Зеленського схиляють до поступок щодо Донбасу: чим закінчаться спроби Заходу заспокоїти Путіна

У ЄС хочуть отримати гарантії безпеки у Європі, але за рахунок України

Переговорний процес навколо українсько-російського конфлікту та російських вимог щодо "гарантій безпеки" не зменшує обертів. Наступного дня після зустрічі з президентом РФ Володимиром Путіним у вівторок, 8 лютого, до Києва для спілкування з українським колегою, Володимиром Зеленським, прибув президент Франції Емманюель Макрон. Його зустріч із Зеленським пройшла у Маріїнському палаці.

Після переговорів лідери двох держав вийшли на пресконференцію, зробивши низку важливих заяв щодо відносин по лінії Київ-Париж та Київ-Москва, а також питань безпеки.

Український кейс протягом тижня обговорювали й глави США, Німеччини, Польщі. Після Києва очікується візит Макрона до Вашингтона, де він зустрінеться з Джо Байденом.

"Телеграф" обговорив із експертами підсумки цих зустрічей, а також перспективи та ризики для України.

Сюрприз для Росії

Голова правління неурядової організації "Майдан закордонних справ", член політради партії "Сила та Честь" Олег Білоколос зазначає:

"Активність світової дипломатії в ці дні висока, як ніколи з часів розвалу Варшавського договору та закінчення холодної війни". Великої війни у Європі, якій відкрито загрожує РФ " .

На думку експерта, не випадково 8 лютого Франція, Німеччина та Польща – країни Веймарського трикутника – виступили із важливою заявою.

"У спільному документі за підсумками переговорів у Берліні президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц та президент Польщі Анджей Дуда закликали Росію "зробити внесок у деескалацію ситуації на українському кордоні та розпочати змістовий діалог про безпеку на європейському континенті". Учасники зустрічі також заявили про підтримку суверенітету та територіальної цілісності України та "наслідки" для Росії у разі загострення ситуації", – наголошує Олег Білоколос.

Очевидно, продовжує він, у Кремлі незадоволені тим, що замість обговорення їхніх голосно заявлених грудневих вимог їм постійно і наполегливо говорять про необхідність деескалації.

"Більш того, саме внаслідок нещодавніх загроз з боку РФ Україні надається додаткова військова та військово-технічна допомога зі США, Британії, Польщі та інших країн. Навряд чи на це розраховували ті в Москві, хто ініціював сьогоднішній виток загальносвітової кризи, – вважає експерт" — Щоправда, поки незрозуміло, що це саме: втрата російською дипломатією здібностей адекватно оцінювати ситуацію у світі чи просто загальна деградація зовнішньополітичного інструментарію РФ?"

Водночас, акцентує Олег Білоколос, ми поки що не чуємо і нових, розумних пропозицій з боку України щодо сьогоднішньої ситуації в Європі. Адже їх, упевнений експерт, не може не бути у країни, яка має свої національні інтереси й має таку значну територію і населення.

Дипломатичний карнавал навколо України має низку причин

Директор Українського інституту політики Руслан Бортник вважає, що дипломатичні паради, які ми спостерігаємо сьогодні навколо України, дають змогу знизити, відкласти, а то й запобігти ескалації.

"Поки йде дипломатичний карнавал, ймовірність військового рішення з боку Росії, загострення на Донбасі – знижується. Можливо, це мета цього процесу. Крім того, треба розуміти, що Україна зараз у фокусі світових медіа. І для багатьох політиків вона стала Меккою для піару", – пояснює експерт.

Він наголошує, що між РФ і Заходом зараз триває інтенсивний діалог щодо нової моделі світоустрою. І хоч сторони поки що далекі від досягнення конкретних домовленостей, сам факт таких перемовин – уже позитив, упевнений Руслан Бортник.

За його словами, світ поступово підходить (і Україна виступає тут як маркер) до розуміння необхідності пошуку нових моделей глобальної архітектури. В економічному, політичному, соціальному плані.

При цьому, зазначає експерт, ризики ескалації для України залишаються величезними. Як на Донбасі, так і загалом.

"З огляду на ослаблення міжнародної системи безпеки, такі глобальні гравці як США, РФ будуть схильні вирішувати багато проблем силовим шляхом. Тому що можуть робити це практично безкарно, – пояснює Руслан Бортник. – Але, водночас, розбудова світової системи дає шанс Україні. Ще 10-15 років тому місце України у монополярному світі було чітким – десь там, на кордонах Західного світу, на периферії, а сьогодні ми бачимо, як цю глобальну розбудову використовують для зміцнення своїх позицій такі країни, як Індія, Туреччина. Ми теж отримуємо можливість зайняти більш незалежну, суверенну роль у світовій політиці, претендувати на роль регіонального лідера, але для цього треба чіткіше і послідовніше відстоювати національні інтереси, щоб не нам вказували на наше місце, а ми самі почали відігравати самостійну роль у світової політики".

