який став популярним під час повномасштабної війни. Як і чому це відбулося?

- Думаю, по-перше, дуже сильно піднялася в цілому українська музика після повномасштабного вторгнення. Взагалі, ще до війни, на цей час я і планував почати випускати свої треки. Чому так сталося? Через дуже велику працездатність моєї команди, гадаю, це найголовніше.

- "Того ранку прокинувся знаменитим": часто кажуть артисти. Чи був у вас такий момент?

- Не було такого. Я з маленького смт і постійно співав на всіх заходах, всі бачили в мені якийсь потенціал, тому завжди відчував до себе більшу увагу, ніж до інших.

- Коли вперше усвідомили, що ви, ваші пісні є відомими?

- Все йшло плавно: місцеві концерти, конкурси, потім більші концерти і так далі. Згодом свої пісні, спочатку на 30 тисяч залетіло, потім на 100, 200, потім — 1 000 000. На своїй популярності не зациклююсь, намагаюся просто робити хорошу музику.

- З якої пісні, на вашу думку, почала зростати впізнаваність?

- Поступово все, ну, наймасовіше, з пісні "Погляд".

- "Порічка" – 18 млн переглядів в Ютубі, боюся рахувати, скільки прослуховувань. Як гадаєте, чому пісня так "вистрілила"?

- Не хочу оцінювати сам себе, хай це роблять люди. Я хотів написати літній качовий трек, довго над ним сидів, працював над бітом і зведенням. В результаті я отримав те, що хотів — пісня мене качала, ось і все.

- Ще більше переглядів, 27 млн, у трека "Погляд". Чи очікували, коли працювали над ним, на такий шалений успіх?

- Не очікую взагалі від треків точну кількість переглядів чи прослуховувань, просто роблю так, щоб подобалось мені. Так само було і з треком "Погляд", в один момент ми взагалі не хотіли його випускати, але добре, що все ж таки випустили (сміється. – Ред.).

- Ваші пісні лунають, як то кажуть, з кожної праски. Як ставитеся до цього?

- Ставлюся прекрасно, приємно дуже.

- А де ви востаннє чули свої пісні?

- Буває часто їдемо десь в таксі й на радіо грають наші треки. Цікаве відчуття (посміхається. – Ред.).

- Часто слухачі знають, наспівують пісню, але гадки не мають, хто її співає. Як вважаєте, чи стосується це вас? Чи підходять до вас на вулицях люди, впізнають?

- Часто підходять на вулиці, приємно. Якщо є час — я прямо з кожним познайомлюсь, трохи поговорю, пофоткаюсь.

- Jerry Heil, MamaRika, SOBOL, DOVI, KOLA… у вас було багато дуетів. Із ким працювалося найкомфортніше?

- Не працював би з людиною, яка б не підійшла мені по духу. Ці всі рєбята круті, в першу чергу, люди, і матьорі музиканти, тому з кожним дуже цікаво.

- Зазвичай ви звертаєтеся до артиста і пропонуєте дует? Чи як це відбувається?

- Зазвичай ми звертаємся до артистів, "наярюєм" і є локомотивом всіх питань.

- Чи були відмови від артистів, яким ви пропонували колаборацію?

- Бувало ще раніше, що відмовляли.

- Які причини відмови називали ці виконавці?

- Думаю, що не хотіли робити дует, на той час, з невідомим хлопцем (зі мною).

- До речі, вітаємо з прем’єрою! Як створювалася пісня "Уночі"?

- Творчий процес над треком розпочався ще у березні. Тоді з’явилася демоверсія пісні. Взагалі, трек був написаний на ліжку готельного номеру після чергового концерту.

- Вперше у вашому кліпі з’явилася ваша дівчина Аліса. Яку думку хочете донести до слухача цією роботою?

- Ця пісня дуже особлива для мене. В кожну строку закладений особливий сенс. Я сподіваюсь, романтичний вайб надихне кожного хлопця, який вміє грати на гітарі хоча би два акорди, зіграти цей трек своїй другій половинці. Адже музика, на мій погляд, це найкращий спосіб проявити свої почуття, коли слів стає недостатньо.

- Ви не просто співаєте, а пишете тексти й музику. З чого починається зародження пісні?

- Просто беру гітару або шукаю якийсь біт в Youtube і починаю придумувати мелодію. Якщо подобається мелодія — накидаю слова, а потім думаємо, що з цим робити.

- Пам’ятаєте, коли вперше написали вірш чи пісню?

- Повністю пісню з мелодіями і словами написав перший раз десь два роки тому. Називалася вона дуже небанально — "Сльози" (сміється. – Ред.).

- У кліпах ви з’являється з прикольними гітарами. Самі придумуєте оформлення для інструменту? Розкажіть трохи про цю "фішку".

- Раніше постійно в компанії співали під гітару і, думаю, ви вже здогадуєтесь, хто був тим "хлопцем з гітарою". Просто в один момент вирішив прикрашати гітару, щоб вона не мала скучний вигляд. Можливо, бачили, на трек "Силует" -гітара з бензинової каністри, на "Порічка" — зі скейта. Ми починали робити дизайни самотужки, довгий час так і було. Зараз шукаємо різних людей, які також зможуть нам в цьому допомагати.

