Казенний пінг-понг, гази "Паші Мерседеса" і таємні докази: чому Мінкульт ще не виселив УПЦ МП з Лаври

Захист намагався зберегти статус-кво УПЦ МП в стінах Лаври до рішення суду, однак Феміда відмовила

В Києво-Печерській лаврі знову гаряче. Після того, як комісія Мінкульту обстежила всі 79 корпусів Нижньої лаври, представники заповідника 4 липня почали опечатувати корпуси святині, повертаючи їх у розпорядження держави. Та на заваді їм стали віряни УПЦ МП, які з молитвами та піснями заблокували доступ до корпусів. Довелося викликати поліцію. Ченці та очільники церкви стверджують, що виселяють їх незаконно, і підкоряться вони лише рішенню суду. А що ж Феміда?

Як там в судах просувається справа Московського патріархату і чи зможе держава все ж таки остаточно виселити з Лаври УПЦ МП, з’ясовував "Телеграф".

Без суду не з’їдуть

Після того, як на початку березня держава в особі заповідника, розірвала з УПЦ МП договір оренди Нижньої лаври, монастир звернувся до Господарського суду Києва. Клірики вимагають визнати недійсним правочин одностороннього розірвання договору, а відповідно анулювати і його наслідки – виселення МП з Лаври.

"Інформуємо всіх, що братія Києво-Печерської лаври не має наміру залишати монастир без відповідного рішення суду", — в ультимативній формі заявляв намісник монастиря митрополит Павло (Лебідь).

Аргументація УПЦ МП наступна: договір оренди Лаври, справді, передбачає опцію його розірвання державою в односторонньому порядку. Але! Для цього мають бути підстави: "нецільове використання майна або його утримання у неналежному стані". А доказів того, що церква утримувала майно в неналежному стані, на думку захисту монастиря, у держави нема.

Які є ці докази? Розірвання договору з УПЦ МП відбувалося за таким алгоритмом: РНБО дає доручення уряду розібратися, чи законно Московський патріархат користується майном Лаври. Для цього уряд створює Міжвідомчу робочу групу, яка дійшла висновку, що УПЦ МП користувалася Лаврою "неналежно". На підставі цього висновку заповідник розриває договір – з Лаври на вихід. Висновки групи – принциповий документ, адже позиція заповідника має на чомусь ґрунтуватися. Та є проблема.

Де докази?

Де висновки Міжвідомчої робочої групи, з яких починають юридичний відлік всього виселення?

Захист монастиря разом із позовом ще в березні попросив суд витребувати від Мінкульту ці документи. По-перше, це логічно, адже треба розуміти, що конкретно держава ставить у провину МП.

"Заповідник каже, що ми порушили пункти договору, і це дозволяє розірвати договір в односторонньому порядку. Тобто нецільове використання і неналежне утримання майна. Але доказів, що було неналежне утримання, ніхто не надав", — розказав "Телеграфу" адвокат Лаври Микита Чекман.

По-друге, адвокати розуміють, що висновки Міжвідомчої робочої групи в майбутньому можна оскаржити як завгодно (Кабмін вважає, що майном Лаври користувались "неналежно", а МП це заперечує).

Адвокати МП запевняють, що намагалися дістати висновки Міжвідомчої робочої групи від Мінкульту самостійно, але отримали відповідь, що це документи "для службового користування".

Суд клопотання захисту монастиря задовольнив, але необхідні документи від держави, судячи з матеріалів справи, досі не отримав. Отримав лише копії додатків до акту Міжвідомчої робочої групи, та й ті не засвідчені згідно з вимогами закону, тому що заповідник не має оригіналів.

"Вони надали документи, які взагалі не стосуються суті справи. Це 600 сторінок "макулатури": якісь накази за 2017-2018 рік, статут монастиря… От що було в них, вони все до купи зібрали і передали до суду, нехай суд з’ясовує. На наступному засіданні ми звернемо увагу суду на те, які документи відповідач надав", — додав Чекман.

Що відбувається?

Адже надати суду необхідні документи – в інтересах самого Мінкульту. Це значно пришвидшить розгляд справи в суді, а відповідно – і виселення УПЦ МП з території Нижньої лаври. У Московського патріархату просто зникне аргумент щодо незаконності розірвання договору (якщо заповідник, звісно, виграє справу).

