"Мер не повинен прив’язуватися до менталітету людей з 1990-х": депутатка Київради Кулеба - про політику Кличка

Після чергової спроби Банкової замінити голову Київміськадміністрації конфлікт між центром і міською владою тільки на перший погляд знову вщух. У соцмережах, ЗМІ та на засіданнях Київради тиск на Віталія Кличка не послаблюється ні на день. На горіхи меру столиці перепадає за все: від доріг, підтоплень і укриттів — до пішохідних переходів і квітів.

Про укриття та повноваження військової адміністрації, про озеленення та транспортні проблеми столиці. На ці та інші теми "Телеграф" розмовляв з Євгенією Кулебою — депутаткою Київради, засновницею та керівницею громадської організації "Місто-сад".

*Про що саме говорили активісти на зустрічі з очільником КМДА, чи готовий міський голова звільняти керівника Департаменту транспорту та чому Кличко такий непоступливий — читайте в першій частині інтерв’ю.

Про догану Кличку і укриття

— Чи задоволені ви рішенням президента щодо оголошення догани Віталію Кличку через укриття?

— Якась реакція мала б бути, адже, по-перше, загинули люди, а по-друге, був вже здійснений огляд укриттів. Дуже цікаво, що є висновки і експертиза КМДА, потім є висновки експертизи ДСНС міста Києва, і є висновки експертизи міністра Олександра Камишіна. Це все три різні оцінки і погляди.

Очевидно, оцінка КМДА найоптимістичніша у стилі, там все чудово, супер-укриття, не переживайте. Звісно, потрібно було відреагувати на цю ситуацію, нічого поганого не бачу в догані, тим більше вона стосувалася окремого випадку загибелі людей, і я думаю, що таке рішення є адекватним.

— У продовження теми укриттів спливла проблема повноважень. У кулуарах Київради кажуть, що 80% повноважень голови КМДА з початку війни Центр передав військовій адміністрації. Чи відповідає це дійсності?

— Це маніпуляція і брехня. Можливо, на папері справді 80 відсотків повноважень знаходяться у військовій адміністрації, а в реальності — ні. Кличко як керував містом, так і керує, він призначає директорів департаментів. Директори департаментів подають бюджетні запити, на основі цих запитів голосується, формується і виділяється бюджет. Відтак у мене постає питання: "Хто керує містом"? Містом керує той, хто керує бюджетом, а бюджетом керує Кличко особисто, а також його люди.

— Що сталося в історії з укриттями: Київрада виділила кошти, Кличко, грубо кажучи, завізував дане рішення КМР, а потім куди пішли ці гроші? Вони врешті дійшли до РДА?

— По-перше, ці гроші були в РДА, там є певні проблеми з можливістю їх використання, з тим, наскільки вчасно проводять тендери тощо. Але твердження про те, що голови РДА підпорядковуються президенту, це також було і є маніпуляцією Кличка.

По-друге, ми можемо сходити до голів РДА і запитати, скільки разів в житті вони бачили президента і скільки разів на тиждень вони бачили мера. Бо всі вони підпорядковані меру. Це всі люди системні, можна подивитися їхні біографії, ці всі люди працювали на якихось посадах в РДА, вони такі собі кар’єрні кадри. Вони залежать від бюджету, який формується Кличком. Це все команда Кличка. Коли він починає розказувати, що йому призначають (голів РДА), а він їм навіть не може виписати догану, то це все маніпуляція і брехня.

— Тобто жодного політичного підтексту у критиці Кличка за прорахунки голів РДА нема, це не чергові політичні тертя?

— Політичний підтекст полягає у тому, що підказують Кличку його політтехнологи (це моя особиста думка). Я не претендую на істину, але думаю, що це — підхід і стратегія політтехнологів пояснювати неефективне управління містом, неефективні рішення і корупцію політичним підтекстом.

Про перенасичення міста автотранспортом

— Однією з системних проблем міста є транспорт, корки, паркувальні майданчики, евакуація тощо. Здається, у Києві візуально зросла кількість автівок, тож на даному етапі чи є взагалі вихід із цього глухого кута? Чи ми умовно перетворимось на Нью-Йорк?

— Треба повертатися до нашої розмови про форум сталої мобільності. У нас не було би стільки автівок, якби був нормальний громадський транспорт. Я три роки жила у Страсбурзі. Місто досить велике. У мене був автомобіль, і я завжди дуже серйозно думала, чи сідати за кермо. Тому що пройтися пішки, проїхати на велосипеді або на громадському транспорті було завжди набагато приємнішим, швидшим, аніж їхати на автомобілі.

