Радником в Офіс президента я більше не піду, - Арестович про звільнення, свою партію та нову тактику обстрілів росіян (відео)

Відношення в суспільстві до Олексія Арестовича у кожного своє: хтось дивиться та аналізує його ефіри, а хтось ставиться з пересторогою. Повномасштабна війна перетворила Арестовича на одного з рупорів Банкової, який, втім, не оминув скандалів. Останній з таких був пов'язаний з трагедією у Дніпрі, і після нього Арестович втратив посаду радника Офісу президента.

В інтерв'ю "Телеграфу" Олексій Арестович розповів, що думає робити далі, у яких відносинах залишається з Офісом президента та чи планує створювати власну партію. Щоб переглянути відео — прогортайте до кінця матеріалу.

"Атакуючи мене, атакували владу"

- Чим ви зараз будете займатись? Хто такий зараз Олексій Арестович?

- Арестович завжди той самий. Займаюсь тим самим. Те, що прибрали слово "радник", ніяк не завадить моїм цілям і тому, що я роблю.

- Та все ж таки, чим ви зараз будете займатись?

- Тим самим, але з приставкою "екс". Чи без приставки. Моє головне завдання — це інформаційно-психологічна війна або протидія російській пропаганді, вплив на певну аудиторію, російську, насамперед. У мене є завдання, яке я сам собі визначив і я цим займаюсь послідовно. 270 млн переглядів лише на моєму Ютубі з початку війни. А реально їх в десять разів більше.

- Чи отримували ви інформацію з грифом "таємно" та "цілком таємно"?

- Ні, це ж державна таємниця і це регулюється законом про державну таємницю. Радники поза штатом не можуть мати за законом доступу до такої інформації.

- Ви казали, що кампанія проти вас була організована в Кремлі та опозицією. Але якщо це так, що змусило вас все ж таки піти з посади?

- Тому, що вони скористались моєю принциповою грубою помилкою. Для мене перш за все моя помилка, а не їхня кампанія. Хоча ця кампанія і була дуже синхронізована, я розумію, хто її проводив. Але для мене принципово те, що я завдав певної шкоди національним інтересам. Тому що росія скористалась тим, щоб розмити свою провину.

- А яка, на вашу думку була ціль, цієї кампанії?

- Атакуючи мене, атакували владу. Це вигідно і опозиції, і росіянам. Навіть Пригожин визнає, що Фейгін — це потужна інформаційна зброя. Він мене не назвав, але ж зрозуміло, з ким Фейгін розмовляє. Вся стара площа у москві дивиться нас, а стара площа — це комплекс адміністративних будівель адміністрації президента росії. Вибити таку зброю або применшити її вплив перед початком нової фази війни, а саме так каже керівництво НАТО, росіяни тільки мріяти могли. Вони виклалися на повну, опозиція під'єдналася, а результатом стало те, що їм це вдалось.

- Чи можете ви трохи детальніше розповісти саме про потужну інформаційну зброю Фейгіна, бо в Україні тривають суперечки щодо того, чи треба ефіри проводити з такими людьми… А ви кажете, що це потужна зброя…

- Це сказав не я, а Пригожин. При всій повазі до Марка, головне те, що ефіри він веде зі мною.

Питання в тому, що ворог це визнає. Лише на моєму каналі 267 млн унікальних переглядів. Це в 1,8 раза перебільшує населення росії.

Російськомовна аудиторія у світі — 350 млн. Лише з мого каналу я покрив її на дві третіх. Ці люди чули правду про війну, про те, що відбувається.

Я не бачу подібних масштабів у інших.

- Цей скандал змусив Повітряні сили спростувати інформацію про збиття ракет класу X-22, про що декілька разів заявлялось раніше. Там кажуть, що ракети такого класу ми збивати не в змозі. Як ви можете пояснити цей момент?

- З’ясовувати те, що кажуть Повітряні сили, треба у них, не в мене.

- Чи була у вас розмова в Офісі президента про цей інцидент — з президентом, з головою Офісу, який до того в інтерв’ю казав, що він вас дуже поважає?

- З президентом розмови не було. Була розмова з головою Офісу президента. Він сказав, що це серйозна помилка і треба робити висновки. Я сказав, що в мене є вихід з цієї ситуації: я пишу заяву на звільнення за власним бажанням і публічно визнаю свою помилку. Він сказав: давай.

- Тобто він вас не просив, але підштовхнув?

- Він мене не підштовхував. Я точно відрізняю інтонації, де прохання, а де приховані команди. Цього всього не було. Він просто сказав, що вважає це серйозною помилкою і треба робити висновки, аби такого більше не було. Я сказав, що в мене є гарні висновки на всі часи, і я просто піду у відставку. Тут же написав заяву.

