Від "Мрії" до надії. Історія та трагічний фінал легендарного літака українського авіапрому

Поява "Мрії" ставала головною подією автосалонів і викликала море овацій і чудові оцінки спеціалістів

Рівно 35 років тому, 21 грудня 1988 року, відбувся перший політ стратегічного транспортного літака Ан-225 "Мрія", який розробляли та будували конструкторське бюро "Антонов" і Київське авіаційне виробниче об’єднання.

Літак за всіма параметрами був світовим рекордсменом. Міжнародна федерація повітроплавання зафіксувала понад 240 рекордів "Мрії" (швидкісні параметри, висота польоту, обсяг і параметри вантажу).

Однак справжній символ України та її потужного науково-технічного потенціалу через широкомасштабну війну, розв’язану Росією 24 лютого 2022 року, не дожив до ювілейної дати. Останній раз українці побачили літак 24 серпня 2021 року, коли під час урочистого відзначення чергової річниці незалежності України він пролетів над київським Хрещатиком…

Розробку гігантського літака почали 1985 року і в рекордно короткий час, усього за 3,5 року, завершили. Головний конструктор проєкту – Віктор Толмачов; провідний конструктор – Анатолій Вовнянко. Керував процесом легендарний авіаконструктор Петро Балабуєв – генеральний конструктор і директор Авіаційного науково-технічного комплексу імені О.К. Антонова, (зараз – держпідприємство "Антонов").

На стадії розробки проєкту планували готувати розширений варіант транспортного літака Антонова Ан-124 для спеціального транспортування радянських космічних кораблів типу "Буран", а також компонентів до ракетної системи "Енергія". На 21 грудня 1988 року лише одна "Мрія" була повністю готова до випробування, хоча другий літак з дещо іншою конфігурацією вже частково збудували.

Не забуваймо, що на кінець 1988 року Радянський Союз перебував у стані перманентної економічної кризи. Процеси децентралізації, участь у гонці озброєнь із Заходом, яка завершилася крахом СРСР, активність національно-визвольних рухів у республіках (серед них і в Україні) призвели до повільної, але неухильної руйнації комуністичної імперії.

Після короткого, трохи більше аніж рік, періоду використання для підтримки радянської космічної програми (перевезення "Бурану" з міста Жуковський у Підмосков’ї до космодрому "Байконур" у травні 1989 року), "Мрія" на початку 1990-х років була законсервована. Суперлітак 1989-го й 1990 року ставав учасником авіасалонів у Ле-Бурже (Париж), Фарнборо (Англія) і знову Ле-Бурже 1991-го. Поява "Мрії" була головною подією автосалонів і викликала буквально море овацій і чудову оцінку спеціалістів. А вже у серпні 1993 року на авіашоу в Жуковському літак ідентифікували як український – з прапором нашої держави на хвостовій частині…

Проте використання такого величезного літака (довжина – 84 метри, розмах крил – 88,4 м, висота – 18,1 м; максимальна злітна маса – 600 тонн; максимальна швидкість польоту – 850 км на годину) вимагало чималих ресурсів і, звісно, грошей. Створена 1989 року холдингова компанія "Авіалінії Антонова" зробила ставку на наявний повітряний флот – чотири Ан-124-100 та три Ан-12. Ан-225 "Мрія" 1995 року був законсервований…

Лише наприкінці 1990-х років відбулася розконсервація "Мрії", модифікація, переобладнання в суто транспортний літак. Почалася його підготовка до довгорічної мандрівки небесними шляхами по всій планеті. 26 травня 2001 року Ан-225 "Мрія" отримав сертифікат від Міждержавного авіаційного реєстру. Менш аніж за рік відбувся і перший комерційний політ: 31 січня 2002 року літак здійснив переліт (6500 кілометрів!) з німецького Штутгарта до столиці Оману – Маската.

Надалі "Мрію" використовували для транспортування надважких і найдовших вантажів. Так, у серпні 2009 року з Франкфурта-на-Майні (ФРН) до Єревана (Вірменія) було доставлено генератор для нової електростанції вагою у 174 тонни; разом зі спеціальною рампою – 187,6 тонни. Гуманітарні місії в усьому світі залучали українського авіагіганта для перевезення оперативних вантажів у надзвичайних ситуаціях: землетруси, епідемії, голод.

2010 року був доставлений найдовший вантаж в історії повітряних перевезень: з китайського Шицзячжуана до данського аеропорту Воєнс-Скридструп доправили дві лопаті вітряної турбіни (кожна з них довжиною 42,1 метра). "Мрію" зазвичай використовували для транспортування об’єктів, переміщення яких повітрям колись вважалося неможливим, на кшталт багатотонних генераторів чи дизельних локомотивів.

Під час пандемії коронавірусу "Мрія" п’ять разів виконувала рейси з Китаю до європейських держав (Польщі, Франції, Німеччини та України). 23 липня 2020 року літак зі 103 тоннами медичних засобів для боротьби з коронавірусом прилетів в аеропорт "Бориспіль".

…Під час широкомасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року Ан-225 був знищений некерованою авіаційною ракетою у Гостомелі під Києвом. За неперевіреними даними, літак також був підірваний окупантами зсередини. Місто й аеродром "Антонов" понад місяць залишалися ареною жорстоких боїв. Гостомель був остаточно звільнений українськими військами 1 квітня 2022 року.

…Цікаво, що ще до початку війни, 22 лютого, повітряне судно базувалося на аеродромі "Антонов". За так і нез’ясованих причин суперлітак залишився на місці. Командир "Мрії" Дмитро Антонов тоді зі своїм екіпажем перебував у Німеччині. Він розповів на своєму YouTube-каналі, що ще за місяць до вторгнення російських військ аеропорт у Лейпцигу був готовий прийняти буквально увесь авіапарк корпорації "Авіалінії Антонов". Проте "Мрія" "залишилася у Гостомелі тільки через недбальство керівників. Була б команда – літак би полетів".

Пресслужба корпорації наголошувала, що виліт не відбувся через ремонт одного двигуна. Проте провідний конструктор Ан-225 Анатолій Вовнянко вважає, що "Мрія" могла летіти і на п’яти двигунах. Кримінальною справою займається прокуратура і поліція, гендиректор ДП "Антонов" Сергій Бичков усунутий від виконання повноважень…

20 травня 2022 року президент України Володимир Зеленський оголосив про плани добудувати другий Ан-225 на заміну знищеному літаку. Було зроблено кілька заяв про можливе завершення другого літака, хоча його будівництво в основному було призупинено через брак фінансування; на ДП "Антонов" оголошено збір коштів для відновлення літака. Наскільки ця надія є реальною в умовах війни, і навіть у майбутньому, сказати важко.

"Мрія" завжди виклика́ла високий рівень суспільного інтересу, завдяки своєму розміру та унікальності завоювала всесвітню популярність. І хоча Україна втратила один зі своїх найбільш впізнаваних у світі символів, вона продовжує боротьбу з російськими окупантами на землі та на небі.