Румунія будує "коридор" в Україну в обхід Польщі та Угорщини: чи буде новий стратегічний союз

Поки тривають непрості дискусії та перемовини з Польщею щодо розблокування кордону для українських перевізників і експорту позитивна звістка надійшла з несподіваного боку. В Румунії швидкими темпами продовжується будівництво дороги, що вже цього року має з'єднатися з українською ділянкою.

"Телеграф" розбирався, що це за проєкт і які відкриває можливості для України на тлі логістичних непорозумінь з Польщею.

Що відомо про новий "коридор" і чим він такий важливий

Рішення про будівництво цієї траси в Румунії ухвалили ще в травні 2022 року, а увага до цього проєкту в Україні зросла у січні вже цього року на тлі блокування польсько-українського кордону.

Будівництво на суму в 1 мільярд євро фінансує Євросоюз, з яких 30% — грантові кошти. Фактично нову трасу планують запустити до кінця 2024-го. Йдеться про так звану Молдовську швидкісну автостраду (Західна Молдова — історична область на сході Румунії. — Ред.), тож Autostrada Moldovei отримає міжнародний номер дороги А7. Після добудови ділянки до українського кордону її загальна довжина зросте із 314-ти до 450 кілометрів. В майбутньому новий "коридор" дозволить Україні отримати вихід до румунських портів на Чорному морі (наприклад, до Констанци та інших портових хабів).

Адже, як відомо, на тлі війни Україна отримала блокаду з двох боків: у Чорному морі вільно переміщувати вантажі їй заважає Росія, а на західних кордонах України блокують транспортні перевезення Польща, Угорщина та Словаччина.

Як повідомив "Телеграфу" голова комітету Верховної Ради з з питань зовнішньої політики та міжнародного співробітництва Олександр Мережко, запуск даної дороги полегшить експортні перевезення з України і логістичне сполучення з ЄС та іншими країнами. Це в умовах повномасштабної війни має велике значення.

— У цьому разі йдеться про диверсифікацію (поставок з України. — Ред.). Бо це дає економічні і навіть політичні гарантії стабільних торгово-економічних зв'язків з іншими країнами. Вважаю, що з цього погляду така додаткова гарантія є позитивною. Адже зараз, коли йде війна на виснаження, важливе значення мають ресурси і стан економіки. Відтак нам потрібно бути на 100% впевненими, що у нас принаймні економічні і торгові шляхи будуть захищеними. Тож це — питання виживання, а не тільки економіки. Це питання політики і виживання країни під час війни.

Експерт із питань транспорту, в.о. міністра транспорту та зв'язку України (2008-2010 рр.) Василь Шевченко уточнив: хоча цей "коридор" проходить лише по території Румунії, він йде в напрямку важливого грецького порту Александруполіс на узбережжі Егейського моря. До речі, згідно з домовленостями США та Греції 2022 року, порт став важливим хабом для відправки військового обладнання НАТО до східноєвропейських держав.

"Це зараз головний хаб країн НАТО. Через цей порт іде активне забезпечення країн НАТО Чорноморського регіону. Він зв’язує шляхи з Бухарестом. Якщо ми кажемо, що в кінці 2024-го ця дорога буде збудована, то це буде пряме сполучення з цим портом. Це відкриває не тільки можливості транспортного сполучення з Румунією, а й зі сполученням із Грецією через територію Болгарії. Транспортний маршрут стає не тільки маршрутом, який відкриває нові транспортні можливості, а й оборонні можливості", — пояснив він в етері "Громадського радіо".

Експерт також додав, що Україні теж треба долучатися до транскордонного будівництва. Зараз українська сторона має плани зробити єдиний дизайн всіх переходів і побудувати до них підходи, працюватимуть паралельно і автомобільні маршрути, і залізничні.

"Думаю, всі ці проєкти будуть реалізовуватися. Це нові можливості для України та нашого експорту", — аргументував він.

Які ще важливі нюанси та чи є мінуси

Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик у коментарі "Телеграфу" здебільшого позитивно оцінює будівництво і запуск нового транспортного сполучення з Румунією, але у майбутньому, після війни, можуть бути нюанси.

— Будівництво дороги — це важливий крок з боку Румунії. Нагадаю, що досить довгий час Київ розглядав Бухарест у контексті стратегічної конкуренції в Чорноморському басейні, а не як партнера.

Румунія неодноразово висувала майже територіальні претензії як по островах на Дунаї, так і загалом вела відповідну політику з "дунайських питань". Вона також, як правило, дистанціювалася від спільних з Україною проєктів, які б потребували залучення національних фінансів.

Зараз ми переглянули весь кейс відносин Києва з Бухарестом. Не скажу, що знято всі без винятку зауваження, що у нас виник стратегічний союз. Але зараз у нас з Румунією є повне порозуміння і набагато тепліші відносини із багатьох позицій, аніж з деякими нашими партнерами, яких ми часом називаємо "нашими адвокатами" в ЄС, — говорить Віталій Кулик.

