Другому строку бути? Навіщо Зеленському вибори під час війни і наскільки легітимними будуть їхні результати

Станом на сьогодні організувати виборчий процес без порушення конституційних прав громадян майже неможливо

Володимир Зеленський все ж наважився заявити про свої амбіції на другий президентський строк. Сталося це у розмові з португальськими журналістами. "В 2024 році, якщо буде тривати війна, і якщо вибори будуть відбуватись, я ніколи в своєму житті не кину свою державу. Тому що я є гарантом Конституції, і я її захищаю у будь-якому випадку", – відповів політик на запитання RTP про своє балотування у майбутньому.

Раніше чинна влада відкидала можливість проведення виборів до скасування воєнного стану, посилаючись на норми Конституції. Ба більше, коли окремі західні політики висловлювалися про необхідність дотримання строків перезавантаження влади, в уряді реагували досить жорстко. Тепер же Володимир Зеленський припускає проведення голосування за певних умов, а ЦВК раптом замовляє тендер на закупівлю серверного обладнання для налагодження роботи реєстру виборців на суму 3,3 млн гривень.

Чи можна провести вибори під час повномасштабної війни без порушень конституційних прав виборців, і якими будуть їх результати, "Телеграф" запитував у експертів в галузі права та політичних технологій.

Сумнівна нелегітимність

Відповідаючи на запитання журналістів про ймовірність проведення виборів в Україні 2024 року, Володимир Зеленський заявив, що не боїться голосування, адже "має велику повагу до народу". При цьому президент зазначив, що вибори під час дії воєнного стану можливі лише за наступних умов:

• проведення голосування на всіх територіях України, в тому числі — серед військових на фронті;
• залучення міжнародних спостерігачів;
• можливість участі у виборах українців, що перебувають за кордоном;
• гарантії безпеки для виборців під час голосування;
• фінансування виборів не з оборонного бюджету.

Якщо дані вимоги носитимуть сталий характер, перезавантаження влади в Україні, ймовірно, не відбудеться до повного завершення або хоча б призупинення війни. Останній варіант міг би дозволити проведення виборів, адже бойові дії в нашій країні тривають вже понад 9 років, і до повномасштабного вторгнення це не заважало процесу переобрання президента та парламенту, каже екс-заступник голови ЦВК, експерт з конституційного права Андрій Магера.

За словами правника, доки в Україні діє воєнний стан, обмеження конституційних прав і свобод є цілком природним і об'єктивним явищем. Українці вже стикнулися з обмеженням права на свободу пересування і вільний вибір місця проживання, а також права на свободу думки і слова та мирні зібрання.

"Аналогічно не можуть бути гарантовані принципи виборчого права, зазначені в статті 71 Конституції: принцип загального виборчого права, принцип рівного виборчого права, принцип вільних виборів, тощо. Якщо хоча б один із них не дотримується, процес не можна назвати виборчим. Тобто, суто технічно вони можуть провести вибори, але їхня легітимність буде під великим запитанням, адже зміна влади має реалізовуватися лише в конституційний спосіб", – пояснює експерт в коментарі "Телеграфу".

Єдиним способом, у який можна було б нейтралізувати майже всі недоліки виборчого процесу під час війни, вважається електронне голосування. Буцімто, таким чином скористатися правом волевиявлення зможуть усі громадяни України, незалежно від їхнього місця перебування. Крім того, вирішується проблема безпеки, адже виборчих дільниць зі скупченням народу не буде.

Втім, даний формат виборів виглядає оптимальним лише на папері, каже Андрій Магера. Зокрема, він не може гарантувати конституційний принцип таємності голосування та принцип вільних виборів. Під час електронного голосування або голосування поштою неможливо проконтролювати відсутність тиску на виборця, а його рішення не може бути захищеним від чужих очей.

"Крім того, у розмовах про участь військових у виборах йдеться чомусь лише про їхнє право на волевиявлення. Насправді ж, як і всі інші громадяни України, вони повинні мати право балотуватися, що під час контрактної служби в армії стає неможливим. Сукупність усіх цих факторів перетворить вибори на імітацію, результати якої, скоріше за все, будуть визнані нелегітимними", – зазначає експерт.

Мораторій на критику влади знято?

Якщо вибори все ж будуть призначені на 2024 рік, вже найближчим часом в Україні має початися передвиборча кампанія. До повномасштабної війни у цих перегонах кандидати використовували усі можливі засоби — від презентації власних здобутків та намірів, до жорстких (а іноді й відверто брудних) інформаційних кампаній проти чинної влади.

Велика війна запровадила негласний мораторій на критику уряду, адже будь-яке розхитування становища перших осіб держави могло зіграти на руку ворогу. Навіть найзатятіші політичні вороги команди Володимира Зеленського прийняли ці правила гри і досі утримувались від критики, проте з початком передвиборчої кампанії ситуація може круто змінитися – кожен буде боротися за власне політичне майбутнє.

Втім, за словами політичного аналітика Олексія Буряченка, хвилюватися з цього приводу не варто – чинній владі будуть закидати лише ті недопрацювання, про які всім відомо й зараз, адже ці проблеми є "вічнозеленими" і тягнуться з довоєнних часів.

