"Батько рив і я бурштину нарию": чи вдалося владі перемогти "чорних" копачів

В Україні вже кілька років діє закон про видобуток бурштину. Він дозволив створити легальний ринок і зменшити масштаби пошкодження земель від незаконного промислу. З початком повномасштабної війни в Україні активність "чорних" копачів сильно знизилася.

Як працює бурштиновий промисел в Україні попри війну та чи вдається зараз протистояти варварському видобутку, розбирався "Телеграф".

Пік бурштинової лихоманки минув

З початком повномасштабної війни в Україні активність "чорних" копачів бурштину значно знизилася. Це масово підтверджують представники контролюючих органів та правоохоронці. Торік про масовий нелегальний видобуток майже нічого не було чути. Але навесні 2023-го ЗМІ знову зарясніли повідомленнями про виявлення партій незаконного бурштину та активність "чорних" старателів.

Ще в лютому поліція Рівненщини задокументувала два факти нелегального видобутку бурштину під час рейдів у Сарненському та Вараському районах області, вилучивши три транспортні засоби, чотири мотопомпи та інший традиційний "інвентар" незаконного промислу.

11 травня у Вараському районі поліція виявила в гаражі місцевого жителя 20 мішків, наповнених бурштином крупної фракції загальною вагою 455 кг. Один із камінців, який заважив 1,2 кг, може "потягнути" на 230 тис. грн, кажуть силовики. Сума вилученого загалом — майже 7 млн грн.

29 червня також у Вараському районі правоохоронці викрили чотирьох старателів, вилучили бурштин, мотопомпу й інше обладнання.

Водночас правоохоронці та працівники місцевих лісогосподарських філій ДП "Ліси України" запевняють: ситуація з незаконним видобутком бурштину контрольована. Зараз вона не така критична, як наприклад, 2015-2017 років. У той час спостерігався пік масового видобутку та ціновий ажіотаж. Були непоодинокі випадки сутичок із правоохоронцями, навіть із застосуванням вогнепальної зброї у тоді ще мирній Україні.

Зараз правоохоронці спільно з лісівниками проводять регулярні рейди, на під’їзних дорогах встановлюють фотопастки для фіксації несанкціонованого в’їзду автотранспорту на ділянки видобутку.

Як розказав "Бізнес Телеграфу" директор Поліського лісового офісу ДП "Ліси України", який об’єднує ліси Волині та Рівненщини, Олександр Кватирко, найбільш масовий випадок несанкціонованого видобутку, який виявили правоохоронці Рівненщини за останній час, була група з 15-20 чоловік, які мили "сонячне каміння" за допомогою трьох мотопомп.

За його словами, в нинішніх воєнних умовах можна спостерігати й зміну ставлення місцевого населення до "чорних" старателів.

"Зараз, мені здається, спрацьовує й те, що місцева громада засуджує дії копачів. Осуд великий, люди самі стали гостро реагувати на такі речі", — каже Кватирко.

Ще один чинник — ціни на бурштин знизилися і його "чорний" видобуток став не такий вигідний, як до повномасштабної війни. До того ж посилився контроль на дорогах, особливо на прикордонних територіях. Велика кількість блокпостів і посилені перевірки документів та автотранспорту стають на заваді контрабандистам, додає він.

Історія промислу самоцвітів

Бурштин — це природна скам'яніла викопна смола хвойних чи покритонасінних дерев. Бурштин використовують для виготовлення ювелірних прикрас, у електриці, а також у парфумерії та народній медицині.

Україна посідає третє місце у світі за покладами "сонячного каменю", основні з яких зосереджені у Рівненській, Житомирській і Волинській областях.

Наприкінці 2021 року на Рівненщині знайшли найбільший в Україні камінь бурштину вагою понад 5 кг. Він увійшов у десятку найбільших "бурштинових" каменів світу.