"Я працював у сфері нацбезпеки, а ці зв'язки важко розірвати"

- Станом на зараз ваша співпраця з Офісом повністю припинена?

- Неможливо, якщо ти з людьми два роки працював, та ще й 11 місяців під час війни, припинити її одразу і взагалі її припинити. Звісно, ми спілкуємось зі всіма, хто задіяний в інформаційній сфері. Я працював у сфері нацбезпеки, а ці зв'язки важко розірвати. Не можна сказати, що ми побили горщики, посварились. Як працювали, так і працюємо. Єдине що, в людей навколо певний шок від звільнення. І не знають, чи можна мені тепер довіряти в повному обсязі, чи можна координуватись. Я сказав чітко, що все що треба для держави в інформаційно-психологічній сфері, я зроблю. Ніяк на це не впливає звільнення. Звісно люди не хочуть залишатись без такого потужного інструменту, принаймні по охопленню.

- В суботу, 14 січня, Україну обстріляли надзвуковими ракетами, які не відстежує наша ППО. Чи означає це чергову зміну тактики, збільшення терору саме по цивільних, по житлових будинках, що буде більше ударів ще до того як буде спрацьовувати сирена?

- Важко сказати. Вони точно роблять це в Харкові, Херсоні, робили це в Миколаєві, іноді з Запоріжжям, Дніпром. Чи будуть вони робити це з Києвом? Принаймні один випадок ми маємо. Чи буде це продовжуватись — подивимось. Річ у тому, що комплексів С-400 дуже мало і ракет, перероблених для "земля-земля", також дуже мало. А лише такі ракети дістають з російської території до Києва. А ще є С-300, які можуть бити по наземних цілях, але вони не дістають до Києва. Я думаю, що ці їхні спроби невідворотні, але масово вони навряд чи можуть це зробити. Комплексів мало, які дістають до Києва, і ракет також. Щодо "Калібрів", "Шахедів", то їх стає все менше, але вони все ще є. Частина виготовляється, частина ще в запасі, але вже останні два обстріли були з меншою кількістю ракет. І різноманітність ракет велика.

- Також останніми днями вийшла нібито залякуюча стаття Медведчука. Враховуючи, що Медведчук в Україні абсолютно маргіналізована персона, на кого і для чого розрахована ця стаття?

- Це частина потужної ІПСО, яка почалась заявою Іларіонова, цю інформацію намагались довести неофіційними каналами військово-політичному керівництву, що нас чекає величезна війна. Ми з цього дружно посміялись, тому що не буде ніякої величезної війни, адже росія не має для цього таких ресурсів, як розповів Ілларіонов. Потім була скоординована атака на мене, і все увінчалось статтею Медведчука. Це підтримав Путін, коли сказав: наше завдання захистити так звані "ЛНР" та "ДНР". Це чергова зміна публічно декларованої цілі війни. І через Медведчука, хоча, звичайно, що це не він писав, росіяни закинули про існування "двох Україн". Одна з яких неправильна і продалась Заходу, а інша — правильна православна і навіки з росією.

Напередодні Давосу, "Рамштайну" вони закидали це, щоб подивитись, як зреагує насамперед західна публіка і росіяни. До того не було жодних "двох Україн". Указами президента рф окуповані території були прийняті нібито в склад росії. Для мене це все — про зміну політичної цілі кампанії і як на це відреагують фокус-групи в Європі, в третіх країнах, в Україні, росії.

І вони це роблять тому, що розуміють, що військовим методом не утримають Херсонську, Запорізьку області, і єдина надія в них — це "звільнити" Донбас та спробувати утримати його. Тоді буде зрозуміло, що продавати в росії громадянам. А те, що ми ходили на Київ, так це, мовляв, ми хотіли розгромити "нацистів", яких спонсорує НАТО.

"Нічого поганого не бачу в тому, щоб вгамовувати своєчасно психіку жінок"

- У політикумі періодично обговорюють інформацію про те, що вас готують як кандидата для умовно помірно налаштованих людей або тих, хто не визначився. Щоб ви йшли в парламент паралельно з новою партією президента. Чи так це, чи обговорювалось це в ОП, чи готові ви стати головою політичної сили?

- Мене ця інформація веселить, дуже багато розрахунків, на кого саме я збираюсь працювати та що саме робити.

