Загроза російського вторгнення: де Путін розташував війська і куди він може вдарити (карти та експерти)

Відкрите російське вторгнення в Україну вперше стає таким реальним. Якщо влітку 2014-го (Іловайськ) та взимку 2015-го (Дебальцеве) це були гібридні перетини російсько-українського кордону на бронетехніці із зафарбованими номерами та під виглядом «трактористів та шахтарів» з Донбасу, то зараз Путін демонстративно зігнав до українських кордонів величезні сили.

І продовжує їх накопичувати.

"Телеграф" зібрав усі наявні на цей час відомості про те, де Росія накопичила війська і звідки може вдарити, а також розібрав ситуацію за допомогою військових експертів.

Звідки може напасти Путін і що не так із даними розвідки

Останні дані американської розвідки, на які посилається джерело Associated Press, свідчать, що РФ планує зосередити 175 тисяч військових поблизу кордону з Україною. І майже половина цього угруповання – вже розміщено.

Німецьке видання BILD, спираючись на дані власних джерел у НАТО та службах безпеки, навіть опублікувало плани можливого вторгнення та карту.

Зазначається, що наступ РФ ймовірний у січні-лютому 2022 року. Атака може статися з окупованих територій Криму та Донбасу, а також з півночі – з боку Білорусі, невизнаний лідер якої останнім часом зблизився з Кремлем та демонструє антиукраїнську політику.

Наводились і поетапні плани, серед яких: десантні удари на півдні, атака на Київ із півночі (з боку Білорусі), застосування повітряних та ракетних ударів.

Згідно з одним із сценаріїв, в активну фазу наступ РФ може перейти вже на початку 2022 року.

Свою карту, що підтверджує напругу навколо кордонів України, також представило видання Military Times.

Як зазначається, склали її на основі оцінки ситуації начальником Головного управління розвідки Міноборони України Кирилом Будановим.

Згідно з цією картою Росія концентрує війська з боку Криму (12 батальйонних тактичних груп – БТГ), північного напрямку (12 груп з боку Воронежа), а також на сході (15 БТГ з боку Волгограда).

Наразі у наступ на Україну можуть перейти близько 40 БТГ. Причому деякі з них розташовані на території Білорусі та в Чорному морі.

Коментуючи всі ці публікації «Телеграфу», військовий експерт, полковник запасу Олег Жданов закликає уважно читати першоджерела та аналізувати інформацію щодо напруги на українсько-російському кордоні.

«Першоджерелом – ще наприкінці жовтня – стала публікація The Washington Post. Пізніше, вже на початку грудня, це ж видання написало з посиланням на дані американської розвідки про 50 батальйонно-тактичних груп чисельністю до 70 тисяч чоловік. При тому, що Україна, як зазначає The Washington Post, нарахувала 94 тисячі російських військовослужбовців та 41 БТГ. Але, як зазначали американські журналісти, ця кількість може бути збільшена до 175 тисяч. Ключове — "може бути". А сьогодні такої кількості військ РФ у нашого кордону немає», – наголошує Олег Жданов.

Він також звертає увагу, що західні ЗМІ пишуть, ніби техніка, озброєння та люди зосереджуються росіянами вздовж нашого кордону. А в реальності показують пункти постійної дислокації, що знаходяться на відстані 200 і більше км від російсько-українського кордону.

«Статтю та карту в BILD взагалі складно коментувати. Там просто передрукували The Washington Post, причому за принципом зіпсованого телефону. Згустили, посилили – і вже у них майже 175 тисяч російських військових ось-ось вийдуть до українського кордону», – зазначає Олег Жданов.

Російська загроза: ОРДЛО як плацдарм для атаки

На думку Олега Жданова, на сьогодні єдине місце, де РФ може посилити конфронтацію (не йдучи при цьому в наступ, але збільшивши обстріли з метою нанесення великих втрат) – це Донбас.

