Титан чи "Титанік"? У чиїх інтересах уряд і Фонд держмайна зривають приватизацію галузі?

Один з найбільших у світі виробників титанової сировини, державна "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (ОГХК), генерує понад 100 млн гривень збитків на рік. Хоча за потенціалом промисловий гігант, в якому працює майже 6 тисяч робітників, може приносити мільярдні прибутки.

"Бізнес Телеграф" зібрав факти, які чітко вказують: компанію просто вбивають на замовлення проросійського олігарха.

Уряд і Фонд держмайна натхненно імітують підготовку приватизації одного з найдорожчих активів держави — "Об'єднаної гірничо-хімічної компанії". Оголошено про намір провести конкурс у IV кварталі 2023 року. Та все вказує на те, що ОГХК не буде цікавий міжнародним інвесторам — компанія просто не готова до цього. Запаси родовищ досі не оцінені за стандартами, зрозумілими іноземцям. А одне з двох підприємств групи, Вільногірський ГМК, вичерпало запаси власних родовищ. До конкурсу обмаль часу, а Фонд ще тільки планує просити уряд оновити умови приватизації. Тим часом менеджер, якого поставили керувати компанією цього року, на думку гравців ринку, є креатурою бізнесмена Дмитра Фірташа, зацікавленого у використанні потужностей ОГХК.

Чому іноземні інвестори не розуміють ОГХК як актив

Це буде четверта спроба продати компанію з боку ФДМУ з 2021 року. Три попередні провалились. На конкурси приходили лише українські бізнесмени з орбіти Рината Ахметова, Генадія Буткевича, Андрія Адамовського та Дмитра Фірташа, які порушували вимоги, тож конкурс скасовували і переносили. Західні міжнародні інвестори так і не з’явилися на аукціоні — навіть до великої війни їм забракло державних гарантій під такі інвестиції — стартова ціна за об’єкт сягала 3,7 млрд грн.

До того ж було не зовсім зрозуміло, за що мають сплатити таку суму — запаси ресурсів ОГХК були зроблені на підставі оцінки Державного комітету запасів (ДКЗ).

"Нашим результатам буріння та геологічної розвідки не вірить жоден іноземний інвестор. Так звані "протоколи ДКЗ" їх не влаштовують", — пояснює Андрій Бродський, засновник і генеральний директор ВКФ "Велта". Компанія виробляє подібну до ОГХК продукцію.

"Якби зараз мені запропонували участь у такому конкурсі, я б відмовився навіть за умови фондування", — каже Бродський.

На його думку, про ОГХК потрібно розповісти західним покупцям зрозумілою їм мовою. Для цього необхідний так званий CPR — competent person report. Це технічний документ, який включає оцінку запасів за міжнародними стандартами. У разі твердих мінеральних запасів застосовується стандарт JORK.

Та як запевнив заступник голови правління АТ "ОГХК" Дімітрі Каландадзе, на майбутньому конкурсі інвесторам представлятимуть ресурсну базу ОГХК за оцінкою Державного комітету запасів.

"Щоб порахувати запаси за стандартами JORK, потрібно багато бурити. На це піде багато часу. Я думаю, що це буде задача для інвестора, коли він прийде — оцінити запаси відповідно до міжнародних стандартів" — каже він.

Це досить дивний підхід, адже виходить, що інвестор спочатку має купити невідомо що, а потім самостійно розбиратися, що придбав.

Вільногірський ГМК вичерпав запаси видобутку

Для інвестора важливо, щоб актив мав доступ до родовищ із запасами щонайменше на 20 років. ОГХК має дві філії — Вільногірський ГМК та Іршанський ГЗК. Другий з них 2018-2022 років отримав нові ділянки в розробку на Межирічному родовищі в Коростенському та Хорошівському районах, а також Букінську ділянку — в Малинській громаді. Після судової тяганини з компанією Дмитра Фірташа в компанії очікують отримати доступ до Селищанського родовища. Заступник голови ФДМУ Олександр Федоришин повідомив, що цих запасів комбінату вистачить на 50 років роботи.

А от Вільногірський ГМК (ВГМК) не має ресурсної бази. Та ділянка Малишевського родовища, яку зараз опрацьовує комбінат, виснажилась. Ще 2018 року підприємство готувалолося до переробки так званих "хвостів" — залишків руди після первинної переробки.

"Малишевське родовище, ресурсна база якого формувалась ще за радянських часів, себе вичерпує. Тому важливо, щоб ОГХК, у якої 5 тис. працівників, не зупинилась. Якраз щодо цього напрацьовуємо рішення. Задача — збільшити ресурсну базу ВГМК за рахунок Малишевського і Вовчанського родовищ", — коментує Федоришин.

