Вибори під час або після війни? Які партії готують Банкова, Ахметов та військові

В українській політиці можна вічно писати лише про декілька тем, одна з яких — вибори. Чергові парламентські вибори мали б пройти цієї осені, чергові президентські — в березні наступного року. Але жодна людина в цій державі наразі не може впевнено сказати, коли саме станеться наступне волевиявлення, бо це залежить, в першу чергу, від безпекової ситуації на фронті. Втім це не заважає багатьом політичним гравцям вже зараз планувати нові проєкти і думати над новою конструкцією наступних виборів, про що і розкаже сьогодні "Телеграф".

Фактор Заходу

Нещодавно спікер парламенту Руслан Стефанчук зробив контроверсійну заяву про те, що Конституція не забороняє проведення виборів під час дії воєнного стану. За його словами, заборона міститься в законі України "Про правовий режим воєнного стану". Але це питання дискусійне, тому що необхідне забезпечення демократії. Як кажуть джерела нашого видання, ця заява радше була зроблена для закордонних партнерів, які в неофіційних розмовах все частіше говорять про вибори, як одну з ознак того, що демократія в Україні не згортається. "Телеграф" писав про це у попередній публікації.

"Ця заява була зроблена скоріше для Заходу, що, мовляв, ми готові, але у нас війна і забезпечити цей процес не так просто. Нарешті це питання перестало замовчуватись і для українського суспільства. В Офісі президента розглядають дві потенційно можливі дати: весна 2024 — провести майже одночасно планові вибори президента, вибори в парламент і місцеві вибори. Або вже осінь 2024 року",- зазначили схожу інформацію декілька джерел видання у владі. Хоча деякі "гарячі голови" не полишають ідей щодо виборів вже цієї осені, а деякі штаби політичних сил навіть всерйоз до цього готуються. Втім, як кажуть співрозмовники "Телеграфу" у Центральній виборчій комісії, часу на підготовку для цього вже немає.

"Проведення виборів — це політичне рішення. Але на підготовку виборів потрібно не менше двох місяців. Тому не пізніше кінця серпня треба приймати постанову про проведення виборів, а це навряд чи станеться. Хоча у нас в ЦВК щотижня працюють чотири робочі групи, які напрацьовують правила проведення виборів в умовах війни. Ми вивчаємо досвід електронного голосування. По два засідання відбувається кожного тижня. Також йде бюджетний процес — ми вже робимо заявку, щоб зарезервувати гроші на вибори, але це не означає, що вони відбудуться найближчим часом. Це стандартна практика. Є багато невирішених проблем: мільйони переселенців, реєстри — ми самі не знаємо, як це організувати. Але готуємось, щоб коли рішення було, ми змогли зробити це оперативно",- зазначає не під запис один з членів ЦВК.

Ключові проблеми

У владі також визначають ряд проблем, що впливають на якісний процес проведення виборів.

"У нас мільйони внутрішньо переміщених осіб. З реєстром виборців проблема — він не відповідає реальності, люди живуть не там, де прописані. Проблема з голосуванням закордоном. Для ВПО достатньо скласти правильно реєстр, а закордоном — це політична проблема, тому що багато країн не готові відкривати багато дільниць для нас, витрачати гроші. А декому доведеться і зміни в закони внести, — зазначає джерело у керівництві держави. — Цей процес має вести наше МЗС, а у них своїх проблем вистачає".

За словами співрозмовника, найбільша складність виникає з військовими: "Якщо ми не дамо їм балотуватись і голосувати там, де вони знаходяться, то легітимність виборів буде низька. А це залежить від того, що буде на фронті. Якщо на момент виборів буде якась часткова перемога чи інтенсивність боїв знизиться — це буде простіше. Якщо буде як зараз, то це проблема. Як поєднати безпеку самих військових, членів комісій?І західні партнери тут якраз погоджуються, що з військовими і реєстром — складна історія. Вони не ставлять нам ультиматумів щодо допомоги в контексті проведення виборів".

Якими будуть наступні вибори?

Тим не менш, вже зараз у владі розглядають певні новації на перші повоєнні вибори.

По-перше, повернення блоків політичних партій і встановлення для них 7% прохідного бар’єра. По-друге, закриті списки політичних сил. Під це планують прийняте перехідне виборче законодавство на повоєнний період. Як кажуть джерела нашого видання, це питання нещодавно обговорювали на нараді у президента.

