Кулеба визнав знущання з боку НАТО щодо прийняття туди України

Читать на русском
Автор
3304
Дмитро Кулеба пояснив, у чому "затик" із членством у НАТО
Дмитро Кулеба пояснив, у чому "затик" із членством у НАТО. Фото Колаж "Телеграфу"

На думку політика, поки Альянс готовий лише на невеликі кроки у напрямку співпраці з нашою країною

Незважаючи на всі запевнення з боку НАТО, двері для України там досі зачинені.

На цьому наголосив глава МЗС України Дмитро Кулеба під час інтерв’ю для латвійського видання Sargs. Цікаво, що напередодні на сайті НАТО було опубліковано статтю, де прямим текстом написано, що "союзники НАТО вітають прагнення України вступити до Альянсу та підтримують рішення про те, що Україна стане членом НАТО, прийняте на саміті у Бухаресті у 2008 році".

Втім, слова дуже відрізняються від дій.

Що "заважає" членству?

За словами Кулеби, на членство України в Північноатлантичному альянсі найбільше впливають три держави, які вже є частиною НАТО. Уряди цих країн нібито сприймають Україну "додатком" до Росії, а не як сильну та незалежну країну. Саме тому вони й відмовляють нам у приєднанні до Альянсу, по суті, спростовуючи гучні заяви, розміщені на сайті НАТО.

При цьому Кулеба не уточнив, про які країни йдеться.

"Тут я буду дипломатом і вголос не скажу", — наголосив Дмитро Кулеба.

Водночас він зазначив, що коли в столицях цих трьох держав нарешті перестануть сприймати Україну та Росію як єдине ціле, ситуація обов’язково зміниться.

У чому "знущання" НАТО?

Поки ж від НАТО можна чекати лише "кілька вікон для співпраці", але не повноцінного запрошення для вступу, каже Кулеба. Цим самим український дипломат доводить, що фейковість заяв росіян про неможливість вступу України до НАТО, про яку запевняють представники Альянсу, не є вже такою фейковою.

Повертаючись до статті на сайті НАТО, можна згадати, що 13 років тому Україна та Грузія отримали запевнення про обов’язковий вступ до Альянсу, яке було подано у вигляді спеціальної декларації. Проте блискавичного вступу не сталося через кілька факторів. Один із них — розрізненість суспільства щодо необхідності об’єднання з Північноатлантичним альянсом.

До того ж, як нещодавно нагадав генсек НАТО Єнс Столтенберг, Україні (як і Грузії) було обіцяно членство, але коли наша країна "буде готова" до нього, відповідаючи певним стандартам, вирішувати лише державам-членам об’єднання.

Важливим фактором залишається анексія Криму та війна на Донбасі, а також територіальна близькість до Російської Федерації. Кремль неодноразово завуальовано загрожував активними військовими діями у разі прийняття України до Альянсу.

При цьому деякі американські політики (наприклад, сенатор Кріс Мерфі) вважають, що якби Україна та Грузія отримали ПДЧ у 2008 році, то жодних конфліктів із Росією у цих держав взагалі не було б. Нагадаємо, у 2008 році Росія розв’язала війну в Грузії та взяла під контроль територію Абхазії та Південної Осетії.

Тепер же загроза може йти не тільки від Москви. Нагадаємо, за останній рік сильно змінилася риторика невизнаного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Він приєднався до спроб тиску на адресу України і навіть заявив про готовність втрутитися у збройний конфлікт, якщо Київ виявить агресію у напрямку Москви. Глава українського МЗС Кулеба наголосив, що бачить небезпеку для країни в особі Білорусі та її влади.