Люди хочуть справедливості тут і зараз, але це "гра вдовгу" – керівник "департаменту війни" ОГП про трибунал та злочини росіян (ч. 1)

Кожен українець фактично є потерпілим від воєнних злочинів агресора і вимагає сатисфакції. Зруйновані плани, здоров'я, житло, перманентний стрес та постійна нестабільність — фізичні та ментальні рани певною мірою "лікуються" покаранням кожного окупанта. Від російського солдата до президента країни-агресорки.

Керівник департаменту протидії злочинам в умовах збройного конфлікту Офісу генерального прокурора Юрій Бєлоусов впевнений, що кропітка робота по збору доказів і ретельному розслідуванню дасть результат. Не тут і не зараз. Не завтра і не через місяць. Дедлайни недоречні: просто роби сьогодні те, що маєш робити, і трибунал по агресії точно буде.

В інтерв'ю "Телеграфу" Бєлоусов розказав про деталі розслідувань чисельних звірств ворога і поділився стриманою надією — конкретні факти та цифри дають обґрунтовані сподівання, що воєнні злочинці рано чи пізно сидітимуть за ґратами.

Єдиний, хто нам заважає, це ворог

— Складна ситуація на фронті, економічні негаразди, постійні корупційні скандали, до цього ще й проєкт закону про мобілізацію, який має більше питань, ніж відповідей. Все це породжує у суспільстві зневіру, зокрема і в те, що Україна зможе притягти до відповідальності окупантів. Відчуваєте цю фрустрацію? Та чи є вона у вас особисто?

— Почну з реплики про корупційну складову. Коли я працював в іншому підрозділі ще у відносно мирний час, ми почали притягати до відповідальності наших правоохоронців за катування, давати інформацію про це в ЗМІ, і до мене звернулася колега з правозахисної організації зі словами: "О боже, катування захлиснули країну!" На що я відповів: "Ні, ми просто почали про це говорити і писати".

Мені здається, що з корупцією зараз приблизно та сама ситуація: не було багато інформації про неї, то начебто і корупції не було. А зараз відкрито говорять і пишуть, тому і складається враження, що корупція захлиснула країну. До того ж збільшення таких кейсів свідчить про довіру викривачів корупції до правоохоронних органів.

Другий момент — очікування, які не справдилися. Так, люди втомилися, бо розраховували, що війна швидко закінчиться, встановлювали якісь дедлайни перемоги. А зараз ми всі розуміємо, що це може бути надовго.

Є книга відомого психіатра Віктора Франкла "Людина в пошуках справжнього сенсу". Він пройшов концтабір, втратив майже всю свою родину, а після виходу з концтабору лікував людей від депресії. Так от, за його словами, найшвидше здавалися ті, хто встановлював собі дуже чіткі дедлайни на кшталт "я тут на місяць". А виживали ті, хто був тут і зараз, жив сьогоднішнім днем, розуміючи, що це може бути надовго. Ці люди встановлювали собі "маячки" — орієнтацію на позитив, якій можливий в тих умовах, і не очікували конкретної дати.

Коли дедлайни не збуваються, виникає загальна фрустрація. Я не кажу про те, що зараз все добре у країні, я кажу про те, що люди мають зрозуміти: війна — це тривалий час.

І все це має пряме відношення до наших розслідувань. Люди хочуть справедливості — це абсолютно природні очікування, і цю справедливість вони хочуть саме зараз. А світовий досвід свідчить, що це "гра вдовгу". Класичний приклад — Друга світова війна: нацистів досі ловлять по всьому світу.

Ми зі свого боку робимо все можливе, щоб задокументувати, притягти до відповідальності в тих умовах, які у нас є. Можу щиро запевнити, що маємо підтримку як всередині країни, так і зовні, — я не відчуваю жодного спротиву, жодного блокування нашої роботи. Єдиний, хто нам заважає, це ворог.

Тому — так, я вірив і вірю в те, що ми робимо. Розумію при цьому, що це тривалий процес, але ми притягнемо до відповідальності тих, хто вчиняв звірства.

— Підсумовуючи роботу "департаменту війни" за 2023 рік, яким словом-двома схарактеризуєте зроблене?

— 2023 рік з точки зору нашої роботи легший, ніж попередній. Бо на початку ми стикнулися з новою реальністю і не знали, як і що робити, куди бігти: не було людей, які на цьому розумілися, не було структури, не було стандартів. А зараз все це є. Створюються спеціалізовані підрозділи поліції, СБУ — формується повноцінна інфраструктура по розслідуванню воєнних злочинів.

Тобто 2023 рік для мене набагато зрозуміліший, ефективніший, ніж рік попередній. Двома словами — стримана надія. Надія на те, що все буде добре по цьому напрямку і надалі.

Американське розслідування російських воєнних злочинів — сигнал для багатьох країн

— Скільки загалом встановлено жертв воєнних злочинів та злочинців, які їх скоїли? Скільки встановлених окупантів-злочинців?