Перспективою для комбінату є Мотроно-Аннівська ділянка Малишевського родовища, спецдозвіл на яку належить ТОВ "Мотронівський ГЗК" Дмитра Фірташа. Щоправда, бізнесмену так і не вдалося побудувати збагачувальний комбінат для переробки титановмісних руд з цієї ділянки. Те, що вона досі не приносить титанову продукцію тримачу ліцензії, може стати приводом забрати її у компанії Фірташа і передати Вільногірському ГМК в розробку.

"Ми активно дивимось в цьому напрямі, та будь-яке питання отримання дозволів, розподілу родовищ, які є на ринку, доволі складне. З одного боку воно заполітизоване, з іншого — є певні законодавчі обмеження", — прокоментував "Бізнес Телеграфу" наміри забрати ділянку у Мотронівського ГЗК Олександр Федоришин.

Тим часом, у самій Group DF ситуацію для Бізнес Телеграфу прокоментували з іншими акцентами: "Держгеонадра нам зупинила, а не відібрала цю ліцензію. В результаті ми змушені заморозити найбільший проект у Дніпропетровській області, змушені звільнити людей. Якщо вони це зробили для того, щоб потім відібрати ліцензію та спробувати забрати родовище, ми підемо до судів, включаючи міжнародні. Це не "заполітизована тема" і зовсім не "інтереси держави", як намагаються все подати чиновники ФДМУ. Ми не виключаємо, що готується класичне рейдерство родовищ. Видно неозброєним оком, що це робиться з грубим порушенням закону і диригується дуже конкретними чиновниками, які явно перевищують службові повноваження. Припускаю, що після кейсу з Селищанським родовищем буде нова спроба вкрасти інші родовища на користь конкретних майбутніх бенефіціарів, які зараз хочуть купити ОГХК за низькою ціною та ще й при цьому, користуючись адмінресурсом та телефонним правом, незаконно отримати родовища".

Цікаво, що влада демонструвала більшу рішучість, коли забрала у російського бізнесмена Михайла Шелкова інший титановий актив — Демуринський ГЗК, який розробляє Вовчанське родовище на Дніпропетровщині. Зараз комбінат простоює і, як зазначав менеджер Фонду держмайна Федоришин, відомство бачить титановмісну руду Вовчанського родовища як ресурсну базу для Вільногірського ГМК — обидва активи розташовані на Дніпропетровщині.

Чому ФДМУ побоюється забрати спецдозвіл на розробку Мотроно-Аннівської ділянки Межирічного родовища у компанії підсанкційного Фірташа та передати її ВГМК — суцільна інтрига. І що криється за поясненнями пана Федоришина про заполітизованість теми — теж не відомо. Але відповідь на це запитання надали нам гравці ринку.

Спочатку версія Group DF : "Проглядається дуже простий нехитрий план. Крок перший – незаконне збільшення ОГХК ресурсної бази. Крок другий: отримання державою та ОГХК позову від тих, у кого намагаються вкрасти родовище. Крок третій – зниження ціни активу, що продається. Адже виходить зворотній ефект: вплутування підприємства в судові суперечки відлякує усіх якісних стратегічних покупців".

Роль Каландадзе на ОГХК

Дімітрі Каландадзе прийшов у правління ОГХК в лютому цього року. Тоді з по ЗМІ поповзла інформація, що він мав досвід приватизації ресурсних компаній росіянам у Грузії. І може готувати компанію на продаж посередникам з рф. Але виявилося, пану Каландадзе відведено іншу роль.

Як повідомив "Бізнес Телеграфу" менеджер однієї з титанових компаній, кандидатуру цього управлінця ніби-то погоджував особисто Дмитро Фірташ під час перемовин у Відні з Давидом Арахамією в листопаді 2022 року. "Подейкують, що Фірташ заплатив чималі гроші за те, щоб Каландадзе організував переробку титанової сировини Мотронівського ГЗК на потужностях ОГХК. А саме — Вільногірського ГМК, бо менеджери Фірташа так і не змогли побудувати свій збагачувальний комбінат", — сказав він. В бізнесових колах навіть називали конкретну суму — 1 млн доларів, однак жодних підтверджень цього факту не надавалось.

Втім, якщо така домовленість відбулася, вона може пояснювати, чому ФДМУ не квапиться конфіскувати спецдозвіл у компанії Фірташа і передавати її ОГХК — кооперація корисна обом підприємствам, розтшованим поблизу. Вільногірський ГМК, який вичерпав запаси для переробки, може бути завантажений роботою з боку Мотронівського ГЗК, якщо той вийде на промисловий видобуток титановмісних руд.

Голова фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давід Арахамія у коментарі "Бізнес Телеграфу" таку домовленість спростував.

"Смішно, але не дивно. Не беру жодної участі в цій індустрії. Це питання ФДМУ, безпосередньо Рустема Умерова", — сказав він виданню. На прохання прокоментувати, чи справді пан Арахамія отримав 1 млн доларів за призначення Каландадзе на ОГХК, він відповів, що "в такій інтерпретації це дешево".