Шматки бурштину вагою понад кілограм належать до унікальних знахідок. До того ж український бурштин є унікальним за своєю гамою відтінків. Вік напівдорогоцінних тьмяних, прозорих і напівпрозорих каменів може сягати мільйонів років.

Український коштовний камінь залягає неглибоко, основна частина кристалів знаходиться на глибині від 3 до 10 м. Тому багатьох років його вимивали переважно варварським способом з-під землі. "Чорні" копачі залишали після нелегального промислу спустошені території.

Наслідки незаконного видобутку

Найбільш постраждалим регіоном від варварських дій бурштинокопачів вважається Рівненська область.

Як повідомив "Бізнес Телеграфу" голова Рівненської ОДА Віталій Коваль, на сьогодні в області обліковується понад 6,5 тис. га земель, пошкоджених внаслідок незаконного видобутку бурштину. З них 5,6 тис. га лісових земель та близько 1 тис. га — сільськогосподарських.

"Строк відновлення земель, пошкоджених незаконним видобутком бурштину, залежить від механізму рекультивації та обсягів фінансування, але загалом це не менше п’яти років", — каже він.

У регіоні також є ділянки, які можуть відновлюватися десятки років через невчасну рекультивацію чи інші чинники, додає Кватирко. Ці ділянки до 10 років ще будуть пустелею. На інших площах вже ростуть молоді насадження, але щоб вони стали якісним лісом, необхідні проведення доповнень головними породами, заходи догляду.

Навесні цього року фахівці Поліського офісу та філій ДП "Ліси України" детально обстежили всі пошкоджені території. На значній частині цих земель вже є можливість проводити відновлення, цю роботу вже почато.

Лісівники активно готуються до осінньої кампанії. Запланували створення лісу на всіх ділянках, де можливо — а це в межах діяльності філій Поліського лісового офісу близько 250 га.

На деяких територіях ще потрібна рекультивація ґрунту. План подальших дій буде формуватися точково щодо кожної окремої ділянки, наголошує Кватирко.

На Волині від вандалів постраждало значно менше земель — близько 16 га.

Як розказав "Бізнес Телеграфу" працівник лісової охорони Камінь-Каширського району Волинської області Іван Наумюк, завдяки спільним діям лісівників і силових структур 2015-2016 років, у регіоні вдалося вчасно зупинити масове нищення лісів. Зокрема, у Маневицькому лісгоспі на сьогодні зафіксовано пошкодження трохи більш як 13 га земель. На всіх цих ділянках 2014-2016 рр. діяли незаконні копачі бурштину.

Зараз проводять моніторинг цих ділянок, попри фіксацію поодиноких спроб розмивання ґрунту, нових фактів масового незаконного видобутку та збільшення пошкоджених територій зафіксовано не було, резюмує Наумюк.

Легальний ринок бурштину

Ухвалені у листопаді 2019 року законодавчі зміни щодо надання бурштиноносних надр у користування сприяли легалізації бізнесу та зростанню обсягів видобутку. Бурштин став найпопулярнішою корисною копалиною на електронних торгах, які оголошує Державна служба геології та надр України. Попит на такі спеціальні дозволи є стабільно високим.

На сьогодні найбільше легального бурштину видобувають на Рівненщині. Як розказав "Бізнес Телеграфу" операційний директор ТОВ "Центр "Сонячне ремесло" Андрій Пєтухов, його фірма стала першим в Україні приватним підприємством, яке 2009 року отримало спецдозвіл на розробку цих корисних копалин і 2014 року приступило до промислового видобутку. Компанія видобуває бурштин кар’єрним способом, після чого проводить рекультивацію земель, передаючи лісівникам відновлені території для швидкого заліснення.

"Згідно з нашим проєктом рекультивації, на гектар відпрацьованої території ми висаджуємо 8 тисяч сіянців сосни як основної породи та 2 тисячі сіянців берези як супутньої. Згідно зі спецдозволом, у нас всього 84 гектари родовища. Станом на сьогодні, на 33-х гектарах ми посадили 330 тисяч сіянців дерев", — каже Пєтухов.

