Влада РФ тренується перед найважливішою подією — обранням Путіна "з кінцями", — політтехнолог

Читать на русском
Автор
304
Государственна Дума РФ
Государственна Дума РФ

Український політтехнолог Олексій Голобуцький висловив думку про вибори в Росії

У Росії обробили 100% протоколів виборів в Державну Думу. У неї проходить п’ять партій, причому "Єдина Росія" лідирує і за списками, і в одномандатному окрузі, що дозволяє їй знову мати конституційну більшість.

Підсумки виборів, в які Росія втягнула захоплені нею Крим і ОРДЛО, а також подальші дії путінського режиму, "Телеграф" обговорив з політтехнологом, співзасновником Агентства моделювання ситуацій Олексієм Голобуцьким.

- Які головні висновки за підсумками цих виборів?

- Якщо в нормальних демократичних країнах парламент є частиною влади, то в РФ Держдума ніякою владою не є в принципі. Це формальна структура, яка існує для картинки якоїсь демократичності. Щоб авторитаризм не мав зовсім вже явних ознак. Щоб показати деякі ознаки демократії, європейськості. Мовляв, дивіться, у нас є парламент, є різні гілки влади. Хоч є лише одна гілка — Кремль в цілому і Путін зокрема.

Хоч зрозуміло, що Держдума ні на що не впливає. Взагалі ні на що.

Однозначно наближається посилення ролі силовиків. А силовий апарат повинен постійно доводити свою ефективність, свою необхідність. І в цьому весь жах. Коли силовики без обмежень стають владою, вони починають вигадувати загрози, ловити "шпигунів", "терористів" і так далі. Звідси — "обкладена фортеця", закрити все, що тільки можна, пересаджати за будь-яку критику влади. Це чекає на Росію найближчим часом.

- Навіщо було влаштовувати такі масові і явні фальсифікації? Всі ці вкидання, електронне голосування, перекроювання законодавства?

- Вони тренуються перед найважливішою подією, яка має відбутися найближчим часом в історії Росії, а то і всього регіону. Не просто до транзиту влади в рамках виборів-2024, а до переходу до типової автократії. До обрання Путіна — "з кінцями". Без альтернатив. Без терміну давності.

Для цього й провели експеримент з електронним голосуванням. Все відмінно спрацювало. Якщо при звичайному голосуванні ще якось і щось могли взяти не провладні кандидати, то при електронному — без варіантів. Намалюють все, що захочуть. В "Єдиній Росії" говорили про 47% як про бажаний результат, в результаті отримали понад 49%. Все відмінно. Механізм працює. Протестів ніяких немає. Гарний винахід — електронне голосування. Тому в цивілізованих країнах це не вводять повсюдно. Десь вдома людина "клікнула" і його голос пішов куди треба. З огляду на те, що в РФ все контролюється з Кремля, це спрощує отримання потрібного результату.

- Залучення ОРДЛО в російські вибори. Навіщо це Путіну потрібно було?

- Це автократія, закритий режим. Ми можемо тільки здогадуватися. Навіщо, наприклад, Путін на весь світ заявив, що йде на самоізоляцію?

І це людина, яка досі приховує, скільки у нього дітей... розбовтався, як старий дід на лавочці. Пробурчав щось про своє самопочуття.

Так і по ситуації з втягуванням окупованого Донбасу в ці вибори. Чи можемо будувати лише припущення. Зрозуміло, що "єдиноросам" абсолютно не потрібні були ці 200-300 тисяч голосів з ОРДЛО. Вони голосували, не голосували — їх можна було просто "намалювати". Навіщо тоді влаштовувати ці показні "покатушки" через кордон, в Ростовську область, — автобусами, поїздами?

Можливо, в Кремлі просто немає чіткого плану, що далі робити з ОРДЛО. Один з варіантів — їх залучення в російське життя. Але таке, неповноцінне. Вони голосували все ж не на території ОРДЛО. Роздати паспорти, залучити до виборів — і подивитися, що буде далі.