На думку Арахамії, ОГХК слід продавати стратегічному західному інвестору з США чи ЄС. "Не Фірташу точно, і не Угорщині, звісно", — сказав він.

В Group DF заявляють, що їх титановому бізнесу не потрібні застарілі потужності ОГХК, щоб на них переробляти руду, оскільки у Групи є збудований власний сучасний ГЗК, який недовантажений. "Всі ці фейки про те, що Каландадзе нібито людина Дмитра Фірташа або що до цього має відношення Давид Арахамія, – це звичайний інформаційний вкид, плід фантазії піарників. Я думаю їх поширюють або попередні менеджери ОГХК, щоб насолити Каландадзе, або наші конкуренти, або майбутні покупці ОГХК, інтерес яких у тому, щоб актив продали дешево, без нормальної підготовки. Актив, втягнутий у судові скандали та з сумнівною репутацією, який через фейки у ЗМІ пов'язують із олігархами чи політиками, звичайно буде коштувати менше. Мета подібних інформаційних вкидів дуже нехитра – збити ціну об'єкта, що приватизується", – кажуть в пресслужбі Group DF

Що думають про приватизацію ОГХК у Фірташа

В Group DF Дмитра Фірташа вважають, що міжнародного стратегічного інвестора Фонд держмайна для ОГХК не знайде. Керівник корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов розказав "Бізнес Телеграфу", що жоден нормальний стратегічний інвестор не прийде купувати актив з "викраденою ресурсною базою" (Селищанське родовище, за яке точиться війна групи з ФДМУ. — Авт.), а також без міжнародної оцінки запасів, аудиту великої четвірки та до завершення базових судових суперечок, які істотним чином впливають на ринкову вартість активу. За іронією, саме група Фірташа і створює ці суперечки, намагаючись отримати контроль на запасами титанових руд.

"Результати приватизації активу, який не очищений від багатьох юридичних проблем, цілком можуть бути оскаржені в судах, у тому числі міжнародних", — каже Арестархов. На його думку, ключове питання в цій історії — ФДМУ хоче справді чесний відкритий продаж чи це "приватизація для свого замовника" за мінімальною ціною, з порушенням закону та з незаконним рейдерством ділянок?

Погано вплине на результат приватизації, вважають в Group DF і те, що збитковий актив приватизують під час війни, без нормальної "упаковки", що, може свідчити лише про бажання продати його своїм замовникам і дешевше.

"Говорячи жаргоном інвестбанкірів, отруєний актив завжди коштує дешевше", — каже Арестархов.

Умов конкурсу досі нема

Влада тяге з конкурсом на продаж ОГХК. На це вказує те, що його умови досі не розробляють, хоча до торгів лишилось кілька місяців. У Фонді держмайна планують відмовитись цього разу від послуг радника з приватизації та застосувати інший підхід. Про це повідомив заступник голови ФДМУ Олександр Федоришин.

"Зараз вирішують питання продовження відносин з радником. Особливість така, що держава витрачає на його послуги, але коли прийде інвестор, він має компенсувати витрати на радника", — пояснює Федоришин. Тому в планах Фонду держмайна звернутися до Кабміну, щоб той переглянув умови приватизації і виключив радника з цього процесу.

Що знецінює ОГХК

Війна та зниження цін на ринку титанової сировини зменшують шанси ФДМУ продати ОГХК вигідно, вважає Андрій Бродський.

"Україна має найвищі інвестиційні ризики як країна. До того ж, на жаль, зараз ціна на титанову сировину не просто не стабільна, а має тенденцію до зниження. Це працює не на користь продавця, адже компанію продаватимуть з суттєвим дисконтом", — вважає керівник "Велти".

Сама ОГХК перебуває у найгіршому стані за всю історію існування через війну, яка ускладнила доставку продукції на експорт морем, перекриття шляхів поставок продукції до рф, перевірки контрактів Державною службою експортного контролю на наявність російських контрагентів, що затягує їх виконання. Перед ОГХК стоїть завдання повністю переорієнтувати продукцію на західні ринки, а це складно і вимагає часу.

Ці проблеми вже позначились на фінансовому і виробничому стані компанії. Чистий фінансовий результат ОГХК в I кварталі 2023 року знизився до мінус 109 млн грн проти 84 млн в аналогічному періоді 2022 року. В I кварталі 2021 року він був позитивним і становив 144 млн. У квітні-травні цього року завантаженість потужностей ОГХК не перевищувала 30% від показників 2022 року у цей період. Лише на початку липня 2023 року відновив роботу Іршанський ГЗК, який простоював з жовтня минулого року.

Таким чином, оголошена приватизація ОГХК в кінці цього року може знову провалитися через страхи міжнародних інвесторів, погану підготовку активу урядом і ФДМУ до продажу та бажання команди Дмитра Фірташа затримати компанію в державній власності, щоб скористатися толінговою схемою.