Загравання із Заходом чи зрада путіна: які сигнали лукашенко подає помилуванням опозиційного журналіста

У понеділок, 22 травня, в Білорусі помилували колишнього редактора Telegram-каналу Nexta Романа Протасевича. Рівно два роки тому опозиціонера затримали після примусової посадки літака Ryanair у Мінську і лише 3 травня ц.р. визнали винним у звинуваченнях по 10 статтях УК РБ і засудили до восьми років позбавлення волі. Опозиціонер заявив, що за таке рішення він "шалено вдячний країні і особисто президенту".

Такий раптовий прояв лояльності білоруської влади до представника опозиційних сил виглядає як мінімум дивним, адже, за словами відомої білоруської журналістки, головної редакторки видання "Хартыя'97" Наталії Радіної, розмах і жорстокість репресій в РБ з 2020 року зросли у рази і зараз їх сміливо можна порівняти зі сталінськими.

"Телеграф" розбирався, навіщо диктатор олександр лукашенко помилував Протасевича, і що такі тенденції в сусідній Білорусі можуть означати для України.

Ціна свободи

Процес затримання Романа Протасевича 23 травня 2021 року наробив чимало галасу, адже, щоб провести цю операцію, спецслужби РБ за допомогою військового літака примусили до посадки у Мінську борт авіакомпанії Ryanair, що летів з Афін до Вільнюса і в якому перебував опозиціонер.

Тоді журналіста звинуватили в організації масових заворушень, розпалюванні ворожнечі, створенні екстремістського формування, змові з метою захоплення влади й публічній обра́зі лукашенка.

Варто зазначити, що разом з Романом 3 травня було заочно засуджено ще двох засновників Telegram-каналу Nexta Степана Путіло та журналіста Яна Рудика, які переховуються за кордном, до 20 та 19 років колонії відповідно. Крім того, колишня дівчина Протасевича Софія Сапега, яку зняли з літака разом з опозиціонером, з минулого травня відбуває покарання у вигляді 6 років позбавлення волі. У травні 2023 року її екстрадували до рф.

Враховуючи суворість вироків для усіх учасників справи, пов'язаної з Telegram-каналом Nexta, і жорстокість білоруської диктатури в цілому, помилування Протасевича виглядає як мінімум дивним, а тому навколо цієї події за лічені години з'явилося безліч конспірологічних версій.

За словами політичного експерта Володимира Фесенка, одна з них полягає у тому, що рішення по опозиціонеру буцімто приймалося проросійськими політичними силами в РБ під час хвороби лукашенка. Повернувшись до справ, диктатор нібито вирішив, що вирок занадто суворий і помилував борця з режимом.

"Пояснення набагато простіше і лежить на поверхні. Помилування — це плата за зраду. Протасевич пішов на співпрацю зі слідством і здав усіх своїх колег в обмін на свободу. Більш дивним було рішення про його засудження, після того, як він видав усю необхідну інформацію. А тепер все виглядає цілком закономірно", — пояснює політолог в коментарі "Телеграфу".

Крім того, своїм рішенням диктатор подав сигнал усім білоруським опозиціонерам – йдіть назустріч "гуманній владі", співпрацюйте з режимом і залишитесь на свободі, каже Володимир Фесенко. Політолог впевнений — самопроголошеного президента Білорусі це навряд чи врятує, адже опозиція в РБ затихла не тому, що купилася на меседжі про "доброго" диктатора, а тому що вичікує слушного моменту і максимальної слабкості лукашенка, які можуть настати вже дуже скоро.

Вистава для Заходу

Протягом всього часу правління олександру лукашенко вдавалося зберігати умовний баланс між підтриманням братських і економічно вигідних для себе стосунків з рф і налагодженням зв'язків із Заходом та Китаєм. З початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну Білорусь отримала статус спільника країни-агресора у нападі на суверенну державу, а самопроголошений президент РБ в очах всього цивілізованого світу перетворився на такого ж злочинця, як і путін.

Відмовити кремлю у військовій підтримці для вторгнення в Україну лукашенко не міг, проте розрахунок на те, що переможців не судитимуть, давав диктатору надію, що після "взяття Києва за три дні", стосунки із Заходом вдасться відновити.

За півтора року війни стало остаточно зрозуміло, що уникнути суду не вдасться жодному з учасників кривавих воєнних злочинів в Україні. Усвідомлюючи, що майбутній програш рф у війні запустить процес розвалу путінського режиму, лукашенко не став чекати на остаточну втрату покровительства "старшого брата" і вирішив змінити тактику, демонструючи Заходу видимість наявності демократії в РБ.

За словами політичного аналітика Олега Лісного, білоруський диктатор не може розірвати стосунки з путіним, підтвердженням чого є його візит у Москву, запланований на 24 травня, проте реверанси лукашенка в бік Заходу можна спостерігати вже зараз. Помилування Протасевича — один з них.

"Для нас це сигнал того, що лукашенко намагатиметься виторгувати у Заходу пом'якшення покарання за участь в агресії проти України. Проте для всього цивілізованого світу він є повноцінним учасником цього процесу і міжнародним злочинцем, а ігри у демократію не сприйматимуться всерйоз ані Заходом, ані Україною, адже усі добре пам'ятають, чого варті слова вищого військово-політичного керівництва РБ, яке напередодні 24 лютого обіцяло, що нападу не буде, а в Україну з Білорусі поїдуть виключно трактори", — каже політолог у коментарі "Телеграфу".

Експерт зазначає: щоб тактика загравання із Заходом спрацювала, лукашенку доведеться не тільки випустити із в'язниць усіх політичних в'язнів, а й погодитись на оборудку, що передбачатиме масштабну зраду путіна. Припустити, що білоруський диктатор піде на такий ризик, майже неможливо, а в будь-якому іншому разі наслідки військової співпраці рф та РБ будуть незворотніми для обох воєнних злочинців.

Крім того, налагодженню зв'язків між Білоруссю і Заходом перешкоджатиме рф. Опосередкованим доказом цього слугує раптова смерть 64-річного глави МЗС Республіки Володимира Макея у листопаді 2022 року. Тоді у причетності до загадкової кончини посадовця, що був ключовою особою у стосунках РБ із Заходом та Китаєм, підозрювалися саме спецслужби рф.

"Путін у черговий раз спробує протиснути лукашенка на участь у війні, яка очевидно виходить з-під контролю. Главі кремля необхідно затягнути нових учасників у цю антизахідну коаліцію, щоб відповідальність за злочин агресії не була пов'язана виключно з його ім'ям. Одним з аргументів для лукашенка може стати те, що на боці України воює набагато більше білорусів, аніж росіян. І якщо останнім вдалося влаштувати такий переполох у Бєлгороді, чого ж тоді можна очікувати у межуючих з Україною білоруських регіонах? Водночас, поки що незрозуміло, як Лукашенко відреагує на таку загрозу — стане "білим і пухнастим", щоб не провокувати опозицію та радикально налаштованих земляків на службі у ЗСУ, чи навпаки — піде на поводу у путіна і почне захищатися усіма можливими способами", – каже політолог в коментарі "Телеграфу".