"Для кого буде секретом, що українські суди потребу́ють системних реформ або навіть повного перезавантаження? Хіба буде відкриттям, що наша система держустанов потребує покращення якості роботи і викорінення корупції? Саме на цих проблемах будуть педалювати кандидати на виборах. Ба більше, й діюча влада у своїй кампанії буде говорити про ті ж самі проблеми, тому що вони турбують суспільство", – пояснює експерт в коментарі "Телеграфу".

Якщо в суспільстві буде запит на проведення виборів, а безпекова ситуація дозволить організувати голосування без ризиків для громадян, вибори повинні бути проведені, вважає Олексій Буряченко. За словами експерта, важливу роль у цьому питанні грає те, що наступного року президентські вибори пройдуть у росії. Перемога путіна неминуча і, попри зашкалюючий рівень фальсифікацій в ході голосування, пролонгація його президентства буде оголошена легітимною. Якщо ж в Україні у цей час ігноруватимуть принципи змінності влади, росія обов'язково використає це як привід для маніпуляцій під час перемовних треків, каже експерт.

Хто, якщо не Зеленський?

Перемога Володимира Зеленського і його команди на президентських та парламентських виборах 2019 року супроводжувалася рекордною підтримкою з боку населення. У другому турі Зеленський отримав голоси понад 73% виборців, а партія "Слуга народу" утворила "зелену" монобільшість у парламенті, періодично підтримувану ситативними коаліціянтами інших кольорів політичного спектру.

За чотири роки рейтинг правлячих політичних сил неодноразово знижувався та відновлював позиції, проте роль верховного головнокомандувача у повномасштабній війні все ж закріпили за президентом абсолютне політичне лідерство.

Так, за результатами опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова з 22 лютого до 1 березня 2023 року, Володимиру Зеленському довіряли 85% респондентів, раднику ОП Михайлу Подоляку — 59,5%, секретареві РНБО Олексію Данілову — 55%, прем'єр-міністру Денису Шмигалю — 52%.

Водночас, одному з ймовірних кандидатів у президенти — Сергію Притулі — довіряють 65% опитаних, а от головний суперник Зеленського на минулих виборах, 5-й президент України Петро Порошенко, потрапив у трійку політиків, яким українці не довіряють. В антирейтингу лідирує Юрій Бойко (82%), Юлія Тимошенко (76%), Петро Порошенко (65%) та Олексій Арестович (59%).

Високий рівень довіри до діючого президента фіксує й Київський міжнародний інститут соціології. За результатами опитувань, проведених з 26 травня по 5 червня 2023 року, 86% респондентів вважають, що Володимир Зеленський здатен ефективно виконувати обов'язки верховного головнкомандувача і організовувати оборону країни. В умовах війни такі показники, ймовірно, можна трактувати як фактичний політичний рейтинг політика серед виборців.

Враховуючи, що всі ймовірні претенденти на пост глави держави потрапили в опалу, а Сергій Притула, попри довіру з боку населення, не має достатнього політичного досвіду і навряд чи отримає підтримку у прагненні стати верховним головнокомандувачем, другий строк Володимиру Зеленському, скоріше за все, вже забезпечений. Звісно, якщо за наступні півроку у політичній ситуації в країні не відбудеться кардинальних змін, а ситуація на фронті не буде погіршуватись.

За словами політтехнолога Олексія Голобуцького, президентство Володимира Зеленського є не найгіршим варіантом для України, адже за півтора роки війни він заручився неабияким міжнародним авторитетом і продемонстрував сильну політичну волю у питаннях війни.

"Він стане президентом вдруге, інші варіанти майже неможливі. Ймовірно, перемога буде одержана вже у першому турі. Інша річ, що це не вирішить існуючих проблем, які за рік-два стануть ще більшими. Як і коли б не завершилась війна, другий строк буде для Зеленського набагато складнішим, аніж перший. Можливо, більш корисним для України він був би у міжнародній політиці, але відмовлятися від президентства ніхто не стане", – каже експерт в коментарі "Телеграфу".

Попри те, що участь у виборах необхідна політикам для підтримання "спортивної форми", підготуватися до кампаній як слід не встигне ніхто, адже рішення про проведення виборів буде оголошено в останній момент, впевнений Олексій Голобуцький.

Наразі в Україні є лише два політики, які мають не лише власні кошти, а й потужний медіа ресурс, щоб формувати громадську думку — Володимир Зеленський і Петро Порошенко. Проте шанси останнього на перемогу у виборах-2024 нижчі, аніж були 2019-го. Підвищити їх можна було б, відмовившись від власних політичних амбіцій і почавши просування нового обличчя, каже політтехнолог.

"Хто ще може скласти конкуренцію Зеленському? Тимошенко технічно може балотуватися, але результату не буде. Сергій Притула з коштами Томаша Фіали, скоріше за все, буде "топтатися" на полі Порошенка. Можливо, за цей час з'явиться кандидат від військових і змінить ситуацію, але наразі реальної небезпеки Зеленському не становить ніхто", – зазначає Олексій Голобуцький.

Вибори, що стануть скоріше референдумом довіри до чинниого президента, є сенс проводити виключно у зв'язці з парламентськими і місцевими, впевнений політолог. В іншому разі вони не змінять політичний ландшафт в країні.