Потрібно відкинути дитячі образи: що важливо зрозуміти Україні про майбутній саміт НАТО

Після широкомасштабного російського вторгнення конституційна норма про членство в НАТО і ЄС як мета України набула особливого значення

З наближенням Вільнюського саміту НАТО (11-12 липня) українська влада активізувала переговори та заяви про необхідність прискорення нашої євроатлантичної інтеграції. Президент Володимир Зеленський обговорив майбутній саміт з американським колегою Джо Байденом та польським лідером Анджеєм Дудою. А з Банкової звучать заяви у стилі: Зеленський поїде на саміт Альянсу за умови, що там буде ухвалено потрібні Києву рішення.

"Телеграф" обговорив з експертами подібну позицію ОП, а також очікування від вільнюської зустрічі лідерів НАТО та союзників.

Зеленський має бути на саміті НАТО

Директор Інституту світової політики, політичний експерт, автор книги "Гібридна війна" Євген Магда вважає, що саміт НАТО не випадково привертає до себе особливу увагу. Як-не-як, проходить він у розпал російсько-української війни, в якій Альянс чітко став на бік України, допомагаючи відбивати агресію країни-правонаступниці СРСР. Того самого СРСР, задля стримування якого свого часу і створювався блок НАТО.

"Звучить дуже багато заяв та прогнозів. Особисто я орієнтуюся, з одного боку, на позицію США. Там чітко дали зрозуміти, що не прискорюватимуть вступу України до НАТО. Вказавши на необхідність реформування, в тому числі в ракурсі більш ефективної боротьби з корупцією. Але при цьому обіцяють, що ми отримаємо потужний пакет довгострокової підтримки від союзників: ще одна позиція, на яку слід орієнтуватися, це слова генсека НАТО Єнса Столтенберга, а також відповідні запевнення багатьох лідерів найпотужніших країн блоку, що обговорювати питання вступу України до Альянсу можна буде лише після саміту у Вільнюсі, а також – після завершення російсько-української війни ", – зазначає експерт.

У цьому контексті, на думку Євгена Магди, дивно виглядає озвучена Офісом президента позиція, що Володимир Зеленський не поїде до Вільнюса, якщо ми не отримаємо відповідного сигналу.

"Якби Україна йшла прискореними темпами в НАТО в період 2019-2022 років, можна було б ображатися. Але цього не було. Навпаки, з нашого боку звучали заяви у стилі "ми не стукатимемо у зачинені двері" і багато чого подібного", — нагадує експерт. — Так, ситуація після широкомасштабного російського вторгнення серйозно змінюється, і конституційна норма про членство в НАТО і ЄС як мети України набуває з того часу особливого сенсу. Але в такій ситуації дозволяти собі дитячі образи, як мінімум, недалекоглядно. Зеленський має бути на саміті НАТО – і присвятити весь час свого перебування там переговорам щодо посилення підтримки України".

Гарантії безпеки прив’язані до ситуації на фронті

Голова Центру дослідження соціальних перспектив Донбасу, ексчлен української делегації у Тристоронній контактній групі з урегулювання конфлікту на Донбасі Сергій Гармаш упевнений, що Україні на майбутньому саміті не запропонують членства в НАТО.

"Хоча Київ, зрозуміло, цього хоче – і певним чином здійснює психологічний тиск на партнерів. Але, звичайно, наші позиції покращаться, якщо ми покажемо до саміту ефективність контрнаступу. Для багатьох країн головним фактором небажання приймати Україну в НАТО або давати конкретні обіцянки за термінами є військові дії, що продовжуються. Не всі країни зацікавлені в Україні як у самостійному гравці після війни. Зокрема, ті, хто є одними з основних наших партнерів", — підкреслює експерт.

Отже, констатує він, навряд чи ми почуємо запрошення до НАТО у найближчому майбутньому.

"А ось питання щодо гарантій безпеки на момент до вступу України до Альянсу на Вільнюському саміті обговорюватиметься, – упевнений Сергій Гармаш. – Але, швидше за все, це рішення також затягуватиметься нашими партнерами. І ми почуємо хіба що спільні обіцянки продовження підтримки, зокрема, озброєннями та боєприпасами".

Конкретні ж зобов’язання щодо реакції союзників України на можливий повторний напад з боку рф формулюватимуться пізніше, вважає експерт. Швидше за все, тоді, коли буде зрозуміло – затягується війна або наближається до свого завершення.

"Якщо конфлікт законсервується, навряд чи ми отримаємо якісь надійні гарантії", – прогнозує Сергій Гармаш.