Олексій Голобуцький
Олексій Голобуцький

- І що може бути далі?

- У Кремлі бачать, що повернути окупований Донбас на російських умовах не вийде. Ні при Зеленському, ні, судячи з усього, при будь-якому іншому президентові. Тому розглядатимуть інші варіанти. Можливо, в концепції Путіна останній і найважливіший для нього проєкт — умовний "СРСР-2". Повільне поглинання Білорусі.

Навіть не поглинання, а створення Союзної держави, про що домовилися ще при Єльцині. Створення якогось наднаціонального органу. І входження в це утворення, крім Росії та Білорусі, всіх територій, які "наплодила" Росія, і які знаходяться в невизнаному положенні — Південна Осетія, Абхазія, т.зв. "ДНР" і "ЛНР". А перед цим росіяни можуть влаштувати якесь серйозне дійство, провокацію на Донбасі, яка обернеться масштабними військовими діями та збільшить цю територію до прийнятних для Путіна розмірів.

І в результаті — створення "СРСР-2", "Російської Імперії-2". І старий Путін виконує свою "історичну місію", стаючи, як він вважає, в один ряд з Петром Першим, Сталіним...

- Як, отримавши потрібний для себе результат на внутрішній арені, Путін буде діяти на зовнішній?

- Риторика стане більш жорсткою. Але, знову-таки, рішення приймає не Держдума, хоч у "Єдиної Росії" є там конституційна більшість. Все вирішують Путін і найближче оточення.

Якщо Путін прийме рішення, що зміцнити владу можна виключно за допомогою зовнішніх успіхів, то у нас — і не тільки у нас — будуть серйозні проблеми. Якщо всі ризики від вторгнення в Україну переб’є можливість зберегти владу й надалі, якщо це буде взаємопов’язане — Путін піде на це.

- Зараз це йому треба?

- Зараз ні. Країну він контролює, грошей в РФ досить, щоб там не було голоду, тотального безробіття. І ресурси накопичені, і газовий шантаж Європи йде з метою якнайшвидшого запуску "Північного потоку-2". Поки що все Путіну на руку.

- Як можуть події в Росії розвиватися далі?

- На відміну від українців, європейців, американців, еліти яких живуть в досить обмежених електоральних циклах, 4-5 років, тут мова йде про десятиліття правління Путіна. І сусідство з таким авторитарним режимом, зрозуміло, нікому не приносить спокою. Влада, вона ж не тільки розбещує, вона стомлює, трансформує людину, робить божевільним. Путін 20-річної давнини й Путін нинішній — різні люди. А яким він буде через пару років, ніхто не знає.

Видимість демократії, яка формально, із застереженнями існувала в РФ до минулого року, дозволяла контролювати процес, щоб не розривало котел зовсім. Існування малої частини умовно незалежної преси, якоїсь незначної опозиції, конкуренції. Незадоволений режимом — вали. Це не СРСР з "залізною завісою".

Але Путін зламав цю систему, не дивлячись на те, що він і так популярний в Росії, що за нього реально голосує більшість населення. Він відібрав всі можливості боротися за владу легітимно.

І тепер єдиним способом змінити владу в РФ залишається насильницький. Як за допомогою еліт, так і за допомогою суспільства. А як далі складеться історія — ніхто не знає.

У 1916-му ніхто в Російській Імперії й уявити не міг, що через рік її не буде, а через два роки розстріляють царя.

Як і в 1991 році, упевнений, ніхто з найбільш просунутих інтелектуалів і тут, і на Заході, не міг прогнозувати, що пройде пару місяців — і зникне Радянський Союз.

Українські експерти, аналізуючи для "Телеграфа" попередні результати виборів до Держдуми РФ, відзначили, що Путін кинув всі сили на фальсифікацію.

Російський політолог і опозиціонер Федір Крашенинников в ексклюзивному інтерв’ю "Телеграфу" розповів, чи може Росія відкрито напасти на Україну і які сценарії повалення путінського режиму можливі.