Кремлівські "консерви" вибухають: навіщо Орбан провокує ЄС і які наслідки це може мати для Європи

Протягом останніх кількох тижнів ім'я прем'єра Угорщини Віктора Орбана не сходить з перших шпальт світових ЗМІ. Темами для обговорень стали його вихваляння зустріччю з володимиром путіним, чергове ветування Угорщиною фінансової підтримки для України і заява, в якій угорський політик порівняв членство в Євросоюзі з радянською окупацією.

Хоча прокремлівська риторика Орбана вже неодноразово ставала приводом для критики з боку інших європейських лідерів, прямих випадів на адресу самого Євросоюзу раніше він собі не дозволяв. Особливо насторожливо це виглядає на тлі зміни влади у ще одній країні-члені ЄС — Словаччині, де на виборах перемогла партія з яскраво вираженими антиукраїнськими поглядами.

Чому путінські посіпаки раптом почали каламутити воду в ЄС, і які наслідки це може мати для цивілізованого світу загалом, "Телеграф" запитував у політичних експертів.

Безкарність породжує вседозволеність

Відмова Віктора Орбана приєднуватися до антиросійської коаліції та регулярні спроби загальмувати надання Україні військової й фінансової допомоги від Євросоюзу вже давно нікого не дивують. Втім, недавня зустріч угорського політика з володимиром путіним у Китаї насторожила багатьох світових лідерів.

Причиною для колективної стурбованості став не лише сам факт розмови європейського посадовця з главою кремля, а й її тональність. Зокрема, під час цієї зустрічі Орбан назвав російсько-українську війну "воєнною операцією" і заявив, що Угорщина намагається "врятувати все, що можна" у стосунках з рф. Крім того, на усі закиди про недоречність контактів з диктатором Орбан відповів звинуваченнями європейців у "стратегії війни".

"У нас щодо цього дуже зрозуміла політика, яка різниться від стратегії багатьох інших. У вас стратегія війни, у нас — стратегія миру. І ми хочемо зробити все для того, щоб був мир. Тому ми підтримуємо усі канали комунікації з росією, інакше шансів на мир не буде. Це наша стратегія, і ми нею пишаємося. Ми єдині, хто говорить від імені і задля миру", — цитує політика "Європейська правда".

Реагуючи на ці заяви, посли НАТО провели зустріч, щоб обговорити зближення Угорщини та росії. Зокрема, посол США в Будапешті Девід Прессман зауважив, що у членів Альянсу є "законні занепокоєння щодо безпеки", тому вони передають їх союзникам і "очікують, що вони сприймуть це серйозно".

Варто зазначити, що раніше Прессман вже критикував Орбана за те, що той стоїть на боці "людини, чиї сили відповідальні за злочини проти людяності в Україні". Тоді голова адміністрації угорського прем'єра Гергей Гуяш зазначив, що "посол США не має компетенції визначати зовнішню політику Угорщини, тому що це завдання угорського уряду".

Саме впевненість у підтримці угорцями обраного курсу в зовнішній політиці дозволяє Віктору Орбану продовжувати підігравати кремлю й протиставляти себе іншим лідерам країн-членів Євросоюзу, вважає директор Інституту світової політики Євген Магда.

"У квітні 2022 року Віктор Орбан виграв вибори, отримавши конституційну більшість. Балотувався він під гаслом: "Я не дозволю втягнути Угорщину в російсько-українську війну". Жоден європейський чиновник не може сказати йому, що він робить щось не те. Він виконує свої обіцянки електорату.

До речі, угорці не хочуть виходити з ЄС, адже за час перебування в Союзі рівень життя в країні суттєво зріс. Таким чином, перед своїми виборцями Орбан "чистий", а щодо європейців… В ЄС нема функції примусового виключення одного з членів. Вийти можна тільки за власним бажанням. Жодних санкцій за "недружню" риторику також не передбачено", — пояснює політолог в коментарі "Телеграфу".

