Масло вже по 300 гривень, овочі подорожчали в рази: чи допоможе нова ідея “Слуг” зупинити зростання цін

Поки в уряді імітують бурхливу діяльність, економісти констатують: рівень життя в Україні межує з виживанням

Космічне зростання продуктових цін не помітити просто неможливо. Схоже, що цінники в супермаркетах міняють мало не щодня – звісно, у бік зростання. Новини останніх тижнів – як зведення з фронту: злетіли в ціні овочі борщового набору, подорожчала молочка, піднялися ціни на м’ясо та курятину, тягнуться вгору цінники на крупи та олію.

Не допомогло і запроваджене наприкінці минулого року держрегулювання цін на основні соціальні продукти: складається враження, що воно ще більше підштовхнуло зростання цін. Чиновники вирішили не зупинятися і тепер намагаються натиснути на ціни "морально": у Верховній Раді зареєстрували законопроект про тимчасове скасування ПДВ на продукти, а в Мінекономіки заявили, що до кінця року зменшать інфляцію до 5%.

Чи допоможуть вжиті заходи зупинити "політ" цінників? Про це – у матеріалі "Телеграфу".

Злетіло все!

Буквально з кожним днем життя в Україні стає дорожчим. Якщо вірити Держстату, то ціни на продукти за рік у середньому зросли лише на 14,5%. І ми, можливо, і повірили б, якби не всілякі дослідження та індекси, які називають зовсім інші цифри.

Зокрема, згідно з "індексом борщу" від аналітиків BRDO, за рік головна національна страва подорожчала на третину. При цьому, якщо, скажімо, буряк подорожчав на 122%, морква — на 131%, то капуста – на нечувані 284%, тобто майже вчетверо! Втім, і ці дані вже застаріли. Наприклад, аналітики брали середню вартість буряка 17,05 грн за кілограм, а до середини лютого цінник піднявся вже до 20 грн.

Свинина за рік подорожчала на 12%, сало – більш ніж на чверть, курятина – на третину. На куряче філе супермаркети не можуть скласти ціну – воно продається і за 120, і за 150 грн за кілограм. Дорожчають крупи: згідно з продуктовими індексами Мінфіну, ціни піднялися і на рис, і на гречку, і на пшоно. А хліб лише за місяць подорожчав більш ніж на 8%.

Ціни на яйця, цукор, олію просто зашкалюють: про те, що ці продукти стали рекордсменами подорожчання, ЗМІ писали весь минулий рік.

Дивують цінниками молочні продукти. Так, наприклад, 200-грамові пачки вершкового масла вже продаються по 60-75 грн., тобто у перерахунку на кілограми – по 300-375 грн. за кіло.

І все це після держрегулювання, яке уряд запровадив наприкінці минулого року як своєрідний подарунок українцям "під ялинку".

Соціальні продукти зникають, інші – дорожчають

Економісти, опитані "Телеграфом", практично одностайні: держрегулювання не працює, оскільки не може вплинути на основну причину зростання цін — зростання витрат виробників, зокрема зростаючі ціни на енергоносії.

Через те, що їхні витрати постійно зростають, а ціни на кінцевий продукт піднімати не можна, виробники опиняються в парадоксальній ситуації: що вони більше працюють, то більше йдуть у збитки.

Піаром, а не реальною економікою, назвав держрегулювання президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. Експерт нагадав, що такі спроби робилися в Україні до 2017 року, але це ніколи не заважало цінам зростати.

Більше того: заборона збільшувати ціни на одну групу товарів неминуче призводить до того, що злітають ціни на "сусідні позиції", оскільки виробникам намагаються компенсувати збитки. Яскравий приклад таких дій – вершкове масло: сьогодні різниця в цінах на масло 72,5% (яке підпадає під держрегулювання) та на масло 83% (яке під неї не підпадає) досягає 100%.

"Держрегулювання цін просто за логікою не може працювати, — резюмував Охріменко. — Будь-яке регулювання збільшує навантаження на бізнес, а в умовах збільшення навантаження ціни не падають, а зростають".

