"Київ сильніший і може протистояти центральній владі": інтерв'ю із заступником Кличка у КМДА, ч.II

Голова "ЄС" у Київраді Володимир Прокопів пояснив, чому провалюються спроби "слуг" підкорити столицю

Після скандальної епопеї із укриттями в Києві, коли між Банковою та столичною владою загострилося протистояння, відносини міста і центральної влади вчергове перетекли у заморожену стадію. Втім, цей багаторічний конфлікт все одно проявляється у гібридній формі.

Це — і нові справи проти оточення мера, і поступове перетягування державою ковдри в окремих міських кейсах, і періодичні шквали критики на адресу Кличка в соцмережах, як за бруківку, так і без приводу (наприклад, коли зрізали дерева у парку КПІ чи фарбували меморіал на Європейській площі).

Чому і як тривають спроби центру закрутити гайки у Києві? Як місто може протистояти наступу централізації та чи має шанс монобільшість утримати владу після виборів? На ці теми "Телеграф" розмовляв із головою фракції "Європейської солідарності" у Київраді, заступником голови КМДА Володимиром Прокопівим.

*Чи потрібні Україні та Києву вибори під час війни? Чому тема укриттів у столиці стала такою гострою та з чим пов'язана активізація забудовників на Подолі? Про це читайте у першій частині інтерв'ю з політиком.

Про заборону УПЦ МП у столиці

— Київська обласна рада прийняла рішення про заборону Московського патріархату на території Київщини. Чи можливе дублювання такої заборони в Києві. Чи це більше політичне, а не юридичне рішення?

— Таке рішення можливе і воно комплексне. Я найбільше тішуся, коли відбувається єдиний правильний процес: ті громади, які дбають про релігію (які ходять в церкву до Бога), переходять з Московського патріархату до ПЦУ. Це найкраще, що може бути. Влада до цього не має жодного стосунку. Громада прийняла таке рішення сама, і разом з отцем перейшли в ПЦУ.

Водночас влада не може бути осторонь, бо ми розуміємо, що в основній масі УПЦ МП не мала жодного стосунку до релігії, а тільки була релігійна вивіска. Ця структура — чистої води філія ФСБ, у якій вони зберігали зброю, агентів, займалися вербуванням українців тощо. Тобто, вони працювали на російську федерацію, і на це ми як міська влада не можемо заплющувати очі. Як центральна влада зі свого боку (маю на увазі СБУ, яка дуже ефективно працює в цьому напрямі), так і міська влада мають приймати відповідні рішення.

Що стосується міста, мова повинна йти виключно про господарські рішення. Я маю на увазі, наприклад, щодо оренди нашого майна, оренди землі громади мешканців Києва, щодо сплати цих коштів в бюджет, а також загалом подальших стосунків з цією організацією.

Ще раз зазначу: на мою особисту думку, УПЦ МП має стосунок не до релігії, а до спецслужб ворожої країни.

Про нові коаліції в Київраді

— Навесні цього року в Київоблраді з гучним скандалом усунули від керівництва "слугу народу" і відбулось переформатування більшості. Чи можливі такі трансформації в Київраді? Як би ви оцінили такі перспективи за нинішніх політичних умов, адже формально ваша фракція не входить в коаліцію з УДАРом Кличка? Тож чи можливий процес переформування в КМР?

— Я не прогнозую найближчим часом якихось тектонічних змін в Київській міській раді. Ми пам'ятаємо, перші пів року турборежиму центральної влади, коли для них було принциповим взяти місто Київ під свій контроль. Їм ("слугам народу". — Авт.) цього не вдалось зробити. Місцеве самоврядування встояло.

Як голова найбільшої фракції в Київській міській раді, я спілкуюсь з колегами інших політсил та фракцій і не бачу туману в їхніх очах, які не розуміють, що важливо, а що другорядне. Зараз — важливий фронт. Решта — це наша робота, і ми повинні працювати. Ми говоримо про декомунізацію, забезпечення комфорту людей в столиці, але це все на другому плані порівняно з тим, що роблять військові на передовій.

— Який тиск з боку Банкової особисто відчуваєте ви та ваша політична сила з огляду на те, що "слуги" час від часу намагаються "завоювати" Київ. Раніше про тиск заявляли в УДАРі. Чому вас атакують?

— Мабуть, це питання краще адресувати до ініціаторів. Але ми мусимо про це говорити публічно, хоча таке явище дуже сумне. Наведу кілька кричущих прикладів. Мені гидко, що таке може відбуватися.

По-перше, 24 серпня наші колеги, депутати Київради від "ЄС" Ігор Хацевич та Олег Левченко, прийшли в свій батальйон з електронними браслетами стеження. Вони мали бронь від армії і розуміли, що їх ніхто не викличе (депутати з початку вторгнення рф вступили до ТРО, але 1 серпня ДБР оголосило їм підозру нібито в ухиленні від армії. — Авт.).

Поки деякі органи держвлади і чиновники тікали зі столиці після нападу рф, ці хлопці шукали військкомат, підписати контракт, отримати зброю, щоб захищати Київ і Батьківщину. Зараз же вони мають кримінальні справи й носять електронні браслети, будучи військовослужбовцями. За те, що десь неправильно підписали рапорт чи некоректно оформили якийсь папір.

Вдумайтесь, військовослужбовець перебуває у військовій частині в дислокації з електронним браслетом! Мені в голову не вкладаються такі речі.

По-друге, після 24 лютого 2022 р. я був відповідальний за забезпечення гуманітарної безпеки в Києві. Цим мене уповноважила військова адміністрація. Однак проти мене також вже більше року ведуть кримінальну справу, проводять систематичні допити. Є зауваження, що я порушив якусь процедуру.

