Загострення на Донбасі може перетворитися на велику війну, - Георгій Тука

Читать на русском
Автор
2011
З кожним днем можливостей для пошуку компромісних рішень стає дедалі менше
З кожним днем можливостей для пошуку компромісних рішень стає дедалі менше

Тенденція наростання загрози із боку Росії зберігається

Ситуація на Донбасі, схоже, пішла в рознос. Після масових обстрілів у четвер, 17 лютого, окупанти продовжили глумитися над Мінськими угодами та міжнародним гуманітарним правом. Так, у п’ятницю, 18 лютого, вони обстріляли з важкої зброї конвой гуманітарної місії ООН.

На тлі цього ватажок т.зв. "ДНР" Денис Пушилін заявив про те, що буде проведено евакуацію з окупованої території дітей, жінок і людей похилого віку в Ростовську область Росії. Мовляв, українські військові ось-ось підуть у наступ.

Колишній заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій, голова Луганської військово-цивільної адміністрації (2015-2016 роки) Георгій Тука прокоментував те, що відбувається в бліц-інтерв’ю "Телеграфу".

Є кілька сценаріїв

– Як події можуть розвиватись далі?

– Є кілька сценаріїв. Включно з тими повномасштабними військовими діями, про які нас попереджають США, Великобританія і не тільки. Закінчуючи деякими дипломатичними переговорами, які можуть бути ініційовані найближчими днями. Там Україну можуть, наприклад, схиляти приймати ті ультимативні умови, які протягом 7,5 років висуває РФ. Особливий статус ОРДЛО і таке інше. Якщо однією фразою – формування в Україні асиметричної федерації. Відповідну вимогу РФ вже висунула США (щоб ті "натиснули" на Україну). Отримала відмову. Зараз висунула інші – на 11 аркушах… Запитань для обговорення більш ніж достатньо.

– Ви торкнулися російської відповіді на пропозиції Сполучених Штатів щодо безпеки, які, у свою чергу, стали відповіддю на російські вимоги. Про що свідчить ця відповідь? Якими бачиться найімовірніший вихід із ситуації?

– Я поки що не бачу виходу, крім подальшого загострення. Тон заперечень РФ, на мою думку, досить хамовитий.

Подивимося, якою буде відповідь із боку США та НАТО. Але поки щодня я спостерігаю, що можливостей для пошуку компромісних рішень стає все менше, а тон у спілкуванні – все гостріше. Причому більшою мірою хамить РФ. У тому числі її дипломати. Таких тенденцій раніше не спостерігалося. У всьому світі дипломати славляться насамперед своєю стриманістю.

- Куди все може викерувати?

- Куди завгодно. Це може бути повний розрив Заходом торгових та дипломатичних відносин із РФ. Використання додаткових важелів впливу на Росію – з одного боку, а Росією на колективний Захід – з іншого боку. Крім того, безумовно, РФ використовуватиме протиріччя всередині колективного Заходу, щоб розхитати його і без того нестійку єдність.

Об’єктивні прогнози давати складно. Ситуація перебуває у стані невизначеності. І ця невизначеність лише зростає.

На жаль, не можна виключати і можливість так званої великої війни. Як і те, що театром воєнних дій буде територія нашої держави.

Захід бачить у Росії загрозу та бізнес-партнера

– Чому колективний Захід не може закликати Росію до відповіді? Адже не може не розуміти, хто справжній агресор? Чому немає достатньо жорсткої реакції?

- Комплекс причин. Одна з основних, на мою думку, – переважна більшість країн, які прийнято називати "колективним Заходом", не готові йти на загострення відносин з Росією через страх втратити суттєвого "бізнес-партнера", яким вона є для них. Йдеться про ті самі Німеччини, Францію, Угорщину, Італію, Грецію. Вони усвідомлюють, що якщо йти на загострення з таким бізнес-партнером, то страждати буде не лише РФ, а й безпосередньо самі ці держави. А вони не готові жертвувати своїм благополуччям заради далекої, чужої їм України.

– Західні ЗМІ, а слідом за ними і політики вже котрий місяць анонсую нові дати вторгнення. Чому це відбувається?

– Не треба забувати, що переважна більшість ЗМІ, як у нас, так і на заході, орієнтована на хайпові новини, хайпову інформацію. Так побудовано сучасну інформаційну політику. На основі хайпу підвищується попит на те чи інше ЗМІ, відповідно – його прибутковість. І, на мій погляд, це один із фундаментальних факторів, які визначають не саму інформацію, а форму її подання. Гонитва за сенсацією, на жаль, притаманна великій кількості ЗМІ.

Водночас треба тверезо дивитися на те, що відбувається. І усвідомлювати, що коли повідомляються якісь конкретні дати нападу, це зовсім не означає:

А) що саме в цю дату може бути здійснено цей напад;

Б) якщо він не стався в ту чи іншу дату, то не станеться наступного дня або через тиждень.

Головна теза, яку постійно доносять західні ЗМІ та політики – наростання загрози з боку Росії. І ця тенденція залишається незмінною

– Як оцінюєте реакцію української влади на дані повідомлення?

– Українська влада, на мій погляд, демонструє два тренди, які, як кажуть дипломати, "викликають глибоке занепокоєння".

Тренд перший – якщо ви так хочете протидіяти панічним настроям, які нібито мають місце серед нашого населення (хоч я паніки не спостерігаю – швидше занепокоєння і хвилювання), якщо хочете заспокоїти деяких панікерів, то найефективніший спосіб – не мовлення з телеекранів "спокій, лише спокій", а демонстрація готовності держави захистити своїх громадян. І не просто порожні заяви президента чи міністра оборони, а конкретні чинники. А саме: яка у нас кількість резервів палива, боєзапасу, який стан ремонтної бази. І багато інших факторів, які для тверезомислячих людей є основними.

Другий тренд – це заяви Арахамії (глава парламентської фракції "Слуга народу"), що вся інформація, притаманна західним ЗМІ щодо загрози російського вторгнення, призводить до великих збитків для українського бюджету. Що це – вияв гібридної війни. І що необхідно досліджувати та розслідувати – що це таке. І того ж дня ті самі тези фактично дослівно повторює глава МЗС РФ Лавров. У мене таке враження, що незабаром можна створювати спільну робочу групу Лаврова-Арахамії з вивчення гібридних способів ведення війни колективним Заходом. Тільки незрозуміло, проти кого він веде цю війну – і де той самий Арахамія намагається шукати підтримку в протистоянні з Росією.

Загострення на Донбасі розпочалося 17 лютого. У зоні ООС було зафіксовано 60 порушень режиму "тиші". Під ранкові обстріли потрапили підконтрольні Україні населені пункти Мар’їнка та Врубівка.

Станицю Луганську обстріляли вранці і ще раз увечері.

Згідно з останніми даними, в результаті обстрілу було поранено та травмовано 7 людей.

У п’ятницю, 18 лютого ситуація на Донбасі продовжила розпалюватися.