Ордер на арешт путіна: головні висновки за тиждень - Ігар Тишкевіч

Злочини путінського режиму стосовно дітей вже відгукнулися ордерами на арешт президента рф володимира путіна і "уповноваженої з прав дитини" марії львової-білової, виданими рівно тиждень тому, 17 березня, Міжнародним кримінальним судом (МКС).

Цікаво було протягом цього тижня поспостерігати за реакцією росії, а також Китаю.

Для росії те, що сталося, явно виявилося неприємною несподіванкою. Зрозуміло, що найближчим часом навряд чи путіна хтось заарештує. У тому числі через географію його можливих поїздок, яка, швидше за все, не співпадатиме з країнами, які визнали юрисдикцію МКС. Але з погляду нерукопоживності путіна для інших політиків – це важливий крок. За великим рахунком, Захід показав, що у форматі післявійни він готовий розмовляти навіть зі старими російськими елітами. Але без путіна на чолі.

Щодо Китаю, у нього своя логіка. Він у принципі не визнає МКС, для нього цієї структури не існує.

Виходячи з цього, візит Сі до Москви – цілком нормальне явище.

Китай бачить, що позиції путіна на Західному напрямі серйозно ослабли. Зважаючи на те, що КНР веде політику посилення свого впливу на росію – для Пекіна те, що сталося, певною мірою вигідне. І особисто Сі Цзіньпіну вигідно саме за таких умов зустрічатися з російським керівництвом, пропонуючи свої формати співробітництва. З упором на китайські інтереси.

Ну, а всередині росії у відповідь на ордер від МКС зазвичай спрацювала пропаганда. При цьому подається сигнал щодо можливості "відкотити назад". Привертає увагу російська заява, що українських дітей нібито забрали, тому що в тих місцях на той момент було небезпечно. Мовляв, ось зникне небезпека – і повернемо дітей.

І тут виникає цікаве питання на логіку – навіть із погляду внутрішньоросійських процесів. На наш погляд зрозуміло, що діти повинні повернутися обов’язково. Але розглянемо російську логіку.

рф заявила, що окуповані території України тепер є частиною росії. Проте вона забрала дітей звідти. З територій, які, за логікою Кремля, є частиною росії, а громадяни, які там живуть, російськими громадянами. Виходить, що росія взяла російських дітей (якщо слідувати її логіці) і відвезла в інший регіон. А тепер раптом заявляє – хлопці, ми їх віддамо! Тільки скасуйте ордер…

І при спілкуванні з росіянами, у батлах, які періодично йдуть на закордонному телебаченні, слід ставити саме таке питання – на розрив шаблону. Адже виходить, що росія або визнає окупацію територій, а також те, що діти вкрадені. І тоді про жодні нові кордони вести мову не варто. Або росія, м’яко кажучи, не така сильна, як хоче себе показати. Оскільки, коли з Гааги помахали певним папером, "велика і могутня наддержава росія" одразу злякалася.