Генерал назвав три місця, де може вдарити Путін: чим відповісти Україні

Тема ймовірного російського вторгнення в Україну продовжує залишатися під пильною увагою іноземних ЗМІ.

Агентство Reuters з посиланням на американських чиновників повідомляє, що Україна може втратити до 25 тисяч військовослужбовців і вдвічі більше цивільних, якщо російські війська таки почнуть атакувати.

А видання The New York Times, посилаючись на джерела в українському командуванні, пише, що Росія може бути готовою до вторгнення вже в середині лютого.

Експерти проаналізували для "Телеграфу" ситуацію біля наших кордонів та у медійному просторі.

Росія готова до нападу

Генерал-лейтенант, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко вважає, що РФ справді завершує підготовку ударного угруповання.

За його словами, нові штрихи щодо збільшення кількості військовослужбовців – плюс 10 тисяч у Криму, від 5-10 тисяч, які зосереджені у Білорусі (з можливим доведенням до 30 тисяч). Закінчується і постачання техніки, яка б забезпечила дії цих військовослужбовців.

"Поки не вирішено питання логістичного забезпечення – боєприпасами, паливно-мастильними матеріалами. На випадок, якщо Росія справді вирішиться вести широкомасштабні бойові дії. Ресурс зосереджений приблизно на тиждень. Але він знаходиться на відстані 100-200 км від власне військ. Зараз не вистачає засобів рухливості (транспортних вертольотів тощо), щоб оперативно доставити все необхідне", – пояснює генерал.

Він зазначає, що на сході від нас, власне, на українсько-російському кордоні, і так було потужне угруповання країни-агресора. Наразі йдеться про 125-130 тисяч військовослужбовців.

"Але це – лише сухопутна компонента. А є, наприклад, 6 десантних кораблів, які рухаються з Північного флоту та Балтики. І там морпіхів – тисяча. Плюс, як я вже зазначав, збільшення військ на 10 тисяч у Криму та Севастополі, де стоїть Чорноморський флот РФ. Тобто йде підготовка для проведення морських десантних операцій. Саме до середини лютого", – наголошує Ігор Романенко.

Видно і нарощування сил на окупованій частині Донбасу. При цьому коли росіяни залякують, що почнуть постачати озброєння "народним республікам", це виглядає смішно, вважає генерал. Тому що вони й так – скільки хотіли та як хотіли туди везли.

"А щодо загроз щодо визнання Росією т.зв. "ДНР" та "ЛНР", то нам навіть було б вигідніше, якби Москва зараз надала їм статус Абхазії та Південної Осетії. Тоді РФ отримала б ще більше санкцій, нам не довелося б виконувати вкрай невигідні Мінські угоди, а конфлікт був заморожений, – пояснює генерал. – Можна було б говорити про режим сталого перемир'я, а ми змогли б вирішувати питання реформування, зміцнення економіки та армії, готуючись у майбутньому до повернення Криму та ОРДЛО".

Звідки та під яким приводом може вдарити Путін

Ігор Романенко впевнений, що навіть наявних сил, які РФ накопичила навколо України, цілком достатньо, щоб розпочинати операцію.

"Всі розмови про те, що співвідношення сил має бути 3 до 1 на користь наступаючих — некомпетентні, якщо до уваги не береться технологічне оснащення супротивника. А РФ у рази перевершує нас у бронетехніці, в авіаційній, ракетній, корабельній техніці, – пояснює генерал. – Ще один аргумент. Згадаймо Другу світову – епізод із вторгненням Німеччини в СРСР. Гітлерівські збройні сили поступалися радянській армії та військово-морському флоту за всіма основними показниками. В авіації, танках, артилерії, кількості військ. Але чим усе обернулося у 1941-1942 роках? Найважчими втратами з боку СРСР. Тому що німецька армія була підготовлена, мала досвід бойових дій у Європі. Так що не все в цифрах можна порівняти".

Генерал звертає увагу, що до Білорусі під приводом навчань завозять війська із середньої РФ, з Далекого Сходу. І це війська наступального, ударного характеру — десантно-штурмові, повітряно-десантні. Крім того, до Білорусі та Криму вже поставлено російський зенітний ракетний комплекс С-400, який може накривати Київ і так далі. Плюс – оперативно-тактичні ракетні комплекси "Іскандер", крилаті ракети "Калібри". Аналогічна техніка підтягнута до російсько-українського кордону.

