Білорусь після Лукашенка: хто претендуватиме на місце диктатора і як це позначиться на Україні

Загадкове зникнення Олександра Лукашенка після параду 9 травня в москві породило чимало чуток щодо стану здоров'я самопроголошеного президента Білорусі. Попри те, що за тиждень диктатор все ж з'явився на публіці, в інформаційному просторі активно обговорюють ймовірні сценарії розвитку подій у разі раптової смерті глави Республіки.

Як відреагують білоруси на кончину Лукашенка, хто претендуватиме на його місце і що це означатиме для України, — в матеріалі "Телеграфу".

Диктатор залишається при владі, але його смерті чекають мільйони

Інформацію про те, що Лукашенко має проблеми зі здоров'ям, підтвердив перший заступник голови комітету Держдуми рф у справах СНД Костянтин Затулін.

"Там нічого такого надприродного немає, це не COVID. Просто людина захворіла. Напевно, потребує певного відпочинку", – цитують посадовця російські ЗМІ.

За даними ж заступника голови Об'єднаного перехідного кабінету Білорусі, керівника Народного антикризового управління Павла Латушко, Лукашенко ймовірно має проблеми з колінним суглобом, який "вимагає оперативного вирішення", і з хребтом. Крім того, посилаючись на власні джерела, Латушко припустив, що невизнаний президент страждає на інфекційно-алергічний міокардит.

Хай би яким був реальний діагноз диктатора, можна констатувати, що він досить серйозний, адже змусив Лукашенка не лише терміново покинути москву в розпал "сакрального" для кремля свята, а й проігнорувати низку офіційних заходів у себе на батьківщині. Крім того, кадри першої після "лікарняного" появи політика на публіці викликали чимало запитань у користувачів соцмереж, а сам він виглядав на світлинах та відео досить дивно.

За словами відомої білоруської журналістки, головної редакторки видання "Хартыя'97" Наталії Радіної, Лукашенко не збирається йти з посади добровільно і буде триматися за своє крісло до останнього подиху, проте стан його здоров'я явно залишає бажати кращого.

"Помітно, що йому важко розмовляти і навіть дихати. Він на щось перехворів, але це можна було б приховати, якби не наказ путіна прибути на парад, щоб продемонструвати свою лояльність кремлівському режиму. Очевидно, що коли Лукашенко помре, вся країна буде пити шампанське. Де саме — на вулицях чи на кухнях — сказати важко, адже розмах і жорстокість репресій в РБ з 2020 року зросли у рази, зараз їх сміливо можна порівняти зі сталінськими", — каже Наталія Радіна в коментарі "Телеграфу".

За таких умов організовані протести в Білорусі просто неможливі. Протягом останніх трьох років силовики буквально щодня арештовують противників режиму Лукашенка і станом на сьогодні в Республіці налічується від 8 до 10 тисяч політичних в'язнів, ще сотні тисяч білорусів були вимушені виїхати з країни.

Ба більше, жодних представників демократичних і прозахідних сил в білоруському уряді нема. Наталія Радіна підкреслює: вся влада в країні сконцентрована в руках хунти, котра є абсолютно не суб'єктною. За час перебування при владі вона планомірно усувала усіх думаючих патріотів країни з державних структур.

"Після смерті Лукашенка нічого не зміниться, адже система залишиться тією ж самою, і режим, що тримається виключно на багнетах і репресивній машині, продовжуватиме отримувати потужну підтримку з боку кремля. Реальні зміни в Білорусі можливі в результаті перемоги України у війні з рф. Коли в москві почнеться руйнація путінського режиму, у Мінську в ту ж мить посиплеться лукашенківський, і це стане початком звільнення Білорусі і приходу до влади демократичних сил", — каже Наталія Радіна.

Хто замінить Лукашенко

Протягом останніх 20 років росія поступово перетворювала Білорусь на свого сателіта і, варто зазначити, досягла у цьому неабияких успіхів. З початком повномасштабної війни з Україною Лукашенко став не лише одним з дуже небагатьох світових лідерів, які продовжують політичну та економічну співпрацю з путіним, а й єдиним, хто добровільно і відкрито надає територію своєї країни для терористичних потреб збройних сил рф.

Припустити, що кремль легко відмовиться від такого суттєвого впливу на уряд РБ, особливо у розпал війни, просто неможливо. У разі смерті білоруського диктатора, рф зробить усе, щоб його крісло посіла людина, яка здобула повагу і має вплив в оточенні Лукашенка та управлінській структурі загалом, і при цьому є максимально лояльною до путінського режиму, впевнений кандидат політичних наук Олексій Буряченко.

За словами експерта, ймовірніше за все, це буде представник силових структур — армії або спецслужб, адже під час війни Білорусь відіграє важливу роль для рф і покладатися на цивільного кремль не стане.

