Втратив навіть образ мачо: навіщо і для кого путін влаштував свою сонну виставу

У вівторок, 21 лютого, російський президент володимир путін виступив зі зверненням до федеральних зборів.

Мав виступити з ним ще у грудні, але тягнув, сподіваючись на те, що вдасться досягти хоч якихось успіхів на "українському напрямі". Не вдалося. Довелося виступати з тим, що є.

Експерти проаналізували для "Телеграфу" основні путінські меседжі.

Путінська промова була покликана "заколисувати" росіян

Директор Українського інституту політики (УІП) Руслан Бортник вважає, що у своєму посланні, яке тривало майже дві години, путін насамперед намагався заспокоїти російське суспільство.

Найбільша частина промови, відсотків 75-80%, була присвячена внутрішній політиці, соціально-економічним питанням. Зал, якому було відверто нудно, моментами засинав. Але це і було метою виступу. "Приспати" росіян. Переконати їх, що в росії все стабільно, спокійно. Що держава розв'язує всі соціально-економічні питання, ударно підвищує добробут громадян. Там, де йде війна, вона важлива, звичайно. Але це – питання еліт. А вам, широким масам, нічого не загрожує", – пояснює послання путіна експерт.

За його словами, була спроба показати, що "всі підступи ворогів" розкриті і не реалізовані, що росія живе мирним, мало не довоєнним життям.

"При цьому я б відзначив технологію самого виступу. Були завдані три основні теми: соціально-економічна, Україна та війна в Україні, зовнішня політика. Вони по колу тричі згадувалися путіним. Кожна з цих тем була на початку, у середині та наприкінці. Створилося враження, що це – продумане закріплення заданих Кремлем смислів. Крім того, путін намагався постійно виступати в ролі батька-воїна-творця в ракурсі турбота-оборона-творення. Така собі фундаментальна теза, якою було пронизано весь виступ", — зазначає експерт.

Показово, продовжує він, що путін намагався виглядати мирним, говорив про те, що росія нібито лише захищається. У залі були відсутні радикали типу Пригожина, Кадирова, Стрєлкова. Схоже, зазначає Руслан Бортник, це було зроблено цілеспрямовано, щоб надати виступу мирніший, спокійніший лад, показати, що в росії нібито немає війни, кризи, що вона живе мирним життям. Що, звісно, не відповідає дійсності.

"Загалом, — підкреслює експерт, — це була заспокійлива, заколисуюча промова. Покликана зняти напругу і страхи російського суспільства на фоні війни, де росія зазнає поразки. Тривалістю, монотонністю, зубодроблюваністю путін намагався досягти необхідного ефекту. Такий собі — психологічний сеанс для росіян ".

Ядерний шантаж та "українське питання"

Руслан Бортник акцентує, що путін у своєму виступі підтвердив два ключові соціальні контракти.

Перший – з російським суспільством, якому вселялося, що воно житиме краще, що війна та санкції на нього не вплинуть. Що підніматиметься зарплата, підвищуватиметься соцзабезпечення тощо.

Другий – з елітами (усіми, зокрема й регіональні, другого-третього ешелону), яких путін запевняв, що вибори у 2024 році пройдуть у строк і без проблем. Сигналізував, що немає підстав для хвилювання. Фактично обіцяв усім політикам та чиновникам, що вони залишаться в системі, аби лише підтримували його курс.

З найбільш значуших тез, на думку політолога, слід зазначити заяву про припинення рф участі в Договорі про стратегічні наступальні озброєння (ДСНО-3).

"Цей договір, — нагадує Руслан Бортник, — обмежує кількість розгорнутих боєголовок до 1550 одиниць, кількість носіїв — до 700 одиниць. Такий крок означає нову гонку озброєнь і спробу росії використовувати свій останній козир — ядерний шантаж як інструмент тиску на Захід та Україну. Можливо, подібний випад пов’язаний ще й з тим, що країна-агресорка не хоче допускати перевірку своїх ядерних об’єктів у ситуації, коли вона (як запевняє) модернізує їх та активно переміщує”.