— Почну з зареєстрованих воєнних злочинів — це майже 117 тисяч. Якщо говоримо про результати, то станом на сьогодні маємо 470 підозрюваних, 316 обвинувальних актів в судах, 73 вироки.

Крім того, в так званій магістральній справі, в якій об'єднані злочини посягання на територіальну цілісність і злочин агресії, маємо 684 підозрюваних і вже 138 вироків. Вироки саме за злочин агресії поки заочні, але, повторюся, все це — питання часу.

Щодо потерпілих, то тут ситуація складніша, бо в широкому розумінні все населення є потерпілим, кожен з нас — жертва агресії. А якщо мова йде саме про воєнні злочини, то потерпілих по цих справах вже налічується сотні тисяч.

Лише в одному Маріуполі — десятки тисяч вбитих, загальну ж кількість загиблих ми дізнаємося після звільнення наших територій.

А окрім загиблих — десятки тисяч закатованих, депортованих, українців, які втратили своє житло і майно.

— Можете назвати кількість окупантів, які в нас є фізично?

— Мабуть, що ні. У нас є табір для них, там постійно "йде рух", тому будь-яка цифра буде застарілою.

Єдине, що можу сказати: ті окупанти, які вчинили тяжкі воєнні злочини — сексуальне насильство, вбивство, катування, — будуть відбувати покарання тут, на обмін вони не йдуть.

Ми виходимо з того, що солдат РФ, який перебуває в Україні і не вчиняє злочини, має шанс повернутися додому. Якщо він вчиняє тяжкі злочини — то відбуватиме у нас покарання до довічного позбавлення волі.

Взагалі в цій складній системі, пов'язаній з обміном, Офіс генпрокурора разом з Нацполіцією і СБУ перевіряє всіх військовополонених на причетність до воєнних злочинів. Встановлюємо, про який саме злочин йде мова. Якщо російський солдат вчинив не тяжкий злочин, наприклад, крадіжку, то він потенційно може бути обміняний, адже нам треба повертати і наших людей, які утримуються в полоні.

— Наведіть конкретні факти та красномовні цифри, які дають обґрунтовані сподівання, що воєнні злочинці рано чи пізно сидітимуть за ґратами?

— Зараз такий період накопичувального ефекту — ми збираємо, збираємо, збираємо докази, а потім вони починають "вистрілювати". Вже бачимо ордери на арешт від Міжнародного кримінального суду (МКС).

Співпраця з МКС дуже плідна, і я впевнений, що вже скоро, цього року, будуть певні результати. З високою ймовірністю це буде, бо Україна зробила все належне, щоб були подальші рухи.

Також Україна рухається у напрямку створення спеціального трибуналу по агресії, просуває необхідність створення трибуналу на всіх платформах і хоче створити такий трибунал, який буде визнаний у світі. Близько 40 країн підтримують цю ідею, йде постійна величезна робота по цьому напрямку.

Знаєте, в мене по питанню створення трибуналу є постійна асоціація з історією про "Леопарди" і F16: "Ніколи, взагалі ніколи ці "Леопарди" і літаки ми Україні не дамо!" Пройшов час — дали. Так само і з міжнародним правом. Воно доволі ригідне, заскорузле, і саме Україна є рушієм змін.

Тому я впевнений, що спеціальний трибунал буде, і весь світ побачить агресора на лаві підсудних. Можу запевнити наших громадян, що справедливість невідворотна! Просто це питання часу.

А головне завдання прокурорів — не сидіти і страждати "ой-ой-ой, коли ж воєнні злочинці попадуть в наші руки", а методично збирати всі матеріали. Тому систематизуємо, формуємо якісні провадження, які нам не соромно показати будь-якій країні світу.

Обсяг даних настільки великий, що головне — скрупульозно збирати. 470 підозрюваних — це ті окупанти, по якім ми вже зібрали докази, впевнені на 90%, що саме ці особи вчинили воєнний злочин. Коли ми впевнені на 100%, то направляємо обвинувальний акт до суду. А тих окупантів, по яких ми працюємо, по яких у нас є докази вважати, що вони можуть бути причетними, — десятки тисяч! Цей величезний масив даних щодо російських збройних сил, розвідки, численних приватних компаній, політиків знаходиться в полі зору наших правоохоронців.

— Ще ряд країн, включно з США, проводять свої розслідування щодо російських злочинців. То надія не тільки на МКС?

— Так, вже пішли перші видимі результати нашої співпраці з іноземними партнерами. Нещодавно США оголосили про чотирьох підозрюваних російських військовослужбовців, причетних до скоєння воєнних злочинів в Україні. Це фактично наше провадження в тому числі: американські друзі збирали докази в тісній співпраці з нами. Ми могли спокійно направити справи до суду по цих окупантах у нас, але розуміємо, що краще залучати інші країни до процесу притягнення до відповідальності російських воєнних злочинців.