"Цікаво, що кандидат від діючого уряду Білорусі повинен буде відповідати тим самим критеріям, але не для "підмахування" росії, а навпаки — щоб мати змогу протистояти російським спецслужбам і все ж зберегти залишки суб'єктності та незалежності від москви після смерті Лукашенка", — пояснює політолог в коментарі "Телеграфу".

Однією з головних особливостей диктаторських режимів є те, що вся система влади побудована на безмежних можливостях однієї людини, альтернативи якій бути не може. Тому розраховувати на те, що Олександр Лукашенко заздалегідь обере наступника, якому у подальшому передасть свою посаду, не варто.

"Скоріше за все, такої людини не існує в принципі або ж її ретельно приховують. В іншому випадку поява альтернативи Лукашенку розхитувала б крісло під ним і руйнувала вибудувану ним систему влади", — каже Олексій Буряченко.

Щодо опозиційних кандидатів, експерт зазначає: у головної конкурентки Лукашенка на президентських виборах 2020 року Світлани Тихановської є політичні перспективи, проте для протистояння діючому режиму сил у опозиції замало. Водночас, враховуючи значимість Білорусі для безпеки Європи, у разі політичної дестабілізації в Республіці, Захід буде докладати максимум зусиль для підтримки демократичних сил і консолідації навколо них усієї білоруської опозиції.

Варто зазначити, що на тлі чуток про стан здоров'я диктатора, Тихановська закликала "готуватись до будь-якого сценарію".

Згідно з Конституцією РБ, претендувати на посаду президента у разі раптової смерті Олександра Лукашенка може голова Ради Республіки Наталя Кочанова, проте, за словами журналістки Наталії Радіної, цей кандидат є цілковито технічним.

"Вона є безпечним варіантом наступника для живого Лукашенка. Власне, саме тому він і призначив її на цю посаду. У разі ж його смерті керувати державою вона не зможе, силовики ніколи їй не присягнуть. Інша річ — секретар Ради безпеки РБ, уродженець росії і ставленник кремля Олександр Вольфович. Ця людина веде прямі перемовини з оточенням путіна і саме його називають однією з найприйнятніших для діючого режиму кандидатур", — каже Наталія Радіна.

Як зміна влади в Білорусі вплине на хід війни в Україні

Однією з численних фатальних помилок володимира путіна у підготовці до повномасштабної війни з Україною став розрахунок на військову підтримку з боку Білорусі. Коли кремлівський диктатор зрозумів, що "взяти Київ" не вийде ані за три дні, ані за три місяці, він почав тиснути на білоруського колегу для приєднання армії РБ до окупаційних військ рф. Проте, судячи з усього, отримав відмову.

Надання залишків радянської техніки, військових баз для навчань і летовищ для запуску ракет по Україні — це все, на що кремлю вдалося "протиснути" главу Білорусі.

Варто зазначити, що саме цей акт непокори Лукашенка став приводом підозрювати росію у спробі усунути нелегітимного президента РБ від влади шляхом можливого отруєння під час параду 9 травня.

За словами військового експерта, полковника запасу ЗСУ Олега Жданова, якщо новий лідер Білорусі ухвалить рішення про приєднання до війни на боці рф, військові будуть змушені підкоритися йому.

"Хоч би які настрої панували у суспільстві, у будь-якій армії є досить сильний репресивний апарат, який ефективно бореться з подібними проявами непокори. Якщо буде віддано відповідний наказ, армія РБ виконає його", — каже екс-військовик в коментарі "Телеграфу". Водночас, якщо на тлі політичної дестабілізації через смерть диктатора білоруси знову масово вийдуть на вулиці і це матиме потужний ефект, армія може й не залишитись у підпорядкуванні сьогоднішніх командирів, зазначає експерт. В такому разі опозиція отримає другий шанс на повалення режиму, Україна — значне полегшення на фронті, а росія зазнає нищівної поразки.

"Сьогодні присутність російських військ у Білорусі настільки мізерна, що армія РБ може їх нейтралізувати, а силовики — скористатися нагодою отримати гарантії безпеки, перейшовши на сторону народу. Відкрити другий фронт з Білоруссю росія не зможе — у неї елементарно нема достатньої кількості військ для цього — всі або в Україні, або готуються зайти в Україну", — пояснює військовий експерт.

Таким чином, якщо до влади у Білорусі прийдуть опозиційні сили, які започаткують в Республіці демократичні зміни й повний вихід з-під впливу рф, Україна отримає свого роду гарантії безпеки і зможе майже вдвічі підсилити свої війська на лінії фронту за рахунок зняття основної маси військ з північного кордону. За таких умов у армії рф не залишиться іншого варіанту, окрім капітуляції.