Двійники небезпечні для путіна? П'ять аргументів від політичного психолога

Експерт з питань невербальної комунікації Валентин Кім розповів "Телеграфу", чи існують насправді двійники у російського диктатора

Спочатку березневий, а потім і квітневий візит президента росії володимира путіна на тимчасово окуповані території України знову порушив тему наявності у диктатора двійників.

Вишукуються різні деталі, які нібито доводять, що ту ж таки Херсонщину відвідував не справжній путін, свої коментарі дають ексрозвідники.

Шум піднявся такий, що рупор Кремля – дмитро пєсков – змушений був навіть коментувати ситуацію, запевняючи, що путін – справжній, у бункерах не ховається, двійників не має.

Путінську активність останнього часу, а також наявність або відсутність у нього двійників, "Телеграфу" прокоментував політичний психолог, експерт з питань невербальної комунікації Валентин Кім.

Чому путін активізувався і пішли чутки, що він не справжній

На думку Валентина Кіма, квітнева активність путіна цілком узгоджується з ситуацією, в якій той перебуває.

"Йому необхідно їздити на ті ж окуповані території, десь із кимось зустрічатися. Показувати, що він – активний, у темі, у процесі. Що він контролює ситуацію навіть на місцях. Це потрібно, щоб народ бачив, що цар – справжній. Що цар не сховався за стінами Кремля, не засів у бункері", — пояснює експерт.

Кремлівська влада, продовжує він, зазнає досить сильного тиску через свої численні невдачі на всіх фронтах (військовому, дипломатичному, економічному тощо). І путін просто змушений демонструвати набагато більший рівень активності, ніж йому, можливо, хотілося б.

"Те, що він не виїжджає безпосередньо на передову, тримається за 100 з лишком км від реальної лінії фронту, цілком природно, – вважає політичний психолог. – Російська влада забезпечує (і буде забезпечувати) безпеку своєї першої особи. Тому що на цій безпеці тримається вона сама. Сучасна рф — це жорсткий, вертикально інтегрований холдинг, країна з жорсткою ієрархією, де все підпорядковується єдиному центру, і якщо щось станеться з центром, це миттєво позначиться на всій росії. Звідси й безпрецедентні заходи охорони, безпеки, всі ці довгі столи, далекі від реальної передової "фронтові" візити, найсуворіша засекреченість. Що дає підстави для чуток (міфів) про двійників".

Міфи про двійників виникають постійно, наголошує Валентин Кім. І Сталіну їх приписували, і Черчиллю, і Хусейну.

"Але ще жодного разу ніхто і ніде не знайшов навіть непрямого доказу їхнього існування, – акцентує експерт. – Найчастіше двійників приписують диктаторам. Але вмирають диктатори – і не знаходиться не те що двійників, а й навіть слідів їхнього можливого перебування".

Тема путінських двійників спливає періодично, зазначає політпсихолог. Вона, на думку Валентина Кіма, пов’язана з тим, що середньостатистичному громадянину дуже важко пояснити зміни в поведінці іншої людини.

"Йдеться не про зміну поведінки конкретно путіна, а взагалі будь-якої людини, — уточнює експерт. — Люди — істоти складні, різноманітні. У якийсь момент ті чи інші мотивації спрацьовують або, навпаки, перестають працювати. Поведінка людини змінюється. І все б нічого, якби ця людина не була політиком, за яким спостерігають, такого високого рівня і такого високого ступеня загрози, як путін".

У такій ситуації, наголошує Валентин Кім, неминуче починають виникати якісь пересуди, спроби пояснити звичайні речі, спираючись на містичне чи конспірологічне мислення.

П’ять аргументів проти версії про двійників путіна

"В основі легенди про двійників путіна лежить не якась особливість поведінки останнього, а саме містичне, конспірологічне мислення, властиве сучасній людині", – каже політпсихолог.

Валентин Кім упевнений, що жодних двійників у путіна не існує.

"Те, що про це пишуть і говорять так багато, пояснюється як сказаним вище, так і тим, що люди часто роблять першу помилку в невербальному аналізі. Вони намагаються трактувати щось за фотографіями та відео, будувати аналіз на такого роду "фактах". Роблячи висновок, що там путін – один, а там – нібито інший. Насправді все залежить від освітлення, пози, моменту фіксації тощо", – пояснює експерт.

Ось аргументи, які наводить політпсихолог проти того, що путін користується двійниками.

1. Неможливо підробити поведінку людини

Ви можете загримувати когось, зробивши схожим на ту чи іншу людину. Але не зможете досконало повторити його міміку, тому що вона у кожного – індивідуальна. Відрізняються як особливості будови м’язів обличчя, так і особливості іннервації (постачання органів і тканин нервами, що забезпечує їх зв’язок з центральною нервовою системою) цих м’язів, особливості мімічної реакції. Так, безумовно, людина може бути схожою, але не ідентичною.

2. Неможливо повторити ходу людини

Хода завжди відрізнятиметься. Причому в нас немає однакової ходи. Вона завжди знаходиться у коридорі можливостей, у діапазоні змін. І сліпе копіювання якогось одного темпу ходьби, якоїсь однієї особливості не призведе до того, що ви зможете зробити ідентичну ходу.

3. Неможливо повторити голос

Навіть професійні пародисти не можуть віч-на-віч передати інтонацію, тембр голосу. Путінські виступи, зустрічі, діалоги різного роду багаторазово були досліджені. Ніщо не свідчило про те, що він – це не він.

4. Неможливо тримати двійників в абсолютному інформаційному вакуумі

Навіть якщо у вас є лише один двійник, його обов’язково хтось охороняє, годує, лікує. Крім того, мається на увазі величезна кількість вчителів, які цю людину натаскували і натаскують, щоб вона була ідентичною путіну. Тобто гіпотетичний двійник має перебувати у постійному контакті з десятками, а то й сотнями людей. І інформація про це обов’язково вийшла б назовні.

5. Двійник небезпечний для самого путіна

Якщо у путіна є двійник, хтось із президентського оточення напевно захоче цим скористатися. Вбити справжнього путіна і, контролюючи двійника, мати колосальну владу, залишаючись у тіні. Тож самому путіну двійник не вигідний.