Та несподівано починається бюрократичний пінг-понг. В Держслужбиі з етнополітики і свободи совісті (ДЕСС) підтвердили "Телеграфу", що висновки Міжвідомчої групи про "неналежність" користування майном Лаври, на які спирається Мінкульт, розриваючи договір, є документом для службового користування.

В прес-службі Мінкульту кажуть те саме, наголошуючи, що вони взагалі брали участь у роботі Міжвідомчої групи "мінімально".

Однак голова ДЕСС Віктор Єленський, який і очолював Міжвідомчу робочу групу, пояснив "Телеграфу", що в авангарді процесу був саме Мінкульт.

"Договір розірвав заповідник, і він це зробив за рекомендацією Міністерства культури. Це виглядало не так, що Міжвідомча група повинна перевірити щось, і зробити висновки. Ні. Вона мала сприяти Міністерству культури. Вона заслухала висновки Міністерства культури. В рішенні РНБО було сказано, що потрібно перевірити правові підстави перебування релігійних організацій на території Києво-Печерської лаври. Цим займалося Міністерство культури і ми просто заслухали доповідь Міністерства культури", — каже Єленський в коментарі "Телеграфу".

Захист Лаври вважає, що гриф "ДСК" на документах про розірвання договору, "доказ того, що це політичне рішення, яке не має нічого спільного з правовідносинами між Лаврою і заповідником", — підкреслює Чекман.

З іншого боку, УПЦ МП все одно зобов’язана покинути Лавру, не чекаючи рішення суду, адже договір з заповідником наразі розірваний. А газування "Паші Мерседеса" на тему "не залишати Лавру без рішення суду" — то лише фантазійний наратив митрополита.

А все тому, що захист Лаври намагався забезпечити позов і зберегти статус-кво УПЦ МП в стінах святині до рішення суду, однак Феміда їм відмовила.

Однак, якщо в майбутньому суд дійсно вирішить, що заповідник розірвав договір незаконно, то Московський патріархат матиме право повернутися в Лавру, але зараз таки треба виїжджати.

Втім, у МП інша логіка: "Відмова у забезпеченні позову, це не відмова по суті справи", — стверджує Чекман.

Без стратегії

А коли так, Мінкульт вдається до тактики невеликих кроків у просуванні до мети. Спеціальна комісія Мінкульту з приймання-передачі майна на початку червня завершила роботу, і тепер нова комісія, створена вже заповідником, починає опечатувати корпуси і міняти замки на дверях. Так, відбувається це під акомпанемент волань про "прітєснєнія за вєру" купки вірян, але будьмо відверті, після втечі з країни "гаманців" УПЦ МП, можливостей для серйозного протесту у церкви нема.

Чи вдасться державі такими маленькими кроками досягти мети і виселити УПЦ МП?

Релігієзнавець Юрій Чорноморець вважає, що це спрацює, однак перемога буде тактична, а не стратегічна.

"Все залежатиме від загальних процесів. До цього часу держава так і не прийняла закон про заборону діяльності релігійних організацій з релігійними центрами в країні-агресорі. Закон поданий Кабміном, але досі лежить у Верховній Раді. У судах обговорюють правильно чи неправильно заповідник розірвав договір з УПЦ МП, правильно чи неправильно держава висунула претензії. А якби був закон, державний заповідник взагалі не мав би права укладати будь-який договір з релігійною організацією, яка є частиною РПЦ. І це зовсім інакший вимір ситуації", — пояснює "Телеграфу" вчений.

Мова йде про урядовий законопроект 8371 і під нього вже відбуваються певні процеси . Наприклад, уряд пропонує проводити релігієзнавчу експертизу діяльності релігійних організацій на предмет зв’язків з агресором, видавати приписи, як ці зв’язки усунути і звертатися до суду, якщо приписи не виконують. Все це вже відбулося: ДЕСС провела експертизу статут УПЦ МП, визнала її зв'язок з РПЦ і видала відповідні приписи керівництву церкви. Та немає закону, щоб запустити процес. Чому немає?

"Влада сповнена людьми, які працюють на рф. Так, президент щось розуміє. Ну, то нехай зустрінеться зі своєю фракцією і пояснить, що такий закон зараз необхідний, він полегшить всім життя, не буде конфліктів на місцях і проблему буде вирішено глобально", — резюмував Чорноморець.