Експерт додав, якщо параметри і пропускна здатність нової румунської траси відповідатимуть заявленим характеристикам (кількості полос, пропускній здатності, якості дорожнього покриття тощо), то це "альтернатива всім наявним комунікаціям, які проходять через [державу] Молдова і альтернатива навіть деяким шляхам в Євросоюз через, наприклад, Словаччину — тобто товаропотік може туди переорієнтуватися".

— Крім того, ми розуміємо, що зараз у Молдові складна політична ситуація, попереду у них вибори. Місцеві вибори, які пройшли у Молдові (восени 2023 р. — Ред.), свідчать не на користь утримання Майєю Санду лідерських позицій. Бо у великих містах перемагають опоненти, яких умовно можна відносити до помірковано-"ватного" сегменту. Не кажу, що це російські агенти, але їхня риторика і готовність створювати блоки з відверто проросійськими силами, такими як Ігор Додон, вказує на те, що Молдова може в один сумний момент (після зміни політичного режиму) створити проблеми на кшталт тих, які ми бачимо в Угорщині чи в Польщі.

І тоді ми фактично опинилися б облозі. Якщо це буде синхронізовано у часі і просторі з обмеженнями, які вводять наші східноєвропейські сусіди (Польща, Словаччина, Угорщина), і до них приєднається Молдова, це буде криза, яку нам буде досить складно подолати, — пояснює Віталій Кулик.

Таким чином, як зазначив керівник Центру досліджень проблем громадянського суспільства, будівництво дороги в Румунії зможе вивести Україну з "облоги" сусідів, перенаправивши транспортні потоки по румунській території.

Хоча для Києва існують і певні ризики, "вони полягають у площині того, що буде після війни".

— Зараз ми бачимо в цій дорозі більше користі і важливості, аніж можливих ризиків. Вважаю, дуже добре, що Бухарест все це робить, — резюмував він.

Раніше в коментарі "Телеграфу" член комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики, нардеп Дмитро Соломчук прогнозував у контексті логістичного протистояння Польщі та України, що деструктивізм Варшави зіграє з нею злий жарт: "Тому я б радив польській стороні чимшвидше розблокувати кордон, бо в довгостроковій перспективі це нашкодить їм".

Це, за його словами, окрім переорієнтації транспортного трафіку ще й матиме економічний ефект.

— Якщо дивитися в далеке майбутнє, поляки цією блокадою самі програ́ють через те, що втратять в Україні мінімум 30-35 мільйонів споживачів своєї м'ясної, молочної продукції, будівельних матеріалів, одягу і взуття, що завозилися з польської території. Блокада кордону нашкодить їм ще й тому, що полякам завоювати ринки Німеччини, Великої Британії, Данії продукцією їхньої якості буде дуже складно. Адже здебільшого вони орієнтувалися на ринки східноєвропейських країн, — наголошував парламентар.

Як Україна може підстрахуватися

Заступник голови комітету ВР з питань зовнішньої політики та міжнародного співробітництва Арсеній Пушкаренко розповів "Телеграфу" про ще один важливий інфраструктурний проєкт, який Україна планує запустити, щоб підстрахуватися від проблемного Придністров'я і диверсифікувати транспортні потоки за кордон.

Мова іде про будівництво автодорожнього прикордонного мостового переходу на українсько-молдовському державному кордоні через річку Дністер у районі населених пунктів Ямпіль – Косеуць.

— Це дасть змогу отримати нове сучасне сполучення, яке буде розвивати економіку та міждержавні стосунки України з Молдовою, — повідомив нардеп, нагадавши, що 2021 року президент Володимир Зеленський та Maйя Санду домовилися про реалізацію цього проєкту. Але через початок повномасштабного вторгнення РФ його довелося відкласти.

— Проте у червні 2023 року, — продовжив Пушкаренко, — міністри інфраструктури обох країн Олександр Кубраков і Андрей Спину підписали відповідний документ. Варто зазначити, що цей проєкт є дуже важливим, адже його реалізація дасть змогу скоротити шлях між Києвом і Кишиневом. Для вітчизняних експортерів відкриється найкоротший шлях із центру України до країн Центральної та Південно-Східної Європи в обхід окупованого Придністров'я. Прикордонний мостовий перехід стане великою альтернативою поромній переправі біля переходу Ямпіль – Косеуць, який відверто не справляється з навантаженням.

Нардеп також зауважив, що довжина абсолютно нового сучасного мосту становитиме 1,4 кілометра. Його спорудять із урахуванням усіх сучасних державних будівельних норм, у тому числі безбар'єрності. Сам же проєкт планують реалізувати за кошти українського та молдавського урядів.

Як повідомляв "Телеграф" раніше, у місті Сарни Рівненської області відкрили рух по важливому мосту на трасі Київ — Ковель — Ягодин (т.зв."Варшавка").