"Тобто, противник має можливість накрити ракетними ударами всю Україну, збивати наші літальні апарати російськими комплексами ППО далекої дії. Загалом росіяни готуються. Але в лоб Путін як досвідчений політик йти, гадаю, не буде. Основою дій залишається гібридна війна, хоч роль і значення військової компоненти цього разу значно більші, ніж раніше. Кремль намагатиметься хоч формально зберігати обличчя під час вторгнення. І зробить ставки на провокації. На створення приводу війни – казус беллі. Саме про це зараз пишуть західні ЗМІ, розкриваючи ті чи інші плани – наявні чи гіпотетичні", – наголошує генерал.

Він нагадує про Глайвіцьку провокацію – інсценування гітлерівцями нападу Польщі на німецьку радіостанцію у місті Глайвіц (нині Глівіце), проведену 31 серпня 1939 року. Це створило привід для нападу Німеччини на Польщу. Показовий, за словами генерала, і Майнільський інцидент, що стався того ж року, – артилерійський обстріл біля прикордонного радянського села Майніла, що стався 26 листопада 1939-го. Радянські артбатареї тоді обстрілювали свої позиції, видавши це за фінську агресію, що стало формальним приводом радянсько-фінської війни.

На думку Ігоря Романенка, є три головні напрямки, на яких РФ може створити привід для вторгнення.

1. Інцидент на українсько-білоруському кордоні. А потім Росія "приходить на допомогу" Білорусі – Союзній державі. Це загроза із півночі.
2. Зі сходу – РФ вигідно показати, що українські військовослужбовці вбивають російських громадян на окупованій частині Донецької та Луганської областей. Про можливість появи відповідних фейкових відео вже попереджали наші закордонні партнери.
3. Удар із півдня, із захопленого Криму під приводом того, що там гуманітарна катастрофа, а "фашисти-укропи" позбавили води.

Триває психологічний тиск

Директор Інституту світової політики, політичний експерт Євген Магда зазначає, що військово-політична ситуація навколо України нагадує гойдалку. І в цьому, на його думку, немає нічого дивного, адже психологічний елемент тиску – значно важливіший, ніж суто військовий.

"Угруповання, яке РФ сформувала біля кордонів України, для вторгнення, за оцінками низки військових експертів, недостатньо. Я також не особливо розумію логіку західних ЗМІ, які постійно публікують деякі плани росіян щодо окупації України і так далі", — зізнався експерт.

Він вважає, що у цьому випадку ми маємо з’єднання низки компонентів.

1. Є оцінки розвідструктур, які дозволяють говорити про розташування військових підрозділів російської армії, їх пересування та створення певної атакуючої конфігурації.
2. Є оцінки західних розвідок щодо перспектив дій РФ. "Але, щиро кажучи, я не впевнений, що вони є об’єктивними. Адже тут повною мірою спрацьовує принцип – генерали завжди готові лише до минулих війн", – зазначає Євген Магда.
3. Ми бачимо нагнітання паніки з боку самої РФ з метою натиснути на українську владу, схиливши її до ухвалення необхідних Кремлю рішень.
4. Не забуватимемо, що більшість медіа (зокрема західних) перебувають у стадії боротьби за читача, за тиражі. А тема можливої війни у найбільшій європейській державі – добре продається. Тому та інформаційна хвиля, яка є навколо України, навряд чи незабаром піде на спад.

"Весь цей комплекс факторів дозволяє припустити, що в нинішній ситуації фактор психологічного тиску є домінуючим. А не військові зміни, – резюмує Євген Магда. – Я пропоную виходити саме з цього, формувати елементи внутрішньої стійкості, медіаграмотності, щоб розуміти, як реагувати не ті чи інші інформаційні сигнали".

Як протистояти і чого чекати від Заходу

І все ж, з огляду на те, як багато сил і коштів Росія стягнула до українських кордонів з усіх боків – і продовжує це робити – навіть іскра може спровокувати вибух. А яструбів, які бажають, щоб "рвануло", вистачало завжди.