"Закрита система на перші повоєнні вибори — це буде компроміс, який влаштує більшість політиків. Блоки — це технологічна річ. Вони спростять доступ тим політикам, які б за іншою системою мали менше шансів. Іменний блок набере більше. З плюсів у блоковій системі — буде багато партій, і з точки зору розподілення фінансів це теж вигідніше",- каже співрозмовник "Телеграфу" у депутатському корпусі. За його словами, якщо влада серйозно розгляне можливість онлайн-голосування, то представники опозиції, наприклад "Євросолідарність", включать всі можливі механізми задля зупинення цього процесу. Зокрема можуть прозвучати аргументи про нелегітимність такого голосування.

Кого Зеленський покличе у свою команду

Але всі вищезгадані проблеми не заважають політикам розмірковувати і навіть планувати, яким складом і якими політичними силами йти на вибори. Наприклад, у владі розглядають можливість походу якраз таки умовним "блоком Зеленського", куди може увійти "Дія" з Михайлом Федоровим та умовна партія військових під керівництвом Кирила Буданова. Також туди можуть потрапити близька до Банкової партія "Довіра" та невеликі залишки партії "Слуга народу". За останній час серйозно погіршився як рейтинг партії влади, так і відношення самого президента до переважної більшості депутатів, яких він заводив у парламент.

"Є список людей, які є командою президента. Хтось давно, хтось став нею лише вчора. Чи може там бути фронтменом Михайло Федоров чи хтось з Уряду? Так. Відповідно до того, які будуть рейтинги довіри та недовіри. А ось Арахамія чи Корнієнко не можуть бути фронтменами, бо в них показники невисокі. Але у першій п’ятірці може бути Стефанчук, він балансує, — каже співрозмовник в парламенті. — Може хтось з Уряду потрапити — наприклад, у Шмигаля непоганий баланс довіри. Чи можуть там бути військові? Так. Нові волонтери і нові люди? Теж так. Чи буде там багато чинних "слуг"? Ні. Але варто розуміти, що побудовою партії такі люди як Федоров займатись точно не будуть. Це будуть люди на місцях, "слуги", яких не візьмуть в парламент, мери… це не буде партія з нуля. У блок якраз можливо заховати залишок "Слуг" і "Довіру". "Слуга" має антирейтинг і розтяжку по цільовій аудиторії між лібералами і консерваторами. Але варто зазначити, що всі старі партії зараз втратили довіру",- розповідає джерело.

Арестович знову працюватиме на ОП?

Окрема історія з об’єднанням зусиль з Олексієм Арестовичем. Як кажуть у владі, вони дійсно розглядали об’єднаний похід з його партією, про ці плани "Телеграф" розповів першим і потім наштовхнувся на критику одного з фігурантів матеріалу — політолога Юрія Романенка.

"Планувався його похід як спойлера, і в ОП є ілюзія, що цими спойлерами можна управляти. Але окрім "Нашого краю", керуванням яким вдалось налаштувати Віталію Ковальчуку (колишній заступник голови Адміністрації президента часів Петра Порошенка, — ред.), нікому більше це не вдавалось. Арестович дуже свободолюбивий. Змусити його працювати в якійсь повістці дуже важко. Він все одно буде просувати своє. Навіть зараз: він ніби не виступає проти влади, але підбиває рейтинг ОП і вбиває клин у важкі питання для Офісу. І по обороні, і по міжнародці. Чи зможемо ми домовитись за коаліцію? Так, але це може швидко закінчитись",- зазначає джерело у топполітикумі.

За словами співрозмовника, зараз Арестович шукає підтримки у різних потенційних спонсорів.

"Це і Ахметов, і Корбан. Ближче до виборів це точно трансформується у якусь партію "для розумних". Включать туди можливо Віктора Андрусіва, Галину Янченко (нардеп від "СН", ред.). Може це буде під модерацією Авакова (джерела також радять звернути увагу на їхню ініціативу "Добробат", яку також планували зробити партією). Грати вони будуть в ніші російськомовних, але патріотичних людей — тих, хто за мультикультурність. Тих, хто вже за цей час втомиться від повістки, яку просуває влада. В схожій ніші і партія Разумкова, але там націленість і на електорат російськомовних, і виборців Юлії Тимошенко, і електорат колишнього ОПЗЖ. Разумков працює на бідних і для нього це плюс — бідних стає більше".

Ахметов знову у грі

За словами джерел "Телеграфу" у різних щаблях влади, побудовою партій займаються зараз майже всі політики, хоча публічно вони заявляють зовсім протилежне.

