Потужностей з переробки молока в Україні більше, аніж якісного молока.
1 червня відзначаємо Всесвітній день молока. Тож "Бізнес Телеграф" розпитав у керівників молочних підприємств, яких невідкладних кроків на підтримку молочної галузі вони очікують від держави.
Наболілими для більшості переробників виявилися дефіцит якісного молока та погані розрахунки торгових мереж за молочну продукцію. А ще переробники просять знизити податковий тиск на галузь та не приймати законопроекти про чергові побори з бізнесу
Олександр Самохвалов, генеральний директор компанії "Люстдорф".
— Потрібна допомога держави у двох напрямах. Перший — стимулювання виробництва якісного молока. Його бракує, але не через те, що цей бізнес неприбутковий, як прийнято думати — рентабельність виробництва молока сягає 60% за умов правильної організації процесу. Причина в тому, що насправді рослинництво — менш трудовитратний бізнес зі швидким поверненням коштів і тваринництвом займатися не хочуть. Тож потрібно мотивувати людей займатися збільшенням молочного стада, а великі посівні площі використовувати не лише під рослинництво, а й на відгодовування худоби. Інакше дефіцит якісного молока в Україні й надалі зростатиме.
Другий напрям — взаєморозрахунки торговельних мереж за молочну продукцію порушують всі розумні строки. Не можна розраховуватись за молоко, йогурти протягом 70-90 днів, коли у них строк реалізації — 10. Наші спроби врегулювати це законодавчо натикаються на спротив лоббі від рітейлу в парламенті. Сподіваємося, що державні органи втрутяться в ситуацію та допоможуть нам добитися реальних строків розрахунків за продукцію.
Валентин Запорощук, голова наглядової ради Ічнянського молочно-консервного комбінату.
— Перше — законодавство щодо молока потребує оновлення, оскільки ми рухаємось в напрямі ЄС. Зокрема, Закон "Про молоко" повинен містити вимоги щодо якості молока, яке йде на переробку, а саме — по вмісту білків та жирності, які досі не приведені у відповідність з нормами Євросоюзу.
Друге — потрібне законодавство про сімейні ферми. В Україні панує "чорний" ринок молока від приватних домогосподарств, які реалізують сировину нелегальним виробникам молочної продукції. А це — половина сировини, що йде на переробку в Україні. Таке несортове молоко не повинно перероблятися, якщо ми йдемо в ЄС. Молоко від приватних домогосподарств має обліковуватись, його якість — контролюватись. Мова не про те, що треба вирізати домашнє поголів’я чи обкладати таких виробників податками, а про ветеринарний контроль тощо. Ліквідація "чорного" ринку підвищить самозайнятість на селі та зрівняє конкурентні позиції учасників ринку молока. Після війни будуть актуальні державні програми з підтримки тваринництва. Адже потужностей з переробки молока у нас більше, аніж якісного молока. Доречною буде виплата компенсацій таким виробникам залежно від вкладених ними інвестицій та збільшення поголів’я.
Сергій Вовченко, голова наглядової ради АТ "Молочний Альянс".
— Перше. В Україні відсутнє якісне сире молоко в достатній кількості за нормальними цінами, яке б конкурувало з європейським. Простимулюють його виробництво прямі державні дотації на літр зданого молока від населення та грошова підтримка велико товарного виробництва молока.
Друге. Держава мусить допомогти переробникам врегулювати розрахунки торговельних мереж за молочну продукцію. Підприємствам дуже шкодить протермінована дебіторська заборгованість, яка перевищує всі розумні межі. Коли строк реалізації молока — 21 день, а кошти за нього платять раз у 70 днів, за сир по договору — 90 днів, а платять раз у 120 днів, це вимиває оборотні кошти переробників. Ми змушені брати кредити, сплачувати відсотки і не можемо вийти на нормальну рентабельність. В нинішніх умовах ми радіємо, коли загальна рентабельність досягає 5%. Але з деякими мережами у нас від’ємна рентабельність роботи. Якщо держава насмілиться на відверту розмову з рітейлом, прийме закон і врегулює наші стосунки з мережами, переробні підприємства отримають обігові кошти, які зможуть спрямувати на покращення виробничих потужностей і припинити торгуватися з виробниками молока за знижки.
Андрій Табалов, власник ПрАТ "Юрія", ТМ "Волошкове поле".
— Для переробної галузі дуже актуальним є зниження податкового тиску. Зменшення податкового навантаження — європейська практика, яка полегшує адміністрування податків і стимулює інвестиції в розвиток підприємств. Тому додаткові збори з переробників, які пропонуються законопроектами №9162 та №9163 не повинні бути прийняті парламентом, адже вони передбачають додатковий збір з молочних підприємств у розмірі 0,5% від річної реалізації, а це близько 1,3 млрд грн на рік, що є додатковим навантаженням на бізнес. Не менш відчутною проблемою для галузі є відмова податкових органів в реєстрації податкових накладних з різних надуманих причин. Ця практика типова для всієї країні, тож, вважаю, влада має втрутитись в цей процес. Впевнений, слід продовжити так звані "канікули" щодо перевірок та карних дій з боку податкових органів, адже це дозволяє бізнесу стабілізувати свою діяльність попри намагання агресора зруйнувати роботу української економіки.
Дмитро Рощупкін, директор ПрАТ "Вінницький молзавод "Рошен".
— Влада має зробити кроки для зростання молочного поголів’я в Україні та підвищення якості молока від господарств. Основна проблема у переробників на сьогодні – нестача якісної сировини. Вкрай необхідно стимулювати виробництво молока. Друге — нам здається, що переробникам потрібна підтримка держави у налагодженні стосунків з рітейлом. Ми чекаємо зрозумілий механізм ціноутворення від торгових мереж на нашу продукцію, розрахунків, які мають вкладатися в розумні терміни. Третє — ми експортуємо продукцію до ЄС та інших країн, і нам потрібні стабільні умови поставок. Кейс з обмеженням поставок молочної продукції в країни ЄС не повинен повторитися. Також експортери розраховують на вчасне відшкодування експортного ПДВ та припинення блокування реєстрації податкових накладних, що посилить їхню фінансову стійкість в умовах війни.
Вадим Чагаровський, голова ради директорів Спілки молочних підприємств України.
— Очікуємо від держави ухвалення низки ініціатив. Зокрема, Закону "Про торгівлю", який значно полегшить роботу галузі. На часі також законопроект №7072, який передбачає підтримку молочного скотарства і переробки молока Дотації на один літр молока мотивували б населення здавати його на переробні підприємства, які наразі відчувають нестачу якісної сировини.
Другий важливий напрям — боротьба з "чорним" ринком. Щороку одноосібні господарства передають на переробку 700 тис. т сирого молока маленьким заводам, які працюють "в тіні". Вони випускають такий собі фальсифікат. Настав час боротися з підробками на ринку молока. Доцільно було б внести до законопроекту №8290 визначення терміну "фальсифікація харчових продуктів", а також додати у Кримінальний кодекс відповідальність за фальсифікацію, яка є продуктовим шахрайством. Якщо є покарання за звичайне шахрайство, чому нема за продуктове?