За його словами, ці заходи проводилися у три етапи: 2017-го, 2021-го та 2023 років. До робіт залучали фахівців Рафалівського лісгоспу ДП "Ліси України", які вирощували сіянці та висаджували на замовлення ТОВ "Центр "Сонячне ремесло". Зокрема, ті дерева, які висаджували 2017 року, зараз мають висоту близько 2 метрів. Коефіцієнт приживання сіянців на цих територіях становить 95-99%, каже він.

За словами Пєтухова, за підсумками 2022 року компанія займає майже 40% легального ринку бурштину в Україні. З початком повномасштабної війни ускладнилися логістичні схеми реалізації продукції, але попри кадрові складнощі та інші виклики, до кінця 2023 року компанія планує видобути близько 10 тонн "сонячного каміння".

За даними Рівненської ОДА, з появою легального ринку видобуток бурштину в області зріс у рази: 2019 року він становив 948,7 кг, 2020 — 3448,4 кг, 2021 — 8102,9 кг, 2022 — 15 862 кг (майже в 17 разів більше, порівняно з 2019 роком).

За даними Держмитслужби, за 2020-2022 рр. обсяги експорту необробленого бурштину з України склали 35,4 тонни. З них — 70% видобутий на Рівненщині.

"На початок серпня 2023-го в області через електронні аукціони реалізовано 69 спеціальних дозволів на користування бурштиновими ділянками. З них: 61 на ділянка, площа якої — не перевищує 10 га, на проведення геологорозвідувальних робіт з подальшим видобутком бурштину на родовищах, 8 — площею від 100 до 560 га на проведення геологорозвідувальних робіт, в т.ч. дослідно-промислового видобутку бурштину. Активність бізнесу в електронних торгах свідчить про ефективність бурштинового закону", — каже голова Рівненської ОДА Коваль.

Обсяги легального видобутку бурштину в Україні

За даними Держгеонадр України, протягом 2020-2023 років було продано 87 спецдозволів на користування бурштиноносними надрами на суму 129,88 млн грн. Це ділянки в Рівненській та Житомирській областях загальною площею 3732 гектарів. Спецдозволи надано з обов’язковим здійсненням рекультивації земель після його завершення.

З введенням нових правил обсяг законного видобутку бурштину в Україні щороку зростає. Так, 2019 року видобуто 2819 кілограмів "сонячного каменю", 2020 року — 6354 кілограми, 2021 року — 19 466 кілограмів, і 2022 року — вже 24 174 кілограми. Тобто зростання за чотири роки склало більш, як 8,5 разу.

У відомстві наголосили, що в результаті реформи, бюджет і місцеві громади, на території яких видобувають бурштин, почали отримувати додаткові кошти: 10% від вартості з кожного видобутого кілограма бурштину сплачують у вигляді ресурсної ренти в держбюджет. За підсумками 2022 року, за даними ДПС, надійшло близько 20 млн грн ренти за користування бурштиноносними надрами, 30% з яких спрямовано до бюджетів територіальних громад.

Також внесено зміни в Кримінальний кодекс України, які значно посилили відповідальність за незаконний видобуток, збут і переробку корисних копалин та ухилення від рекультивації земель — до 170 тис. грн штрафу (чи обмеженням або позбавленням волі до 8 років з конфіскацією майна).

Крім того, 2022 року затверджено нову методику нарахування збитків за несанкціонований видобуток корисних копалин, і починаючи з квітня 2023 року, Держгеонадрам надано право їх нараховувати (Закон 2805-ІХ).

Отже попри війну та складну економічну ситуацію в країні легальний ринок бурштину діє. Залишається сподіватися, що посилення контролю та відповідальності підвищить прозорість цієї діяльності, не зажене її знову "у тінь", а відіб’є бажання нищити природу варварським землекористуванням. Або зробить бурштинове хижацтво нерентабельним.