"Зараз по регіонах країни їздить Кривецький (Львівський бізнесмен, якого називають спонсором ВО "Свобода", — ред.) і заохочує людей до своєї майбутньої партії, яка буде називатись "Україна понад усе". В нього є декілька мерів на Заході України, мер Івано-франківська, Атрошенко (відсторонений мер Чернігова, — ред.)",- зазначає співрозмовник в політикумі.

Ще одна людина, яка знову активізує свою участь в політичному процесі — згаданий вище Рінат Ахметов. За інформацією "Телеграфу", зараз він налагодив свої відносини з Офісом президента через помічника Зеленського — Сергія Шефіра. Саме він на Банковій відповідав за комунікацію з олігархами після приходу туди Зеленського.

"Ахметов задумується знову розширити свій медіавплив, хоча зараз він має декілька майданчиків на YouTube. Він думає підтримати умовну партію військових, наприклад, зі Світаном та тим же Ждановим, а ще це може бути партія колишніх "слуг", під нинішньою назвою "Сила нації". Туди вже сватають Камельчука (народний депутат від "Слуги народу",- ред.). Це може бути і під "парасолькою" ОП, якщо сторони до того знову не розсваряться",- коментує один з народних депутатів не під запис.

Більшість "слуг" опиняться за бортом

Взагалі, тема "слуг", які розуміють, що їх не візьмуть в наступний список партії Зеленського, хвилює все більше людей у фракції. У фракції, яка і так вже існує радше на сайті парламенту, аніж в реальності. Відносини більшості депутатів і президента остаточно зіпсувались. Не останню роль у цьому зіграли і останні скандали, пов’язані з відпочинком деяких парламентарів закордоном, адже президент відноситься до цього особливо чутливо, а самим співробітникам ОП на час воєнного стану відпустка заборонена. Тепер аби трохи перебити інформаційну повістку, деяких депутатів періодично вони самі ж і "зливають" — кейси Арістова і Холодова точно не були останніми.

В таких умовах депутати самі створюють собі запасні, але безперспективні аеродроми. Наприклад, "партію переселенців", створенням якої займаються нардепи-слуги Владлен Неклюдов, Максим Ткаченко та Руслан Горбенко. За словами співрозмовників, вони проводять закриті стратегічні сесії з політконсультантами, збирають бази внутрішньо переміщених осіб (ВПО).

Джерела "Телеграфу" розповідають, що ще один олігарх Віктор Пінчук, який має зараз гарні стосунки з ОП і допомагає по міжнародному напряму, деякий час також думав вкластись у партію військових і навіть проводив зустрічі з потенційними кандидатами.

"Врешті він вирішив дотримуватись більш притаманної йому стратегії — розкладати яйця в різні корзини і підтримувати кандидатів у різних політичних силах. Або він взагалі підтримає Притулу і, наприклад, Чмута",- зазначає співрозмовник в політикумі.

Залужний, Азов та інші військові

Наші співрозмовники погоджуються, що всі партії військових по рейтингу точно переважить умовна партія Валерія Залужного, якщо така з’явиться на горизонті. Як кажуть в оточенні генерала, попри численні пропозиції різних таборів, він зараз не займається своїм політичним майбутнім.

Окремого слова заслуговує і партія "Азов", яка, як вже писав "Телеграф", розсварилась з Андрієм Білецьким і його оточенням, і зараз входить в орбіту впливу голови ОП Андрія Єрмака. Білецький же сформував третю штурмову бригаду, яка вже довгий час воює на найбільш гарячих точках. З колишніми побратимами вони спілкуються суто формально.

Вибори чи території?

Політичний аналітик Микола Давидюк при цьому звертає увагу, що проведення виборів зараз, означало би визнати втрату тимчасово окупованих територій: "Проведення виборів без повернення територій легітимізує окупацію. Фактично ми визнаємо, що відмовляємось від захоплених росіянами земель".

За його словами, на майбутніх виборах можна очікувати високе представництво військових та волонтерів — людей, які люблять державу не словом, а ділом.

"На виборах точно буде представництво волонтерів — Притула, якщо піде, отримає гарний результат. Можливо, піде фонд "Повернися живим", які близько працюють із Федоровим і можуть піти з ним", — каже Давидюк. За його словами, ще до виборів важливо вирішити, що робити з проросійськими партіями. "Якщо ми не завершимо їхній цикл зараз, це буде катастрофа", — наголосив політолог.

Головне, в чому сходяться всі співрозмовники, що попри небезпеку — до виборів готуються вже майже всі. І багато нових облич розраховують зайти у парламент. Закінчити текст хочеться влучним питанням одного топпосадовця: як довіряти новим обличчям, щоб вони знову не стали "слугами"?