Чи буде війна? План вторгнення в Росії є, але Путін знає про "пекельні" наслідки
- Автор
- Дата публікації
- Автор
- 3124
За всіма ознаками Росія закінчує підготовку до вторгнення, але це може бути і блефом
У понеділок, 31 січня, у Нью-Йорку пройшло термінове засідання Ради безпеки ООН.
Обговорювалася ймовірна військова загроза, що виходить від Росії, як для України, так і для інших країн.
Військові експерти розповіли "Телеграфу", що відбувається навколо українських кордонів, звідки може вдарити Росія, а також наскільки загроза вторгнення актуалізується у лютому.
План масштабної атаки у росіян є
Ексспікер Генштабу ЗСУ, військовий експерт Влад Волошин нагадує, що з середини осені РФ почала концентрувати угруповання військ біля наших кордонів.
"За даними різних розвідок, супутникових знімків і так далі, наразі йдеться про 120-140 тисяч особового складу. Крім того, Росія для участі в навчаннях "Союзна рішучість-2022", які пройдуть з 10 по 20 лютого в Білорусі, перекинула туди найновіші зразки свого озброєння: винищувачі Су-35, ракетні комплекси ППО С-400 "Тріумф", дивізіон комплексів ППО малої дальності "Панцир-С", тобто РФ зосереджує значну кількість сил і коштів на периметрі кордонів з Україною. Причому не лише на своїй території, а й на території Білорусі", – зазначає експерт.
Крім того, продовжує він, із Середземного моря до Чорного йдуть великі десантні кораблі, які Росія перекидає з Північного та Балтійського флоту.
"Ці кораблі можуть здійснювати висадку десанту на узбережжя поблизу Одеси. Звідки можливий комплексний удар з метою захоплення нашої Бессарабії, Одеси, і пробиття сухопутного коридору в підконтрольне росіянам Придністров’я, — пояснює Влад Волошин. — В анексованому Криму росіяни також за допомогою яких реально здійснити удар по перешийку, перекидання різними десантними способами легких маневрених мобільних підрозділів для подальшого захоплення наших територій – тепер уже в Херсонській області. Крім того, танкові, механізовані, мотострілецькі з’єднання РФ зосереджує на північно-східному напрямку. Не забуватимемо і про російське угруповання військ в ОРДЛО — так звані 1 і 2 Армійські корпуси. Все говорить про те, що план масштабного вторгнення в Україну в Росії є точно. І якщо його приведуть у дію, удар завдадуть з кількох напрямків".
Панікувати не треба, але…
Ветеран АТО, актор, начальник військового відділу благодійного фонду допомоги армії "Повернися живим" Андрій Римарук зізнався, що поки не бачить тієї бойової могутності, з якою РФ могла б на нових напрямках вторгнутися на територію України.
"Адже втримати нову окуповану територію буде вкрай складно. Так, у росіян потужна авіація, ракети будь-якого радіусу та сили. Але в ближньому бою, у мотивації вони програють – і усвідомлюють це. Плюс – українська армія зараз у рази сильніша, ніж 2014-го", – наголошує ветеран АТО.
Водночас, зазначає він, з нашого боку безглуздо не дослухатися міжнародних партнерів, які попереджають про великий ризик російського вторгнення.
"Можна згадати прем’єр-міністра Великобританії Вінстона Черчілля, який довгий час попереджав СРСР і Сталіна особисто, що Радянський Союз стане наступною жертвою фашистської Німеччини. І та в результаті напала. Не хотілося б проводити аналогії, але до таких дзвіночків треба дослухатися", — впевнений Андрій Римарук.
При цьому українська влада намагається всіляко знизити напруження пристрастей. І президент Володимир Зеленський, і низка інших офіційних осіб запевняють – загроза є, але новий напад з боку РФ зовсім не такий невідворотний, як пишуть деякі західні видання.
"Українська влада визнає, що існує загроза. Але зазначає, що на даний момент це не найближча перспектива (день-два, тиждень). І вона має рацію, що не сходиться на думці з деякими західними політиками та спецслужбами, ніби вторгнення фактично невідворотне, – вважає Влад Волошин. — Це призвело б до паніки, яка й так уже наробила бід у нашій економіці. Абсолютно вірно президент і його оточення роблять акценти, що Україна і так майже вісім років веде війну з Росією. І частина наших збройних сил постійно задіяна у бойових діях – на Донеччині. Тобто ми давно воюємо. І готові до всього. Ще важливий момент. Наші закордонні партнери вважають, що розгортання російських військ приблизно за 200 км від українських кордонів – уже ознака швидкого вторгнення. А ми говоримо про 100-120 км зону. І нагадуємо, що навіть на ближчій відстані є постійні місця дислокації до 80 тисяч збройних сил РФ. Так, їх побільшало приблизно в півтора рази. Але це не критично".
