"Піти не можна залишитися". Епопея імені Юрія Вітренка досягла піку - якою буде розв'язка?

Автор
483
"Піти не можна залишитися". Епопея імені Юрія Вітренка досягла піку - якою буде розв'язка?

На думку співголови Фонду енергетичних стратегій Дмитро Маруніча, швидше за все, Юрій Вітренко в результаті покине пост в.о. міністра енергетики

У середу, 7 квітня, з'явилася інформація, що виконувач обов'язків міністра енергетики Юрій Вітренко, якого безрезультатно намагалися зробити повноцінним міністром і віцепрем'єром через парламент, написав заяву про звільнення. У четвер Вітренко спростував свій відхід. Що відбувається і чому? Як можуть події розвиватися далі? Ситуацію для "Телеграфа" прокоментував співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич.

"Інформація про те, що Вітренко покине пост в.о. міністра, вже якийсь час циркулює серед фахівців. Вчора вона з'явилася і в медіаресурсах, - зазначає Дмитро Марунич. - Основна причина в тому, що Вітренку не вдається знайти компроміс зі своїм безпосереднім начальником, прем'єр-міністром Шмигаль. Схоже, Шмигаль побоюється амбіцій Вітренка. Адже той розглядався не просто як міністр енергетики, але і як віцепрем'єр. Але провести витівку через Раду не вдалося, не дивлячись на досить активне продавлювання кандидатури Вітренка Офісом президента. Є інформація, що в цьому брали участь і глава ОП Єрмак, і президент Зеленський. Тож не дивно, що Шмигаль не хоче бачити в тилу небезпечного конкурента, який в перспективі може претендувати на прем'єрське крісло. Це, з моєї точки зору, зумовило конфлікт".

На думку співголови Фонду енергетичних стратегій, Вітренко втомився від свого підвішеного стану.

"Хоч повноваження його і розширили, але він все ж - в.о. Тобто, неповноцінний міністр, - пояснює Дмитро Марунич. - Ну і знаходиться під тиском з боку прем'єра, очікувати палиці в колеса і стріли в спину - теж не надихає. Все це спонукало Вітренка до пошуку якихось шляхів виходу з ситуації, що склалася. І "злив" інформації про його відхід міг бути зовсім не випадковим. Вважаю, він все ж піде з посади. Відсутність остаточного рішення може бути пов'язана з тим, що в Офісі президента поки не завершили підбір кандидатури на заміну. Такою, яка була б підтримана парламентом. Наскільки мені відомо, такі консультації йдуть".

За словами експерта, називаються навіть конкретні прізвища більш-менш відомих функціонерів зі сфери енергетики й політики.

"Зокрема, звучать прізвища екснардепа Ольги Белькової, яка свого часу була заступником голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Також серед претендентів: колишній міністр енергетики Юрій Бойко (але не той, що нардеп від ОПЗЖ), глава ДП "Енергоринок" Юрій Гнатюк, нинішній заступник міністра енергетики Максим Немчінов, нардеп від "Слуги народу", заступник голови комітету з енергетики та ЖКГ Олег Семінський, а також колишній начальник газового дивізіону "Нафтогазу" Андрій Фаворов", - резюмував Марунич.

Нагадаємо, що перше голосування за кандидатуру Вітренка на пост міністра енергетики пройшло 17 грудня 2020 року. Тоді за його кандидатуру проголосували 186 нардепів.

Попри це, 21 грудня на терміновому засіданні уряду Вітренка призначили на посаду виконувача обов'язків глави Міненерго. Це рішення розкритикував голова парламенту Дмитро Разумков.

Вдруге, 28 січня 2021 року Вітренка підтримали вже 204 депутати при необхідних 226. Експерт "Бюро аналізу політики", політолог Віктор Бобиренко пояснив, чому народні депутати провалили повторне голосування за кандидатуру Юрія Вітренка. А глава Українського аналітичного центру, економіст Олександр Охріменко розповів "Телеграфу", чому Офісу президента так важливо продавити саме Вітренка на пост повноцінного глави Міненерго.

У вівторок, 23 лютого, парламент на позачерговому засіданні підтримав в цілому законопроєкт про державну службу, що раніше було ветовано президентом. Цього разу були підтримані правки Володимира Зеленського, суть яких - розширення можливостей в.о. міністра. Політичний експерт, директор Інституту розвитку профспілкового руху Михайло Чаплига висловив "Телеграфу" думку, що це голосування говорить про узурпацію влади.