Про тези щодо України – не підтвердилися прогнози, що путін відкрито оголосить війну або виступить із якимись мирними ініціативами, зазначає експерт.

"Він намагався не говорити ані про війну, ані про мир. Заявив, що так звану "спеціальну військову операцію" буде продовжено. Продемонстрував, що курс залишається незмінним. А також говорив не тільки про Донбас, а й двічі згадав "Новоросію". Остання, можливо, з’явилася в тексті звернення через наявність у рф планів продовжувати окупацію українських територій, маючи види навіть на області, які на даний момент не включені до конституції росії», – пояснює Руслан Бортник.

На його думку, відчувалася путінська невпевненість у багатьох економічних питаннях, якесь розуміння жахливості фактора великих втрат. Звідси – заяви про те, що держава забезпечуватиме сім’ї загиблих, поранених.

"Видно було, що такий довгий виступ дається 70-річному путіну важко. Покашлювання, язик, що заплітається, важко було не помітити. А його "прокрустова лажа" замість "Прокрустово ложе" точно стане одним з мемів. Було видно, – констатує експерт, – що російське керівництво штучно намагається змістити фокус суспільної та елітарної уваги з криз (зовнішньої, воєнної, санкційної) на деякі внутрішні — робочі, технічні — питання".

Тужливий спіч по нездійсненому тріумфу

Керівник Центру Політичної розвідки, політтехнолог Олег Постернак розмірковує так:

"У разі, якщо путіну вдалося б реалізувати свою військову авантюру проти України, це було б зовсім інше за настроєм і духом послання своєму оточенню і масам. Тому нинішнє звернення я б назвав – тужливий спіч за нездійсненим переможним тріумфом і пафосом".

На думку експерта, спроба перекрити усвідомлену багатьма в російській еліті поразку у війні з Україною уявними економічними успіхами та широкими заявами про фіктивну соціальну турботу навряд чи спрацює. Тим більше, що подібна риторика з року в рік повторюється — і на вмісті холодильника звичайних росіян не відбивається.

Путінська промова, зазначає Олег Постернак, більше була схожа на спіритичний сеанс реімперіалізації, нудну лекцію з антизахідництва і спробу представити рф як якусь цивілізаційну фортецю.

"Втім, антураж виступу абсолютно не був схожий на зміст: сонні, байдужі і випещені особи оточення, що розуміє всю ритуальність і постановочність вистави, емоційно награний апломб виступаючого, від якого фонувало безініціативністю і слабкістю. Промова путіна — суха і блякла, позбавлена заряду спокійного прогресивного майбутнього для росії, — акцентує експерт. — Навпаки, путін всіляко давав зрозуміти, що абсолютно все в росії — чиновники, олігархи, силовики, обивателі — в одному казані.

Ключових заяв, які матимуть значущість для розвитку війни та системи міжнародної безпеки, на думку експерта, небагато.

"По-перше, путін намагається всіма силами прищепити еліті та підконтрольним масам відчуття, що війна надовго і буде потрібна колосальна концентрації сил, економіки, військової сфери, – пояснює Олег Постернак. – По-друге, він повертається до колишньої тактики – керованого ядерного шантажу для підвищення ставок. Однак і Захід підходить до цієї ситуації вже з іншим відчуттям.

Різких "відповідей" і звичної дзеркальної бравади, яку путін неабияк любив влаштовувати, реагуючи на кроки Заходу, не було. І це, зазначає експерт, вже справляє враження про нездатність диктатора відповідати своєму колишньому жорсткому образу, який дозволяв собі "мочити у сортирі" супротивників.

"Призупинення рф участі в Договорі про обмеження стратегічних наступальних озброєнь навряд чи може бути адекватним і солідним кроком, — вважає Олег Постернак. — Швидше, він демонструє вкотре, що світ має справу з нерозумною і безвідповідальною поведінкою. У будь-якому випадку ця ситуація навіть може бути на руку США за певних обставин, оскільки гонку озброєнь рф навряд чи зможе витримати на високому технологічному рівні".