Невпевнені спроби допомогти виробникам пільговими цінами на газ також не мали успіху. Особливо дивна ситуація склалася із виробниками цукру, які так і не отримали обіцяного доступу до пільг. Справа в тому, що виробництво цукру є хоч і енерговитратним, але сезонним і здійснюється у вересні-грудні. Але оскільки рішення про надання пільгового газу до 30 квітня 2022 року ухвалювалося як короткострокове, виробництво цукру просто не включили до переліку.

А днями стало відомо, що в Україні зупинився один із найбільших заводів із виробництва крохмалю – чернігівський "Вимал". Основна причина – надто високі ціни на енергоносії, подорожчання розподілу електроенергії та зростання вартості води.

Щодо наміру Мінекономіки приборкати інфляцію та вийти до кінця року на рівень 5%, то економісти сприйняли цю заяву з певною часткою гумору.

"Не маючи реальних планів щодо зростання економіки та стримування цін, Мінекономіки, мабуть, намагається налякати інфляцію "психічною атакою", — каже економіст Андрій Мартинюк. — На жаль, це не допоможе і продукти продовжать дорожчати. На ціни сьогодні тисне не лише держрегулювання, а й зростання цін на енергоносії, зростання зарплат, високі податки, подорожчання добрив, корупція, тіньова економіка, зростання курсу та десяток інших факторів. І всі ці проблеми потрібно вирішувати, а не постійно створювати "білий шум" і цим обмежуватись".

Чи допоможе ПДВ

В умовах, коли ціни на продукти в "аграрній супердержаві" не просто наблизилися до європейських, а й перевищили їх, група народних депутатів виступила з ініціативою тимчасово скасувати ПДВ на продукти та зареєструвала у Верховній Раді законопроект №7023.

Автори документа звернули увагу на те, що вже давно не є секретом для середньостатистичного українського покупця: польські продукти продаються в наших магазинах дешевше за українські. І це не дивно, якщо згадати, що польський аграрний сектор на відміну від українського дотується державою.

Причому найближчим часом розрив у цінниках збільшиться ще більше: з 1 лютого Польща скасувала ПДВ на продукти, а з 1 липня це зроблять й інші країни Європи. Неважко прогнозувати, що за таких умов українські продукти стануть абсолютно неконкурентоспроможними не лише на зовнішньому, а й внутрішньому ринку. В результаті країна дуже швидко виявиться завалена імпортом, а вітчизняні виробники стануть банкрутами.

На думку авторів документа, нульовий ПДВ допоможе виправити ситуацію – знизити ціни та дозволити українським товарам конкурувати з імпортними. Проте економісти в цьому не впевнені, зазначаючи, що навіть якщо закон ухвалять, у чому, до речі, багато хто сумнівається, істотного ефекту очікувати не варто.

Так, аналітик Данило Монін вважає, що з урахуванням подорожчання нафти, максимум, що очікується – це уповільнення зростання продуктових цін. Щоправда, не до анонсованих Мінекономіки 5%, а у кращому разі до 10%.

З колегою солідарний аналітик компанії "Центр біржових технологій" Максим Орищак.

"Скасувати продуктовий ПДВ реально, але зовсім не факт, що ми отримаємо очікуваний результат, — зазначив експерт у розмові з "Телеграфом" — Ціни не знизяться — їх зростання просто сповільниться. Основні причини полягають у нафті, що дорожчає, збільшенні транспортних витрат в Україні та в світі, скорочення споживання через зниження доходів українців унаслідок інфляції".

Експерт погоджується з тим, що уряд перебуває у постійному пошуку шляхів та варіантів зниження інфляційного тиску на населення, але, на жаль, поки що це більше схоже на імітацію бурхливої діяльності.

"Все це тимчасові заходи, а не створення умов, які будуть сприятливими для бізнесу, створять робочі місця та посилять економіку, — каже Орищак. — Усі спроби стримати зростання цін не обіцяють бути успішними, оскільки мають короткостроковий орієнтир. А довгостроково Україна поки що програє. І із зовнішніх, і з внутрішніх причин рівень життя в Україні межує з виживанням".

Можна припустити, що відповідальним за зростання цін та провал економічної стратегії можуть зробити прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. "Телеграф" раніше повідомляв, що йому шукають заміну і вже навіть є кілька кандидатів.