Зовнішнє управління чи реальна допомога? Яку роль відіграють США у житті України

Вашингтон не штовхає Київ до корисних реформ, але не підтримує у питанні "Північного потоку-2". Як слід розцінювати позиції США щодо України?

Україна підписала зі США оновлену Хартію про двостороннє стратегічне партнерство. Про важливість цього документа у ракурсі протистояння російській агресії й не лише «Телеграфу» розповів директор Центру міжнародних досліджень, доцент кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету ім. Мечнікова Володимир Дубовик.

Хартія – лише ланка у загальному ланцюзі

За словами Володимира Дубовика, підписання нової Хартії укладається у канву розвитку відносин Україною та США останнім часом. І його слід розглядати не як окрему подію, а в рамках ланцюжка дії, зустрічей, контактів. Експерт нагадує, що два з невеликим місяці тому відбувся візит президента Володимира Зеленського та української делегації до Вашингтона.

У жовтні був візит глави Пентагону Ллойда Остіна до Києва. У листопаді у столиці України побувала помічниця державного секретаря США з Європи та Євразії Карен Донфрід, а президент України Володимир Зеленський провів зустріч із президентом США Джо Байденом на полях кліматичного саміту у Глазго (Велика Британія).

Нещодавній візит директора ЦРУ Білла Бернса до Москви, як пише американська преса, також пов’язаний з Україною. У тому числі – з черговим скупченням російських військ поряд із нашими кордонами.

Були й інші контакти. Тепер – візит глави українського МЗС Дмитра Кулеби з делегацією до Вашингтона та підписання Хартії стратегічної співпраці.

Перед Україною стоять два найважливіші виклики

Володимир Дубовик наголошує, що нова Хартія радикально нічого нового не пропонує. Однак це цікавий документ, тому що попередній був підписаний у 2008 році.

Нова Хартія вже враховує реалії, в яких Україна живе після 2014 року, після початку російської агресії. Тому найбільша частина присвячена підтримці України у боротьбі з російською агресією, – пояснює експерт. – Далі там іде демократія, економіка, реформи, боротьба з корупцією».

Сигнали від США – послідовні та чіткі. Перед Україною стоять два найважливіші виклики. Перший – агресія Росії, як з нею впоратися та відновити територіальну цілісність України. Другий – боротьба з корупцією, проведення реформ, покращення рівня життя громадян, прозорість дій влади тощо.

«Американці за всіх адміністрацій вважали, що це – комплекс завдань та викликів України. Хоч у нас завжди більший акцент робиться на безпековій, військовій, оборонній сферах, де ми хочемо передусім бачити підтримку з боку США. Якщо нам дають ще й гроші на реформи, ми, звісно, теж не відмовляємось. Але коли починають робити зауваження щодо реформ, які проводяться не так чи не проводяться, ось тут починається якась знервованість. І це типово як для нинішньої української влади, так і для попередніх», – наголошує Володимир Дубовик.

Американці своїх меседжів не змінюють. І адміністрація Байдена точно цього не робитиме, упевнений експерт. Адже сам нинішній голова Білого дому цей меседж озвучував ще віцепрезидентам.

Чорноморський трек

Цікаво, що у новій Хартії багато уваги приділено Чорноморському регіону.

«Ніхто раніше з американських керівників високого рівня так багато не говорив про Чорне море. Але нещодавно Ллойд Остін чітко сказав, що Чорноморська безпека є американськими національними інтересами. І наголосив, що східний фронт НАТО не захищений без забезпечення Чорноморської безпеки. Чіткий та важливий сигнал», – вважає Володимир Дубовик.

На його думку, захоплення та мілітаризація Росією українського Криму, її агресивні дії у Чорному морі призвели до того, що увага Америки в цьому аспекті збільшилася.

«Поки що бачимо просто промовляння питання, підтримку України патрульними катерами на кшталт «Айленд». Але й це вже добрий знак. Важливим є захід американських кораблів до акваторії Чорного моря, що дуже нервує Росію», – зазначає експерт.

Куди США штовхають Україну

За словами Володимира Дубовика, багато в чому Хартія дублює двосторонню заяву за підсумками візиту Зеленського до Вашингтона.

«Там чітко прописано, що Україна має робити. І робити не тому, що цього хтось хоче у США, а тому, що це треба нам самим, – нагадує експерт. – І коли дехто починає говорити, що американці нас на щось штовхають, що це якесь «зовнішнє управління», я прошу навести приклад, де це «підштовхування» – не на користь України. Нам що, чи не потрібна боротьба з корупцією, неупереджені суди, сильна армія?»

Останніми місяцями, зазначає Володимир Дубовик, українські лідери надмірно нервово реагують на якісь зауваження через океан.

«Не подобається їм, коли – проти вовни. Але якщо ми розраховуємо на підтримку такої країни як США (а ми розраховуємо – і отримуємо чимало такої підтримки), то потрібно бути готовим до того, щоб вислуховувати критичні зауваження. Тим більше коли вони у справі», – упевнений експерт.

Складним моментом у наших із США відносинах він вважає енергетичне питання.

«Завжди під час обговорення теми енергореформ тепер спливатиме примара «Північного потоку-2». Це така чорна мітка в українсько-американських відносинах. Адже адміністрація Байдена вирішила не вводити санкції проти СП-2, значно полегшивши її добудову. Але є різні варіанти взаємодії, співробітництва та у сфері енергетики. Попри таке прикре для нас становище із СП-2», – резюмує Володимир Дубовик.

***

Раніше у блозі на «Телеграфі» нардеп Олексій Гончаренко розповів, навіщо Україні нова Хартія стратегічного партнерства зі США.