Влад Волошин нагадує, що Україна отримує від наших партнерів і озброєння, і військово-технічну допомогу.
І по суті готується до широкомасштабної агресії.
"Буде відкрита атака чи ні – передбачити неможливо. Але за всіма ознаками, Росія закінчує підготовку до вторгнення. Хоч не можна виключати і гру на публіку, шантаж із метою схилити Захід до виконання тих чи інших "хотілок" Кремля", – зазначає експерт.
Росія боїться і розуміє, що буде боляче
На думку Влада Волошина, хоч російська влада і розмахує військовою палицею, але навряд чи готова йти на загострення.
Як доказ цього – різні зустрічі на міжнародному рівні. Йде комплексне обговорення питань безпеки між російськими дипломатами – з одного боку, та американськими, європейськими, натовськими – з іншого.
"Схоже, РФ сама боїться розпочати "велику війну". На мою думку, вона продовжуватиме нагнітати обстановку, накопичувати війська. За деякими даними, хоче довести їхню кількість на російсько-українському кордоні до 170-180 тисяч. Але тримати таке угруповання — накладно. А стояти в полях і не діяти — боєздатність падає. Все буде до певної точки — умовної точки неповернення. І саме лютий може стати такою точкою ", — прогнозує Влад Волошин.
На думку Андрія Римарука, міжнародний діалог із РФ ведеться зараз на підвищених тонах. Питання в тому, чи будуть сторони (РФ та протиставлені їй США, ЄС, НАТО) далі підвищувати градус – чи відбудеться деескалація. І тут ресурсів, простору для маневру у колективного Заходу все ж таки більше.
"Ми бачимо збільшення матеріально-технічної допомоги Україні з боку низки країн Заходу. Бачимо готовність постачати боєприпаси, техніку, озброєння. Бачимо попередження з боку США, Великої Британії, ЄС, НАТО у стилі: якщо Росія нападе – їй буде дуже боляче. В свою чергу РФ відповідає — нам і так боляче, ми під санкціями, які відчутно б’ють по бюджету, але навряд чи в Кремлі не розуміють, що нові санкції у разі ескалації стануть справді "пекельними". А тому припустимо, що у лютому особливих потрясінь чекати не варто, – каже Андрій Римарук. — Спільні командно-штабні навчання РФ та Білорусі закінчаться без ексцесів. Техніка після них почне повертатися до своїх пунктів постійної дислокації. Частина перекинеться на кордон РФ та України, менша частина зайде на тимчасово окуповану територію Донбасу. Черговий раунд переговорів радників нормандської четвірки ні до чого не призведе. Якщо навіть до чогось домовляться, це буде тимчасово, ситуативно. І, схоже, РФ, розуміючи, що буде нестерпно боляче у разі чергового вторгнення в Україну, просто качатиме ситуацію на Донбасі. Створювати там локальні осередки напруження".
У нас же, упевнений розвідник, немає іншого виходу, окрім як зміцнювати зв’язки з міжнародними партнерами, домовлятися про більше постачання матеріально-технічної допомоги, максимально швидко проводити модернізацію наявного озброєння. Посилювати ППО, авіацію, військово-морський флот.
"Лише так ми зможемо себе хоч якось убезпечити від однієї з найпотужніших армій світу, – упевнений Андрій Римарук. – А з цим несамовитим сусідом нам жити ще дуже довго".
***
Стягування російських військ до українських кордонів розпочалося восени 2021 року. Тоді ж у західних ЗМІ з’явилися повідомлення про те, що Росія готується до початку повномасштабного вторгнення в Україну. Взимку ці повідомлення набули масового характеру.
Водночас президент України Володимир Зеленський заявив, що загроза вторгнення зараз не вища, ніж у 2021 році – і закликав не лякати громадян.
У західних ЗМІ після цього з’явилася інформація про те, що через різні оцінки загрози між главою української держави і президентом США Джо Байденом виникли розбіжності.
Сам Зеленський це заперечує.
Тим часом у Росії ряд діячів науки, політики та культури розпочали збір підписів проти можливого вторгнення в Україну.