На машині потрібно було довго об'їжджати, парковок немає, а якщо знаходиш паркувальне місце, воно дуже дороге. Це правильна стратегія мобільності у місті. Коли місто робить усе для того, щоб створити ідеальні умови для використання громадського транспорту, велоінфраструктури і щоб людина використовувала машину тоді, коли їй потрібно поїхати за місто чи у супермаркет, щоб закупити продукти на тиждень на сім’ю. А не, вибачте, їздити за ріг, тому що ти не можеш пройти пішки, не можеш проїхати громадським транспортом, сісти на трамвай, тому що його нема.

— Можливо, це запитання до менталітету "совка", який досі залишається у деяких людей, а не до міської влади?

— Перепрошую, але за "совка" був прекрасний громадський транспорт. Подивіться фотографії "совка", як виглядав Хрещатик, скільки там громадського транспорту і скільки там автомобілів — порожня вулиця, без заторів. Тому "совок" — це погане порівняння. У цьому разі якраз радше казали про 1990-ті та "нульові", коли почалося знищення громадського транспорту і культ якої-не-якої розбитої-нерозбитої, але власної машини.

Ми ж знаємо, що наш менталітет якраз інакший, у нас людина може жити в обдертій, орендованій квартирі, але "тачка" має бути крута, бо, мовляв, всі мають бачити мою круту "тачку". Однак, хоч би який був менталітет, у міста мусить бути сучасна стратегія. Мер не повинен прив’язуватися до менталітету людей з 1990-х. А йому треба, щоб вони потім проголосували за нього. Він думає лише про свої електоральні перспективи, а не про те, як зробити місто сучасним, зручним і безбар’єрним.

Про вибори і "крісло" Кличка

— Мені здається, він братиме участь у виборах президента, якщо вибори колись будуть…

— Чекайте, а як це вони можуть не бути?! У нас же ніби демократичне суспільство.

— Здається, його амбіції йти у президенти та парламент зі своєю політсилою, а не далі залишатися у столичній владі. Чи який ви можете зробити прогноз у цьому сенсі?

— З того, як він зараз себе позиціонує, можливо, і так. Водночас, спостерігаючи за ним у сесійній залі, трішки втомилась від ниття на тему, як його бідолашного ображають і утискають, і яких політичних репресій він зазнає. Для мене це не позиція сильного лідера, такий собі нитик. Можливо, у нього є амбіції (президентсько-парламентські. — Авт.), радше за все так, але побачимо, коли будуть зареєстровані кандидати.

— Ви навчалися в Київському інституті міжнародних відносин, працювали дипломаткою, а потім пішли в політику… Тож які ваші політичні цілі?

— Дипломаткою я працювала мало і туди більше не повернусь. Зараз я лідерка жіночого руху у місті Києві "Зе!Жінки".

— Тому й уточнюю, які саме у вас амбіції: політика, громадська діяльність, депутатство? Врешті, чи плануєте зайняти "крісло" того ж Кличка?

— Я ніколи не вкладала свої амбіції в конкретні посади. Моя місія радше реалізовані проєкти і досягнуті результати. Тож якщо мені для досягнення певних результатів потрібна посада — треба обіймати посаду. Так і відбулося з політикою. Я ніколи не хотіла бути депутаткою, це не була моя амбіція. Мені запропонували і я зрозуміла, що можу зробити більше для міста у своїй сфері урбаністики. Тому що моя громадська організація "Місто-сад" працює саме у сфері урбаністики.

Насправді роблю те саме, просто маю більше повноважень, можливостей і впливу на міську владу. З цієї причини точно не мислю категоріями посад. Я не знаю, захочу балотуватися на наступних виборах, чи ні. Все залежатиме від тих інструментів, які мені будуть потрібні. Я кажу щиро і не ухиляюсь від однозначної відповіді. Це щиро так.

Про забудовників

— Як би ви оцінили активність забудовників, адже, попри війну, зараз у місті тривають локальні будівництва, які часом супроводжуються гучними скандалами? Наскільки для Києва це гостра проблема і як її вирішити?

— Було недовге затишшя. Хоча ви пам’ятаєте історію, коли на третій день початку повномасштабного вторгнення рф у Цимлянському провулку зносили історичну будівлю. Тобто спалахи недоречності та неадекватності все одно були. Але зараз, бачите, "Ковальська" теж знесла будівлю, а за результатами ще й подала на Дмитра Перова в суд.