Іншими словами, боятися угорському прем'єру нічого, окрім втрати вигідних оборудок з рф. За словами Євгена Магди, головною мотивацією збереження і зміцнення відносин з росією для Угорщини є отримання від неї нафти і газу за вигідною ціною. З цієї ж причини Орбан вдає з себе миротворця та посередника у можливому діалозі москви та Брюсселя. Ймовірно, саме для підкріплення цього образу угорець зараз перебуває з візитом у Мінську, каже політолог.

Більше, аніж шкурний інтерес

Втім, бажання збагатитися — не єдиний мотив Орбана в обраній ним політичній стратегії. Адже, якби йшлося виключно про шкурний інтерес, Угорщина могла б брати приклад з Індії, яка у відносинах з рф діє за принципом "нічого особистого, тільки бізнес". Проте Віктор Орбан не лише продовжує вести справи з москвою, а й провокує скандали у Європі.

Порівняння членства в ЄС із радянською окупацією не було прямою відповіддю політика на чиїсь закиди чи звинувачення і не мало на меті відстоювання честі "старшого брата". Дана заява стала навмисним уколом європейців і, цілком можливо, зрежисованим у москві.

За словами політичного аналітика Олега Лісного, існує велика ймовірність того, що Віктор Орбан не є окремим гравцем, а діє у тандемі з путіним, головною метою якого є руйнація європейської єдності.

"Не виключено, що він був завербований російськими спецслужбами ще у ті часи, коли це було на потоці в СРСР. Тепер цю "консерву" відкрили і використовують, щоб сіяти розбрат серед європейців, а в ідеалі — повернути їх у XVII століття, коли кожен воював сам за себе і переслідував виключно власні інтереси. Путіну це на руку, адже з кожним окремо домовитись набагато легше, аніж воювати з такими структурами, як НАТО чи Євросоюз. Для цього у росії сьогодні нема ані економічних, ані військових сил", — пояснює політолог.

Ситуація в ЄС стає напруженою у світлі недавньої зміни влади в Словаччині, де на виборах перемогла партія "Курс — Словацька соціал-демократія". Її лідер Роберт Фіцо раніше заявляв: якщо його команда лідируватиме в уряді, "більше жоден патрон" не буде надісланий Україні. Крім того, він виступає проти вступу нашої країни до НАТО.

Тепер Віктор Орбан з його русофільською позицією вже не буде одинаком-відщепенцем серед країн-членів ЄС, адже матиме підтримку з боку однодумця Фіцо. За словами Олега Лісного, постійне розгойдування політичної ситуації в Європі не лише ускладнить отримання нами підтримки з боку колективного Заходу, а й може гальмувати процес вступу України до ЄС. Крім того, подібні процеси зрештою можуть призвести до розвалу самого Союзу.

"Росія матиме зиск з Угорщини за будь-яких умов. Якщо вона залишається в ЄС, то блокує надання нам допомоги і нашу євроінтеграцію, розхитує ситуацію всередині альянсу. Якщо відмовляється від членства, цілком можливо, запускає процеси за принципом доміно: вихід одного може потягти за собою аналогічні рішення з боку інших. Тієї ж Словаччини, наприклад. Тому заяви Борреля про те, що "Угорщину в ЄС ніхто не тримає" — радше маніпуляція. Насправді ж, вихід з Союзу будь-якої держави для ЄС на сьогодні є контрпродуктивним і навіть небезпечним явищем", — каже політолог.

За словами Олега Лісного, ми беззаперечно є свідками унікальних процесів у світовій політиці. Сьогодні можна спостерігати об'єднання всього тоталітарного світу: Китай, Північна Корея, Білорусь, росія, Іран та їхні проксі створюють альянси, в тому числі — військові. Водночас, в цивілізованому світі зростає запит на роз'єднання.

Такі тенденції є вкрай негативними і свідчать про те, що західне суспільство не усвідомлює ступінь загрози, сподіваючись, що війна — це далеко. Насправді ж, вона вже у них на порозі.