В кінці лютого минулого року любителів "процедур" в Києві залишилось дуже мало. І те що ми робили, знали всі, хто був тоді у столиці. Цього не було видно тим, хто захищав мукачівський "котел" та інші місця, значно безпечніші за Київ. Я впевнений (не хочу на себе тягнути ковдру), завдяки киянам, які не почали тікати, місто встояло.

Після нападу росії у кожного були своє право та власна совість. Але хтось шукав безпечне місце на заході України, а хтось — військкомат у столиці. І коли зараз перші мають претензії до других, то таке ставлення дуже сумне. Чи це тиск? Ні, це сором.

Про децентралізацію та опір Банковій

— Центральна влада тисне на Київ й дещо іншим шляхом, поступово юридично скорочуючи права місцевого самоврядування. Як ви можете оцінити цю тенденцію?

— Коли я близько п'яти років був головою української делегації в Конгресі місцевих і регіональних влад Європи (установа, що представляє місцеві та регіональні влади 46 держав-членів Ради Європи. — Авт.), ми спілкувались з іншими головами делегацій з різних країн Євросоюзу і керівництвом цієї інституції. Вони неодноразово на моє запрошення були в Києві та в інших містах. Ми проводили багато заходів, консультацій тощо. І вони зазначали, що децентралізація була найуспішнішою реформою (в Україні її розпочали за президентської каденції Петра Порошенка. — Авт.).

Суть цих перетворень полягає у тому, що прийняття рішень віддають на місця. І людина, обрана в депутати кількома сотнями виборців, краще знає, що тим сотням громадян потрібно, аніж міністр у Києві (якого ніхто не обирав, а призначили). Це світоглядні речі, і кардинально різні.

А в рф, навпаки, будують схему, де їхньому президенту видніше, що потрібно всім росіянам. Але наша реформа дала рівно протилежну модель, коли люди на місцях отримали ресурси. Ми маємо сотні успішних кейсів, де громади, щойно отримали ресурси і повноваження на їхнє виконання, одразу ж почали розвиватись, виходячи з їхнього бажання. Там створювали нові робочі місця, нові ферми, підприємства, з'являлися нормальні дороги, освітлення тощо. Люди з таких громад перестали виїжджати з сіл в міста, бо знали, де їм працювати краще.

Київ сильніший, він може протистояти центральній владі, ми можемо боротись. Натомість для менших громад скорочення повноважень — це смерть. Ось вони тільки почали оживати, а їм починають перекривати кисень. Це страшна помилка, і цього не можна допускати.

— Який є шанс, що Київрада поверне повноваження, які Володимир Зеленський віддав столичним райдержадміністраціям?

— Тут дуже проста відповідь. Рішення — це створення районних рад. Зменшення відстані від виборців до депутатів. Ця робота всім зрозуміла, і у цьому ключі величезний пласт вже зробили. Ще минуле скликання Київради було готове голосувати за створення районних рад у столиці. Зупинились же на тому, що потрібно віддавати повноваження. Але повноваження якраз центральної влади. І на цьому таке рішення зупинилось.

Щойно буде політична воля, впевнений, що будь-яке скликання Київради з радістю віддасть реальні повноваження на місця, щоб райони займались благоустроєм (у широкому сенсі цього значення), а Київраді залишитись тільки стратегічні напрями — транспортна галузь, медична, освітня тощо.

Точно Київрада не має займатись списанням умовного "Запорожця" 1972 року випуску в якійсь районній адміністрації. На противагу цьому питанням прийняття бюджету на понад 60 млрд гривень має займатися саме міська рада. Це питання різного рівня рад.

— На тлі скандалів з укриттями у місті одночасно з'явилось дуже багато викриттів роботи РДА — зловживання, "золоті" барабани тощо. За вашою оцінкою, чи змінюється ситуація на краще і як голови РДА з міською владою налагоджують комунікацію по нормальній роботі, а не якихось незрозумілих речах?

— Сказати, що вона була катастрофічною, напевно, не можна. Але й не такою, якою має бути. Координація роботи далека від ідеальної. Але для цього головам районів не потрібно знімати "відосики". Для цього потрібно сідати за стіл, брати ручку з листочком і малювати найефективнішу модель. Зараз будь-яка громада Європи готова ділитись своїм досвідом успішних практик управління. Беріть будь-яку з них і втілюйте.

Деяким районам, які більше заточені на результат, це вдається. Тут спрацьовує людський фактор і багато залежить від особи керівника. Якщо це державник, він переживає за місто. Якщо тимчасова людина, призначена через те, що вона чийсь кум, брат, сват, то там я не бачу результату.

Про знесення монобільшості в Раді

— Як змінити розрив між містом та районами, котрі часом перетворюються на окремі "волості"?

— В цьому плані я залишаюсь оптимістом. Думаю, одразу після перемоги України у війні в країні нормальним чином проведуть виборчу кампанію з вільним доступом всіх бажаючих взяти у них участь. Тоді ми будемо мати не один телеканал, а більшу кількість засобів комунікації виборців з кандидатами.

На загальнодержавному рівні ми отримаємо вже не монобільшість, а коаліцію з політичних партій, що мають державницьку позицію. А потім це екстраполюється на місцеві рівні.

Якщо ми говоримо про Київ, то новообрана міськрада одним з перших рішень проголосує про створення в столиці райрад. І це будуть районні ради не для проформи, а з реальними повноваженнями, які зможуть працювати з людьми, і наше місто буде розвиватися. Тому стратегічна мета фракції "Європейської солідарності" полягає у тому, що Київ має увійти в топ-10 найкомфортніших міст Європи.