Головна ціль зараз — виграти війну і з найменшими жертвами серед нашого народу і найбільшими втратами для росії. Ні на чому іншому зараз я не зосереджений. Всі політичні проєкти, навіть якщо я собі їх якось уявляю, це тільки після війни, й усі розмови про них тільки після війни. Навіть мої жарти, що я піду в президенти, то це майже приватне спілкування з Гордоном, напівжартівливо, замріяно, і це не серйозна політична заява. Мене здивувало, як її сприйняли. Щодо політичної сили, то я не виключаю такого для себе, але в післявоєнний період.

Мене дуже смішить, коли мені кажуть, що я буду підбирати електорат ОПЗЖ. Я думаю, що в мене буде, якщо буде, зовсім інша пропозиція, і я не розділяю Україну на електорат ОПЗЖ чи ще когось. Для мене не існує слова "електорат". А є співвітчизники, яким я хочу допомогти.

Але це все після війни. Зараз маємо зосередитись на суто військових питаннях. В Офісі ми не розмовляли про це також.

- А кого ви тоді вважаєте своєю цільовою аудиторією? Постійно кажуть, що нібито вас слухають тільки жінки певного віку.

- Це одна з брудних технологій, які намагаються проти мене використати. Вони вважають, що це брудна технологія. Хоча я нічого поганого не бачу в тому, щоб вгамовувати своєчасно психіку жінок. Якщо порахувати, скількох людей я врятував від інфарктів, інсультів, то, я думаю, що там не лише жінки. Але і за жінок наших варто поборотись.

Враховуючи, скільки військових мені пише, генералів, з якими я товаришую, то я б не став казати, що електорат лише жіночій. І це міф, що мене не люблять в ЗСУ. Мовляв, солодкий Арестович тільки для жінок, а справжні чоловіки за щось інше. Вистачає і чоловіків, і жінок, і загалом, це дуже різні люди, які мене підтримують. Головна моя логіка проста: післявоєнна модернізація буде набагато складнішим періодом, ніж війна. Тому що кількість проблем, які на нас зваляться після того, як ми виграємо, буде така, що це буде, як друга війна. Тільки складніша, тому що не буде явного ворога.

Те, що трапилось зі мною, це маленька репетиція того, що буде після війни один до одного. Є величезна травма війни, побоювання повернутись в країну, яка була до 24 лютого: з корупцією, з невизначеними перспективами. А я хочу, щоб в України було майбутнє, щоб українці зі всього світу могли з’їхатись додому, щоб ми не сварились, а були єдині.

- Якраз щодо військових. Багато хто з них досить критично висловлюється щодо ваших заяв, інколи навіть радикально, зокрема, щодо заяви про втечу деяких українських підрозділів з поля бою, тому що не можуть правильно обладнати взводний опорний пункт. Навіщо ви робите такі заяви, знаючи, що ми в досить чутливій фазі, і військові так реагують на це?

- А коли Бутусов робить такі заяви, і набагато гірші? Є питання до всіх, хто робить чутливі заяви.

Можливо, мені не треба було робити такі заяви, коли я був у статусі радника. Але я адресував їх саме до тих військових, які залишають позиції та не здатні обладнати цей опорний пункт. Я хотів їх трохи присоромити, щоб хлопці подивились не на мене, а на тих самих побратимів, які стоять на смерть, а вони залишають позиції, і їхні побратими гинуть. Це була єдина мета — що вони своїх товаришів підставляють, а не мене. Можливо, я не досить ясно висловився. Можливо, невдало. Я в останні часи часто був невдалим, тому що дійшов до стадії, коли засинаю на ходу. Мало хто знає, що виступи в медіа — це не єдине навантаження, в мене сон 3-4 години на добу місяцями.

Але всі знають, що є проблема дезертирства. Найкращим доказом цього є запропонована Залужним посилена відповідальність, яку прийняла ВРУ.

- Днями стало відомо про знімання комедії "похорони путіна". В якій ролі ви будете в цьому фільмі й чи буде цей фільм взагалі?

- Ні, в мене не буде там ролі, й з самого початку не планувалось жодної ролі. Це мене запросив Юра Горбунов, з яким я товаришую. Попросив знятись в тизері, надати йому певної значущості та популярності, щоб вони змогли зібрати гроші та зняти цей фільм. Я підтримав друзів.

- У вас гарні відносини з Залужним, чи підете до нього радником?

- Ні, я не хочу більше бути радником чи зрадником. Я хочу бути Олексієм Арестовичем. Найбільш зручне для мене звання.

- Тобто третього пришестя вас в Офіс президента не буде?

- Я не знаю, дивлячись, що запропонують. Але радником я більше не піду. Я хочу бути ефективнішим.