"Для нас найважчий варіант – бойові дії з усіх боків. Росія це розуміє. Тому й оточує Україну, – пояснює генерал Ігор Романенко. – Але якщо за тиждень гіпотетичного вторгнення вони особливо не просунуться – змушені будуть зупинитись через проблеми з доставкою ресурсів угрупованню військ. Наше завдання розуміти, що такий варіант можливий. З воєнного погляду нам важливо не допустити реалізації бліц-кригу. На це спрямовано закон про основи національного спротиву. Потрібно активніше розвивати територіальну оборону. Готувати рух опору (на випадок окупації тих чи інших частин України) – партизанська, підпільна робота тощо. Щоб РФ, якщо вже вплутається в бойові дії, отримала максимальну шкоду. Навіть у разі захоплення якихось українських територій".

Генерал акцентує, що громадськість, багато політиків країн ЄС, включаючи провідні – Франція, Німеччина (які, до того ж, – члени нормандського формату), куплені росіянами. І Україні важливо спрямувати максимальні ресурси, пояснюючи їм, що насправді відбувалося і відбувається. Але головне, наголошує Ігор Романенко, зміцнювати свої оборону та безпеку, готуватися до важкого тривалого протистояння.

"Щодо військово-дипломатичної складової. Наразі простежується небувала за 30 років існування незалежності України військово-дипломатична робота нашого керівництва. Ми бачимо як зі світу по нитці, різні країни по-різному постачають в Україну зброю, боєприпаси, військову техніку, інструкторів. При цьому особливий наголос треба робити на те, з чим у нас проблеми: протитанкові комплекси, протиракетні та протилітакні – засоби ПРО та ППО. Зі "Стінгерами" нам трохи допомагають. Хоч могли б (і повинні) допомагати значно більше. Ті самі американці. Нас додавили з ядерною зброєю, з ракетною, зі стратегічною авіацією, із ПЗРК. Позбавили всього цього. А тепер деякі з країн не хочуть постачати нам зброю, залишаючи з величезними оборонними проблемами перед російською агресією. Тому треба гостро ставити питання щодо постачання в Україну сучасних засобів озброєння. Особливо ПРО та ППО. Дякую, звичайно, за будь-яку допомогу, але можна і потрібно краще", – упевнений Ігор Романенко.

Як виграти битву навколо Мінських угод

Генерал вважає, що не згасла можливість запобігти війні. І Путін не може не розуміти, що відкрите вторгнення обернеться надзвичайно серйозними наслідками для самої Росії. Це вже не ситуація 2014 року. Україна стала міцнішою, а Заходу – куди зрозуміліша гібридна тактика РФ.

"Тому нам не можна йти на поводу тих, хто хоче змусити Київ виконати Мінські угоди у російському трактуванні, – наголошує Ігор Романенко. – Росіяни спекулюють на тему "Мінська". При тому що самі порушили угоди у всіх аспектах. У безпековому — стрілянина триває, відведення сил і коштів вони не роблять, навпаки, нарощують їх. У гуманітарному – немає обміну полоненими, КПВВ заблоковані, немає повного доступу до СММ ОБСЄ, немає доступу представників Червоного Хреста до ув'язнених. В економічному – ОРДЛО абсолютно пристебнули до РФ. У політичному – ще 2014-го провели там "вибори", втягують у свою орбіту, роздаючи російські паспорти, залучаючи до російських виборів, даючи можливість місцевим жителям вступати до путінської партії "Єдина Росія".

Тому не Москва має тиснути на Київ, зокрема через Захід, з метою виконання Мінських угод у своєму трактуванні. Це Україна має постійно вказувати на те, що Росія фактично знищила ці домовленості своєю діяльністю".

На думку генерала, настав час Україні після низки переговорів, які навряд чи до чогось приведуть, або у процесі цих переговорів, виставляти весь пакет документів – з конкретними даними, з аргументацією, де і що порушили росіяни у ракурсі Мінських угод.

"І треба переходити до наступного етапу. До нових форматів, нового режиму перемир’я. А там подивимося… Рано чи пізно все своє ми повернемо", – резюмує Ігор Романенко.

Раніше "Телеграф" повідомляв, що Росія розгорнула біля кордону України 87 військових баз. Частина їх діяла з 2015 року, проте десятки з’явилися восени 2021 року.

Також ми розповідали, які плани Росії щодо України опублікували закордонні ЗМІ. Згідно з їхньою інформацією, у Москві розглядають ймовірність встановлення у Києві так званого "маріонеткового режиму".