Що буде з курсом гривні та українським експортом – прогноз експертів

Перевірено С. Головньов
Читать на русском
Автор

Телеграф розпитав експертів, які фактори сьогодні впливають на валютний курс, а також – наскільки можна довіряти останнім заспокійливим повідомленням НБУ

Через повномасштабне вторгнення росії в Україну, яке триває вже 209 днів, курс валют став надзвичайно нестабільним.

При цьому, перший заступник голови Ради Національного банку України (НБУ) Василь Фурман запевняє, що найближчим часом курс буде без змін, а ситуація – контрольована.

"Телеграф" розпитав експертів, які фактори сьогодні впливають на валютний курс, а також — наскільки можна довіряти останнім заспокійливим повідомленням НБУ і чи така погана "доларизація" української економіки?

Про курс та прогнози НБУ

Інвестиційний банкір Сергій Фурса наголошує, що на валютний курс традиційно впливають зовнішня та внутрішня торгівля, інвестиції тощо. Але у нашій ситуації, зазначає він, найголовніший чинник – це війна. І доки вона триває, тиск на гривню залишатиметься. Інші чинники, на його думку, впливають на курс незначно.

Головний економіст, керівник з економічних реформ Офісу простих рішень та результатів Ярослав Романчук говорить так:

"Головний фактор – це кількість гривень у обігу. Емісійна політика НБУ. Другий фактор, згідно із законом попиту та пропозиції, – наявність твердої валюти. Торговий та платіжний баланс. Мова про те, скільки грошей приходить у країну у вигляді іноземних інвестицій, переказів із-за кордону (насамперед надходжень від заробітчан)? Наскільки внутрішній ринок формує попит на гроші? Це і домогосподарства, і бізнеси. Сьогодні бачимо, що фактором макроекономічної дестабілізації (крім, зрозуміло, війни) є емісійна політика НБУ. Жорстким валютним регулюванням це вичавлює гривню на валютний ринок, створюючи інфляційний та девальваційний тиск”.

Коментуючи стримано оптимістичні заяви НБУ щодо курсу та інфляції, Сергій Фурса припускає, що інфляція залишається високою навіть наступного року. І тиск на гривню, наголошує він, збережеться до закінчення війни.

"Просто за останні кілька місяців ми отримуємо набагато більше західної допомоги. До того ж, із серпня запрацювала " зернова угода ", що також сприяє ослабленню тиску на гривню. Ситуація стала легшою, але тиск все одно залишається", — пояснює експерт.

На думку Ярослава Романчука, коли у проекті бюджету на наступний рік записані абсолютно гіпотетичні, висмоктані з пальця речі, коли сам НБУ каже, що у 2023 році прогнозується інфляція близько 30%, вірити у припущення, що середньорічний курс буде 42 грн за долар ( при невиразних уявленнях про надходження валюти та прискорення експорту) – не доводиться.

"Такого роду макроекономічна політика, яка ґрунтується на політичних і навіть психологічних припущеннях, навряд чи створює атмосферу довіри до будь-яких прогнозів органів влади", – констатує експерт.

Про ставку ФРС, доларизацію економіки та експортні види

Сергій Фурса вважає, що передбачуване підвищення ключової ставки Федеральної резервної системи (ФРС) у США ніяк не вплине на курс гривні.

Ярослав Романчук пояснює, що підвищення ключової ставки ФРС впливає на світову економіку загалом.

"Це, — уточнює він, — закінчення епохи дешевих або безкоштовних грошей, що мало місце при фактично нульовій ставці. Підвищення ж її означатиме, що різко збільшується боргове навантаження, ризики дефолтів корпорацій і навіть країн. Американська економіка, яка повинна була зрости на 2,7%, близька до нуля. Те ж саме стосується зони євро, європейської економіки. Ми побачимо зміну бізнес-циклу. Коли світова економіка в такому стані різко скорочується попит на товари, які є товарами традиційного експорту України. Це стосується всього: сільгосппродукції (ціни на продовольство будуть падати), енергетичних товарів, металів. Це і є той структурний розлом, до якого потрібно готуватися".

Курс же гривні, наголошує Ярослав Романчук, – це не стільки ставка ФРС чи здування бульбашки фондового ринку в США, скільки функція діяльності НБУ, здатність уряду зробити конкуренцію на ринку фінансових посередників. Приміром, наголошує він, "розбомбити" синдикат великих банків, які, по суті, створили разом із НБУ дуже нездорову ситуацію на ринку кредитів та грошей.

Щодо подальшої доларизації української економіки, то експерти в нинішніх умовах бачать у цьому лише позитив.

"Зараз війна. І люди йдуть у безпечні активи. Таким є долар. І поки йде війна, ця тенденція триватиме", – прогнозує Сергій Фурса.

За словами Ярослава Романчука, за 30 років гривня стала інструментом, який сприяв зубожінням населення, втраті оборотного капіталу.

"Майже 20 років Україна входить до топ-15 найнеблагополучніших країн з інфляції, – нагадує він. – Тому в умовах війни, коли дуже високі ризики, я запропонував би легалізацію на нашій території п’яти основних валют, включаючи долар, євро, фунт, польський злотий, щоб мінімізувати втрати бізнесу та населення від неадекватно м’якої політики НБУ. У даній ситуації доларизація – це благо, вона дозволяє створювати адекватні очікування економічної політики та скоротити витрати на подальше відновлення".

Щодо ключових джерел експортної виручки у 2023 році, на думку Сергія Фурси, вони будуть такі самі, як і зараз. Можливо, якщо вдасться розширити "зернову угоду" на метали та руду, то додадуться ще й доходи від металу та руди.

Ярослав Романчук зазначає:

"Якби українська влада застосувала або адаптувала ту програму військової економіки, яку було запропоновано, зокрема, нами, можна було б говорити про те, що в частинах України, де не йдуть військові дії, здатні з’явитися нові підприємства з потенціалом зростання, експорту сільгосп-продукції, меблевої продукції, можливо, металів. Але в існуючій ситуації головне концентруватися не на таргетах збільшення абсолютних цифр експорту, а на створенні інститутів для довгострокового, швидкого економічного зростання. Якщо ми це зробимо, то довіра буде до нас, гроші сюди зайдуть швидко, як тільки ми переможемо рашистів. Поки в цьому напрямку, на жаль, нічого не робиться або робиться дуже мало. А в 2022 році влада просто відновлює довоєнний податковий режим, регуляторну практику. Враховуючи, що при втраті експорту, який йшов за рахунок підприємств східної та південної України, ми нічого нового не робимо, можна прогнозувати ще більше просідання у цьому напрямі".