Президент, якому заважають жити: що залишилося за лаштунками прес-марафону Зеленського - Юлія Забєліна

Володимир Зеленський на екваторі свого президентства провів зустріч з журналістами, було організовано спонтанно і явно не для того, щоб відповісти на всі питання, що цікавлять суспільство. Ймовірно, метою Офісу президента була публічна прочуханка низки журналістів, які працюють на каналах олігарха Ріната Ахметова, і самого олігарха, з яким у президента в останні місяці заочна війна. Вийшло емоційно, сплутано та не по суті.

"Привіт" Ахметову

Цьогорічна пресконференція, за інформацією «Телеграфу», була організована за кілька днів до її проведення, і, за словами представників ОП, фінальний список запрошених журналістів складав інформаційний департамент. Після цього список показали президенту. Це ще одне ноу-хау нинішнього спілкування гаранта із журналістами: відсутність акредитації, незважаючи на те, що цей процес прямо прописано у законі України «Про інформацію».

Але це й не дивно, адже головна мета цього спілкування з медіа була зовсім не в тому, щоб підбити підсумки попередніх двох з половиною років на посаді президента, і не для того, щоб описати стратегію на залишок терміну. Все це було затіяно з однією метою: поставити на місце «журналістів-пропагандистів», як їх назвав сам президент, і пригрозити Ахметову. Саме йому було приділено найбільше уваги, адже останні місяці олігарх затіяв із Зеленським медіа-війну, в яку він втягує дедалі більше ресурсів. Навіть пʼятого президента Петра Порошенка дещо обділили увагою.

Так, завдяки президенту суспільство дізналося, наприклад, що Ахметова втягують у підготовку державного перевороту, який нібито мав відбутися 1 грудня. Незрозуміло тільки, якщо президент і спецслужби знали про це, то чому всі дійових осіб досі не заарештовано? Але, кажучи це, Зеленський все ж таки залишив невелику лазівку для того, щоб мати можливість домовитися з олігархом: він запросив його на Банкову, інакше – Ахметов може поговорити з правоохоронними органами. Натяк більш, ніж прозорий, ось тільки щодо подальшої реакції олігарха, зрозумів він його зовсім не так.

Тут же цікаво, що президент заявив про наявність плівок, на яких нібито "деякі люди з України" обговорюють залучення Ахметова до спроби перевороту з "деякими людьми з Росії". Відомо, що запис телефонних розмов проводиться виключно в рамках розслідування кримінальної справи. У такому разі, чи може інформація, озвучена на всю країну, перешкодити затриманню організаторів того самого "перевороту"? Відповідь очевидна.

Ображений директор школи

Ще з цього прес-марафону ми дізналися, що колишній глава ГУР Василь Бурба намагався втягнути Україну в конфлікт із Туреччиною через операцію із затримання "вагнерівців", і взагалі, нібито пропонував вкрасти формулу вакцини від ковіду і «робить ремонти в Конча-Заспі за 11 мільйонів».

Загалом, Зеленський на цій пресконференції виглядав як директор школи, який зібрав учнів, що провинилися, для того, щоб їх відчитати. Ображений на всіх начальник, довкола якого всі винні. А чи не найголовніші вороги – це журналісти, які заважають йому жити та відпочивати. Як тут не згадати фразу президента Януковича, що вже стала мемом, про «козлів, які заважають нам жити».

Зеленський явно переживає через падіння рейтингів

При цьому місцями президент відверто переходив на особистості і було відчуття, що ще ось-ось і він запропонує тому ж Юрію Бутусову піти розібратися десь за рогом, а не в словесній формі, а Савіку Шустеру запропонує не на словах, а на ділі показати, хто з них — бІльший українець.

Президент, який прийшов до влади на хвилі народної підтримки, останні місяці ніяк цю хвилю не може приборкати знову, і це його тривожить. Мабуть, це й намагалися виправити сценаристи вчорашньої пресконференції, показавши його тим самим «своїм хлопцем», якого влада ніяк не змінила. Але вийшов зворотний ефект — за емоційними відповідями президента можна дійти невтішного висновку, що окремі атрибути влади його обтяжують, а основну частку відповідальності йому зручніше перекладати на голову свого Офісу.

Складно сказати однозначно, чи досяг усіх своїх цілей президент, адже шанувальники після цієї пресконференції любити його менше не стануть, а от його супротивники лише вкотре зміцняться у своїй антипатії. Але те, що президент використав такий важливий демократичний інструмент, як пресконференція для зведення особистих рахунків – однозначно тривожний дзвінок не тільки для політичного середовища, а й для всієї країни. Так, можливо, новина про те, що акції ДТЕК Ахметова обвалилися, на деякий час і могла порадувати президента, але головне, щоб після таких емоційних і не особливо стратегічно вивірених кроків не обвалилася держава. Про це людям на Банковій варто думати більше, ніж про власні рейтинги.