"Експеримент" з відновлення Каховської ГЕС за 1,2 млрд доларів: бюджету розпил чи майбутній заділ

Експерти дали оцінку планам уряду і кажуть, відбудова об'єкту буде довгою і складною

Український Кабмін ухвалив постанову про "експериментальний проект" відбудови Каховської гідроелектростанції, знищеної внаслідок теракту рф на початку червня. За словами прем'єра Дениса Шмигаля, перший етап – інженерне проектування і підготовка бази – триватиме два роки. Загалом відбудова об'єкта займе близько семи років, а вартість попередньо оцінюють у 1,2 млрд доларів.

"Телеграф" з'ясовував, які складнощі можуть виникнути при реалізації цього проекту і наскільки ризиковано розпочинати велику відбудову у розпал війни.

Великі плани

За даними "Укргідроенерго", в результаті внутрішнього підриву на Каховській ГЕС було повністю зруйновано споруду машинної зали електростанції та 14 прольотів водозливної греблі. Це призвело до практично повного руйнування комплексного гідровузла та знищення споруд станції та її обладнання без можливості відновлення чи ремонту. В результаті розмиву основи станції конструкції та обладнання зазнали додаткових руйнувань.

Коментуючи рішення уряду, гендиректор "Укргідроенерго" Ігор Сирота заявив, що наразі розробляється проект будівництва тимчасових гребель у верхньому та нижньому бʼєфах станції. Вони дадуть можливість підняти рівень Каховського водосховища і забезпечити водою як став-охолоджувач Запорізької АЕС, так і населені пункти, розташовані вздовж берегів.

Також будівництво цих гребель дозволить відгородити зруйновану станцію, осушити котлован і провести розслідування, як саме стався підрив і наскільки значними є пошкодження.

"Але усе це можливо зробити лише після деокупації. Наразі ми працюємо над самим проектом. (…) Орієнтовний строк будівництва подібної гідроелектростанції становить приблизно 7 років. Зауважу, це без урахування строків, які потрібні для обстеження території після деокупації, на демонтажні роботи тощо. Якщо говорити про орієнтовну вартість будівництва у випадку Каховської ГЕС, то враховуючи світові тренди в будівництві гідроелектростанцій з вартістю приблизно 2000 дол. за 1 кВт встановленої потужності, при можливій встановленій потужності нової Каховської ГЕС близько 500–600 МВт орієнтовна вартість будівництва становитиме близько 1–1,2 млрд доларів. Але все це дуже орієнтовно", – розповів Ігор Сирота.

Також повідомляється, що проект з відновлення ГЕС координуватиме Міністерство економіки, а замовником робіт виступить державне "Укргідроенерго". Фінансування відбудови здійснюватиметься за рахунок коштів ПрАТ "Укргідроенерго", кредитних коштів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Ризики, складнощі, перспективи

Раніше при обговоренні ймовірного відновлення Каховської ГЕС експерти з гідрології та урбаністики висловлювали сумніви у доцільності та успішності реалізації такого проекту.

Зокрема, провідний науковий співробітник Інституту морської біології НАН України Юрій Квач в інтерв'ю "Телеграфу" зазначав, що свого часу будівництво цього об'єкту стало атастрофою для ареалу, де було створене водосховище, тепер екоцид спричинило його знищення. Прирікати регіон на це втретє, щоб відновити ГЕС, на думку науковця, не надто доцільно.

"Це одна з найбільших дурниць, з-поміж тих багатьох, що робив Радянський Союз. Насамперед треба розуміти, яким чином ГЕС була створена: знищена наша екологія, культурна й археологічна спадщина та історична цінність тих територій, склався негативний вплив на соціум – сотні тисяч людей були відселені зі своїх домівок. Все це було поховано під водою. Це була страшенна катастрофа. Ще більшою катастрофою став підрив росіянами гідроелектростанції на території, де вже була сформована певна екосистема, певний тип економіки – хороший чи поганий,– але він уже існував", – каже експерт.

За словами науковця, зараз гребля Каховської ГЕС майже повністю лежить під водою і являє собою руїни, які потрібно відновлювати фактично з нуля, на що знадобиться не менше 10 років. Протягом цього часу місцеві жителі будуть вимушені перелаштуватися на новий підхід до ведення господарства, можливо, розвивати інші галузі. Щойно ситуація стабілізується, нова ГЕС буде введена в експлуатацію і людям знов доведеться зупиняти налагоджені процеси і перелаштовуватися.

Крім того, експерт звернув увагу й на етичний аспект відбудови, адже після сходу великої води на поверхні опинилися старі кладовища, церкви, п'ять козацький січей, Великий Луг та інші об'єкти культурної спадщини. На їх вивчення та перенесення в інші місця підуть роки, тому будівництво нової ГЕС доведеться значно відтермінувати.

За словами науковця, на місці гідроелектростанції варто було б розвивати туризм.

"Ми маємо переходити до концепції сталого розвитку суспільства, коли економіка кожної окремої громади розглядається в комплексі: використання природних ресурсів, історичної спадщини, розвиток промисловості, сільського господарства, туризму. Саме розвиток туристичної сфери у комплексі зі збереженням природи та раціональним веденням сільського господарства має стати запорукою майбутнього економічного розвитку даного регіону й України в цілому", — зазначив Юрій Квач.