- Триває ваш перший концертний тур. Чи задоволені? Які є складності?

- Складнощів насправді дуже багато, але набагато цікавіше їх вирішувати, ніж жалітися. Дуже багато чого навчився в турі, купа нового досвіду. Для мене в турі надважливо бути в хорошій формі. Не знаю, як деякі музиканти можуть їздити в тури і їсти нездорову їжу, пити алкоголь. В нас за три місяці було 70 концертів, тобто ти щодня в іншому місті, щодня концерт і треба, щоб була енергія.

- Читала, як на вашому концерті два військовослужбовці зробили пропозиції своїм дівчинам. Що відчуваєте в такі зворушливі моменти?

- Пропозицій на концертах було набагато більше, ніж дві. Завжди радий за них. Стараюсь в цей момент не заважати закоханим, не говорю нічого, даю мікрофон хлопцю, адже це їхній момент.

- Які ще були ситуації на концертах, які вас вразили – позитивно чи негативно?

- Такого було дуже багато. Розкажу про одну з форс-мажорних, це нещодавня ситуація, що дуже запам’яталась. У нас завжди дуже гаряче, шалена атмосфера, і тому на кожному концерті ми поливаємо людей зі сцени водою. Це наша "фішка". В один із таких разів жінка з залу теж вирішила полити людей своєю водою, й так сталось, що цю воду вона вилила на наших "звукачів". І всю апаратуру вона також залила. Я це зрозумів, бо зупинилась музика. Через пару хвилин звукооператори зорієнтувались, відновили звук, я заспівав ще пару пісень, концерт закінчився, але ми тоді всі дуже "стресанули".

- Ви з селища на Волині. Як часто буваєте на малій батьківщині? Як там зустрічають – як зірку, гордість Старої Вижівки?

- Зараз дуже рідко буваю вдома, на пару днів за місяці вдається заїхати — вже добре.

- Музиці вас вчили бабуся і дідусь. Як вони оцінюють ваші треки? За що критикували, а за що хвалили?

- Бабуся і дідусь навчили співати, це правда. Вони максимально підтримують мене і досі.

- Кожен артист в Україні зараз, як і будь-який громадянин, намагається пришвидшити перемогу. Як ви допомагаєте військовим?

- Звичайно, ми допомагаємо нашим хлопцям. Відсоток від проданих квитків йде на збори для ЗСУ. Крім цього, на сцені під час концертів розміщений банер з QR-кодом, за допомогою якого ми збираємо кошти на автомобілі для наших воїнів. Важко порахувати, скільки коштів ми вже зібрали, але я можу точно сказати, що дві машини вже на фронті. Це окремо від усього іншого.

- Коли виступаєте перед військовими, як вони реагують на ваші пісні?

- Коли буває заїжджаємо в військові частини, говоримо, співаємо з хлопцями, я відчуваю їхню силу і мужність. Їхню втому, але при цьому готовність йти далі та боротися. Слів не вистачить, щоб описати, наскільки я їм вдячний.

- В тяжкі часи українська музика отримала поштовх для розвитку. Розмаїття жанрів вражає, та попри це досі в топі чартів лишаються російські треки. Як гадаєте, чому українці продовжують слухати росіян? Не вистачає якогось контенту?

- Маю надію, що російські треки в український чартах — це питання часу. Зараз є дуже багато крутої нової музики, думаю, з часом ру*нявої в нас буде все менше і менше.

- А ви слухали російську музику до 24-го, захоплювалися кимось з тих артистів?

- Я — меломан, слухаю дуже різну музику. До 24 лютого слухав і російську в тому числі, але зараз, звичайно, принципово не роблю цього.

- Разом із розквітом української музики маємо і явище так званої шароварщини і байрактарщини. Чи вважаєте, що з цим треба боротися?

- Думаю, з шароварщиною не треба боротися. Це природньо. Така музика була і буде, дуже багатьом людям вона подобається. І що ти їм скажеш: "Не слухай?" Але я особисто проти такого такої музики, бо це неякісний контент.

- Які артисти чи інші відомі люди розчарували вас через поведінку\позицію після початку повномасштабного вторгнення?

- Не хочу називати імен тих, хто розчаровував мене, але такі є, і їх дуже багато. І тільки одиниці прям викликають повагу і захоплення.

- Зараз триває дискусія навколо артистів з України, які довгий час виступали та навіть мешкали у рф, але після вторгнення підтримали рідну країну, ті самі Віра Брежнєва і Світлана Лобода. Ви як артист як ставитеся до таких виконавців? Чи варто українцям давати їм шанс, на вашу думку?

- Тяжке питання, не хочу бути суддею і критиком. Хочу бути прикладом, що треба робити щось толкове, хорошу, якісну музику, нести щось за собою. Що буде з тими артистами, яких ви назвали, час покаже.

- Дайте пораду співакам-початківцям. Що робити, щоб "розкрутитися"? ТікТок, талант-шоу, багато грошей… Чи є якийсь інструмент, щоб досягти успіху?

- Є найважливіший інструмент, щоб досягти успіху — це постійна праця, наполегливість і вкрай люте бажання чогось досягти. Якщо це є — все буде.