Початок американського розслідування — це сигнал для інших країн, які не хотіли бути першими або мали якісь застереження. Для тих країн, які вже розпочали провадження, це також сигнал.

Нещодавно Німеччина встановила особи росіян, підозрюваних у цілеспрямованих обстрілах мирних мешканців Гостомеля Київської області, серед яких був і громадянин ФРН. Фінські колеги також активно підключилася до розслідувань.

— Робота з фінами — це по затриманню у Фінляндії бойовика банди "Русич" Петровського за воєнні злочини в Україні?

— Так. Ми постійно співпрацюємо з фінськими колегами. І їх рішення про відкриття розслідування по Петровському багато в чому спиралося саме на результати нашої співпраці, ми надали їм всі докази, і зараз забезпечуємо їх всією необхідною доказовою інформацією.

МКС отримає покази бойовика ПВК "Редут" Салікова

— Розкажіть, як довго Офіс генпрокурора співпрацював з колишнім "грушником", бойовиком ПВК "Редут" Ігорем Саліковим, який заявив МКС про готовність свідчити про російські злочини, скоєні в Україні. Чи є кейс Салікова унікальним для українських правоохоронних органів та МКС?

— Саліков — це тільки один з прикладів. Цей кейс унікальний тільки тим, що став публічним і відомим, а таких "салікових" — дуже багато. Збираємо від них інформацію, тобто, паралельно ведеться велика кількість розробок.

З Саліковим конкретно працювали прокурори. Ситуація там була непроста, але головне, що він в Гаазі, в безпеці і готовий давати свідчення.

Загалом, це робота не тільки Офісу генпрокурора, а й органів досудового розслідування, нашої розвідки, яка працює в цьому плані на повну. Всі ми бачили гелікоптер, який прилетів в Україну завдяки спецоперації ГУР.

Взагалі інститут викривачів дуже важливий, бо немає найціннішого свідка, ніж людина з системи: вона знає всіх і вся, всю механіку системи. А в РФ багато людей, які розуміють, що їх країна йде "не туди", ці люди намагаються якимось чином сплигнути з цього "корабля" і повідомити про те, що там відбувається.

— Ці викривачі будуть відповідати за злочини, які самі скоїли?

— А це складне питання. І на нього немає однозначної відповіді. Бо буде враховуватися, що саме вчинено цією людиною, і ті свідчення, які надала ця людина. Тобто мова про співставлення, про баланс між скоєним злочином і користю від інформації, яку надано.

Як правило, багато з тих, хто йде на такий крок, готові нести відповідальність, бо не можуть з цим жити. Безумовно, покази враховуються як пом'якшувальна обставина.

— Нідерландські ЗМІ з посиланням на інформацію від Салікова писали про операції під "чужим прапором", депортацію українських дітей, страту цивільних… Це ті матеріали, які вже є у вас?

— Так, безумовно. Що саме повідомляли наші нідерландські колеги, я не знаю, у них своє розслідування ведеться, але з урахування того, що ми з Саліковим працювали близько пів року, інформації доволі багато.

Трибунал по агресії, який не задовільнить українців, нам не потрібен

— Наскільки вагома робота Міжнародного центру з переслідування за злочин агресії (ICPA) в Гаазі в контексті створення спецтрибуналу?

— Робота Міжнародного центру з переслідування за злочин агресії в Гаазі пов'язана саме зі створенням спеціального трибуналу по агресії. Унікальність ICPA в тому, що прокурори вже формують обвинувальний акт, ще навіть не маючи самого суду.

Робота по збору матеріалів в Міжнародному центрі активно ведеться. Якщо б там не працювали мої підлеглі, то я б може і не казав настільки впевнено. Вони там разом з прокурорами міжнародного напрямку і представниками Служби безпеки України — методично координують роботу цілої низки країн.

Немає жодних сумнівів, що робота буде доведена до кінця. Можливо, в першому кварталі цього року вже будуть якісь конкретні результати. Але ж поки немає ще самого суду.

Впевнений, що коли трибунал буде створений, то обвинувальний акт буде точно готовий. І буде тільки механізм передачі, без затримок.

— Який формат трибуналу наразі розглядається як найбільш вірогідний?

— Розглядається декілька варіантів. Який з них буде домінуючим — не знаю. Єдине, що Україна підкреслює — це не має бути трибунал, побудований на українському законодавстві. Він має бути створений в такому форматі, якій задовільнить українське суспільство, він має притягнути до відповідальності вище військово-політичне керівництво країни-агресорки. А трибунал, який не задовільнить українців, нам не потрібен.

*Про катівні, в яких тримають українців, про цивільних заручників РФ, про жертв сексуального насильства з боку окупантів, а також про невідворотність покарання для пособників агресора читайте в другій частині інтерв'ю Юрія Бєлоусова.