Тиск на Україну зростатиме

Колишній заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій, голова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації (2015-2016 роки), керівник та засновник волонтерської групи "Народний тил" Георгій Тука розмірковує так:

"Таке враження, що своїм візитом до Москви та Києва напередодні виборів у Франції (заплановані на квітень), Макрон намагався продемонструвати певний суб’єктний статус. Тому що сьогодні уся увага сконцентрована на переговорах РФ зі США. А Макрону важливо було показати, що Франція – не маріонетка Вашингтона, що вона також активний учасник процесу. Сумнівно, що це вдалося".

За словами експерта, він ще кілька місяців тому попереджав про ризик, що Захід для зниження ескалації, яку ініціювала саме Росія, чинитиме тиск на українську владу – з вимогою, рекомендаціями, побажаннями якнайшвидшого виконання так званих Мінських угод.

"Це один зі сценаріїв, який лежав на поверхні. І є натяки, що саме його намагаються втілити в життя. Нещодавно держсекретар США Блінкен заявив, що звідкись у нього є розуміння, надія, що Україна готова рухатися у бік якогось незрозумілого особливого статусу ОРДЛО. Під час зустрічей Макрона з Путіним (де президент Франції виглядав як хлопчик для биття) та із Зеленським також звучала теза про необхідність виконання Мінських угод. Чомусь саме Україною, а не Росією", – зазначає Георгій Тука.

Він вважає, що, схоже, спрацьовує російська конструкція – підняти ставки до максимуму, щоб змусити наших західних партнерів чинити тиск на Україну.

"Як поведеться наша влада? Важко прогнозувати. Сподіваюся, що тверезість та інстинкт самозбереження у Зеленського та його найближчого оточення не дозволить піддатися такому тиску. А він лише наростатиме, – попереджає експерт. – Нагадаю, що 17 лютого відбудеться засідання Ради безпеки ООН, де зараз головує РФ. І вона вже анонсувала, що на цьому засіданні відбудуться слухання щодо виконання Україною Мінських угод".

Україні слід переходити в контрнаступ

Георгій Тука впевнений, що Україна має твердо заявляти – як Росії, так і нашим союзникам, партнерам – що виконання Мінських угод у трактуванні Кремля є неприпустимим. І що ми за жодних обставин на цей сценарій не погодимося.

"Водночас, я не поділяю позиції, яку протягом кількох років займає центральна влада в Україні. Коли просто звучать заяви, що Мінські угоди нам не підходять, ми їх виконувати не будемо. Зеленський днями заявив, що йому не подобається кожен пункт Мінських угод", – нагадує експерт.

З погляду Георгія Туки, така риторика послаблює позицію нашої держави. Виходить, що ми займаємо оборонну позицію, виправдовуємось. І нас починають з усіх боків штурхати. Нам слід переходити в контрнаступ. Наприклад, робити кроки до легалізації Мінських угод, але в трактуванні нашої держави.

"Якщо мова, наприклад, про так звану "народну міліцію" (відповідно до "Мінська", має діяти в ОРДЛО після повернення територій в Україну), що викликає праведне обурення в українському суспільстві, то категорична позиція "ні, за жодних обставин" є пасивно. Чому б не прийняти юридичний акт, в якому говориться про те, що Україна згодна на створення подібної структури як "народна міліція"? Але в її складі повинні бути люди, які раніше не брали в руку зброю. Сама "народна міліція" — це неозброєний підрозділ, а його чисельність: 5 осіб у Луганській області (функції – охорона правопорядку на автовокзалі) та 10 осіб у Донецькій (функції – охорона правопорядку на залізничному вокзалі). Кремль, зрозуміло, почне верещати, але нас цікавить наша позиція, а не Кремля. І формально Україна демонструватиме, що ми виконуємо Мінські угоди. А якщо Росії не подобається, як саме виконуємо – це вже її проблеми", – наголошує Георгій Тука.

Так само можна підійти й до питання з особливим статусом, упевнений він.

"У Мінських угодах нічого не сказано про те, що це таке. І треба нав’язувати своє трактування — що ми маємо на увазі під особливим статусом, — вважає Георгій Тука. — З 2014 року стрімко набирає обертів і йде процес децентралізації в масштабах усієї держави. І в Мінських угодах, до речі, є словосполучення "децентралізація влади". Слід акцентувати, що Україна вже активно цим займається – незалежно від волі Кремля та тих маріонеток, які керують в ОРДЛО. Тобто у нас уже регіони набули особливого статусу".

Як повідомлялося раніше, у середині грудня 2021 року Росія зажадала від США та НАТО так званих "гарантій безпеки".

Серед іншого: заборонити Україні вступати до Альянсу, заборонити НАТО розміщувати війська та озброєння на території країн, які вступили до блоку пізніше 1997 року. До таких, наприклад, належать країни Балтії. Ці вимоги пізніше були обговорені Росією із представниками США. У Вашингтоні тоді заявили, що не прийматимуть рішення щодо України без неї.

Так само висловилися і представники НАТО. Низка переговорів проходить під грізне брязкання російською зброєю по периметру українських кордонів та масові повідомлення західних ЗМІ про загрозу вторгнення РФ в Україну.