Зараз ще з'явилася інформація (і активісти перевіряли), що в екопарку "Осокорки" теж ведуть будівельні роботи, тому що крани працюють. Я думаю, що забудовники трішки вичікували, і це пов’язано з відсутністю фінансування. Адже ми знаємо, що люди купують житло на вторинному ринку, вони не інвестують у нове будівництво, а в цілому орендують. Мало хто купує, на первинному ринку було затишшя. Хоча все одно, як видно, робота десь ведеться.

Про квіти і озеленення Києва

— Повернімося до проблематики життєдіяльності Києва. Вам як жінці подобається та кількість квітів у місті? Попри війну, Зеленбуд активно займається озелененням. На ваш погляд, достатньо квітів і кущів, чи навпаки мало?

— (Сміється) По-перше, я знаю дуже багато чоловіків, які займаються квітами і люблять квіти. Тому — це один з гендерних стереотипів про те, що тільки жінки бачать квіти у місті. Хоча мені приємно, коли є квіти.

По-друге, думаю, що в умовах війни у нас гарно працює Київзеленбуд, вони адекватно доглядають за зеленими насадженнями, але єдине — це питання смаку.

Мені категорично не подобається квіткові композиції у вигляді різних картинок. Вважаю це недоречним використанням бюджету, але це, знову ж таки, — питання смаку.

— А як ви ставитесь до таких новацій, як залізні конструкції з квітами, які встановлюють по місту (на решітках чи вішають на стовпи) або експериментальні луки з бур’яном чи з травою?

— Якщо не помиляюсь, цей "бур'ян" називається мавританський газон. Хороший експеримент — і ці мавританські газони, і оці луки. Дуже гарно. Єдине, як у будь-якому експерименті, є певні проблеми.

Ви ж пам’ятаєте скандал, коли встановили табличку "Ми не косимо тут траву" (у нас не лише експеримент із луками, а й відсутністю косіння трави у певних місцевостях), а потім покосили траву. На тому місці була пожежа й інші скандальні обставини. Як бачимо, водночас є такі баги, і їх потрібно пояснювати містянам й адекватно комунікувати з людьми.

Мені здається, що з озелененням все непогано. Єдине, що хотілося, щоб воно було більш рівномірне по місту. У нас традиційно (і це теж політика міського голови) більше доглянутий центр. Так, ми знаємо про головні об’єкти мера — це Володимирська гірка, вона у дуже хорошому стані, туди постійно виділяють кошти, або парк "Наталка". Водночас місць для догляду набагато більше. Наприклад, є парк "Нивки", "Сирець", які перебувають у досить поганому стані. Але Київ в цілому квітуче місто.

— Які ще фішечки є в західних країнах в частині озеленення міст, які впроваджують в таких урбаністичних просторах, у містах-мільйонниках?

— Дуже багато залежить від історії цих міст. От ви, наприклад, знаєте, що в Парижі на вулиці нема дерев, там досить багато скверів і парків, але коли ви йдете по вулиці, то в лунках дерева не ростуть. Така особливість цього міста. Тому там, до речі, дуже спекотно влітку, і парижани намагаються в цю пору виїхати з міста. Тож є різні підходи.

Водночас є спільне, що об’єднує такі прогресивні європейські міста. Наприклад, там немає омолоджувальної обрізки. Нещодавно ми прийняли нові рекомендації щодо догляду за кроною, у якій теж немає омолоджувальної обрізки. Хоча до цього вона була, і вбивала дуже багато дерев. Водночас її ефективність щодо омолодження ніяк не доведена, скоріше за все, її немає.

В Європі — це системна робота. Там справді дуже багато просторів, в яких не косять траву, зберігають природні ландшафти. Також є особливість і у Києва — у нас траву скошують до землі, через що відкривається дуже багато ґрунту. Це одна з причин, чому взимку у нас багато бруду, оскільки ґрунт розноситься. У нас брудні вулиці, а у Парижі такого нема. Там мало відкритого ґрунту, а всі вулиці закриті бруківкою й асфальтом. Тому в них менше бруду, але це вже інша тема.

Підходи різні, проте водночас всі міста розуміють, що в умовах глобальних змін клімату обов’язково потрібна підтримка таких "островів" охолодження, якими є зелені зони та водойми міста.