Говорячи про ризики, в самому "Укргідроенерго" зазначають, що ускладнити процес відбудови ГЕС може:

• деокупація території;
• тривалість розмінування території будівництва та прибережних територій, необхідних для берегоукріплення, відновлення знищеної та пошкодженої інфраструктури;
• необхідність захисту територій, на яких вестимуть будівництво, від повторних обстрілів чи повітряних атак.

На невиправдану поспішність рішення уряду вказує й екс-міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак. За словами політика, плани подібних проектів повинні бути підкріплені обговореннями не лише на бюрократичному рівні, а й в експертному середовищі.

"Наскільки мені відомо, ані науковці, ані громадськість не залучалися до ухвалення цього рішення. Хоча, впевнений, під час дискусій у екологів та інших фахівців знайшлись би альтернативні думки і пропозиції щодо реалізації цього проекту. Поки що це виглядає як поспішне рішення з корупційними ризиками для "відпрацювання" бюджетних коштів", – каже екс-міністр в коментарі "Телеграфу".

Каховська ГЕС повинна бути відбудована, адже вона виконувала функції накопичення води для електростанції та забезпечувала водою регіон, проте приступаючи до такого масштабного і дорогого проекту, слід було б звернутися до сучасних технологій, вважає Остап Семерак.

За словами політика, нову станцію можна було б збудувати в іншій місцевості, на інших висотах, використовуючи інші гідрорежими, аніж це було у 1950-х роках.

"Проблему Каховської ГЕС слід вирішити, адже залишити все, як є – неправильно. Водночас, важливо не тільки "що", а й "як" ми зробимо. Європейський Союз, який допомагає нам у протистоянні російській агресії, обіцяє допомогу у будівництві на принципах зелених технологій і політики ЄС. Ухвалене українським урядом рішення приймалося без врахування цих аспектів. Це дуже сумно і незрозуміло. А коли щось незрозуміло, слід звернути увагу на фінансовий бік питання. Скидається на те, що даний проект базується виключно на прагненні швидкого і безконтрольного використання бюджетних коштів", – зазначив екс-міністр.

Плани на папір, кошти — під контроль

Враховуючи, що наразі Каховська ГЕС перебуває під контролем окупаційних військ рф, розробка таких масштабних і дорогих проектів з її відновлення може викликати сумніви.

По-перше, поки що невідомо,коли і в якому стані Україні вдасться повернути собі те, що залишилось від цього об'єкту. По-друге, фінансування нашими міжнародними партнерами "космічних" витрат на відбудову потребуватиме жорсткого контролю для виключення корупційної складової, адже будь-які махінації з донорськими коштами можуть мати вкрай негативні наслідки для подальшої співпраці.

Водночас, за словами голови правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимира Фесенка, планування повоєнної відбудови, в тому числі об'єктів критичної інфраструктури, є цілком нагальним питанням.

"Починати зараз – це правильне рішення. Проекти і розрахунки треба готувати заздалегідь. Нам необхідно встановити, яких збитків завдала росія, скільки коштуватиме відновлення Каховської та Запорізької ГЕС. Грошей всередині країни на цей проект немає, розрахунок на кошти донорів. Ми повинні надати розрахунки нашим партнерам, а вони будуть перевіряти кожну цифру і кожну букву, перш ніж робити висновки. На слово ніхто нам вірити не буде", – зазначає політичний експерт в коментарі "Телеграфу".

Розраховувати на виплату росією репарацій, які могли б бути задіяні для фінансування відбудови ГЕС, не варто, впевнений Володимир Фесенко. Політолог пояснює: арешт країнами "Великої сімки" російського майна, який буцімто триватиме до виплати Україні відшкодувань з боку агресора, дає деяку надію. Водночас, у росії нема уряду, який пішов би на виплату репарацій добровільно.

Очевидно, для реалізації плану з відновлення Каховської гідроелектростанції Україна потребуватиме потужної фінансової підтримки з боку міжнародних партнерів. Враховуючи, що питання корупції на всіх рівнях влади у нашій державі залишається актуальним, залучення донорських коштів для будівництва стратегічного об'єкту повинно відбуватися під пильним контролем.

Екс-радник віце-прем'єра, засновник Української розвиткової агенції досліджень та аналітики "RADA" Дмитро Васильєв впевнений: щоб уникнути корупційних ризиків, реалізувати анонсований проект слід під фінансовим контролем борду директорів з додатковим аудитом однією з міжнародних аудиторських компаній, визнаних в усьому світі.

"Такі проекти відбудови України слід робити саме за цим протоколом. Кожний окремий проект повинен мати свій борд з міжнародних учасників, який буде відстежувати кожну копійку і приймати рішення. За таких умов нам вдасться знизити ризики корупційної складової. Проте, саме рішення про початок проектування цілком вірне, адже є не лише вкладом у майбутнє відновлення України, а й демонстрацією партнерам нашої впевненості у перемозі над ворогом", – каже експерт в коментарі "Телеграфу".