«Бо Росія категорично заперечує свою там присутність («іхтамнет»), а ми мовчки з цим погоджуємось. І це єдиний напрямок, де РФ може влаштувати нам проблеми. Здійснити серйозну військову провокацію. Але без наступальних дій, – наголошує експерт. – При цьому, як би росіяни не пишалися, спецслужби та розвідки країн-членів НАТО не їдять хліб задарма. І розуміють, що в ОРДЛО стоїть угруповання російських військ у вигляді 1 та 2 Армійських корпусів 8-ї Загальновійськової армії Південного військового округу».

Удари з боку окупованого Криму та ОРДЛО найімовірнішими називав у коментарі «Телеграфу» ветеран АТО, начальник військового відділу благодійного фонду допомоги армії "Повернися живим" Андрій Римарук.

Екс-спікер Генштабу ЗСУ, військовий експерт Влад Волошин вивчив для «Телеграфа» публікації іноЗМІ, а також представлені ними карти. І згоден з тим, що загроза російського вторгнення є цілком реальною.

«Протяжність держкордону України становить близько 7 тисяч кілометрів. І лише приблизно 1,5 тис. км сухопутного кордону на заході нашої країни – це кордон із дружніми нам країнами. З півночі, сходу, із Чорного та Азовського морів, з окупованого Криму та ОРДЛО, з боку республіки Молдова (а саме – з Придністров’я, де стоять російські «миротворці») – звідусіль може статися вторгнення РФ. Як гібридне, так і відкрите», – зазначає Влад Волошин.

Він акцентує, що зараз публікується багато карт: і з позначенням найімовірнішого напряму завдання удару, і з місцями зосередження російських військ.

«Зокрема на північному сході, біля Брянська, біля Ростова – на східному напрямку. Той самий Крим, де зосереджено до 40 тисяч російських військ + Чорноморський флот РФ. Але я вважаю, що найімовірнішим напрямом російської атаки може стати схід. На окупованій території Донецької та Луганської областей зосереджено до 40-45 тисяч військ, які не перший рік ведуть бойові дії проти ЗСУ», – пояснює експерт.

Білорусь стала явною загрозою

Не виключає Влад Волошин і загрози Білорусі. І нагадує, що нещодавно Лукашенко заявив: якщо ситуація на Донбасі чи українсько-російському кордоні загостриться, то він стане на бік Росії.

«Ну і всі події, які відбуваються зараз біля українсько-білоруського кордону, з нібито прольотом українського вертольота в повітряному просторі РБ , всі антиукраїнські випади Лукашенка, включаючи заяву про майбутні білорусько-російські навчання біля кордону з Україною , говорять про те, що режим самопроголошеного "президента" шукає привід для агресії проти України. Тож загроза тепер є і на північному напрямку, де маємо понад 1 тис. км кордону з Білоруссю», – наголошує військовий експерт.

Він також нагадує, що на території Білорусі знаходиться певна кількість російських військ, які не вийшли після осінніх навчань «Захід-2021».

Гра нервів перед великими торгами

Влад Волошин також вважає, що Росія, наважившись на вторгнення, навряд чи битиме з одного напрямку. Швидше, це буде комплексна атака.

На думку експерта, до атаки можуть залучити сили ЧФ РФ, угруповання, яке знаходиться в Криму, два Армійські корпуси з боку ОРДЛО та білорусько-російські сили – з боку РБ.

«Крім того, – продовжує експерт, – Кремль може почати обмежений контингент російських військ, який називають «миротворцями» в Придністров’ї. Вони здатні зробити провокації, відтягуючи наші сили на південно-західному напрямку».

І все ж таки, акцентує Влад Волошин, більше схоже на те, що Путін підвищує ставки перед переговорами – зі США зокрема й колективним Заходом загалом.

«Серед іншого вимагатиме письмової заяви про не розширення НАТО на Схід. Фактично гарантій, що Україна не стане членом Альянсу», – пояснює експерт.

На думку Олега Жданова, зараз іде саме політична гра, спрямована на два аспекти. Причому, виключно політичних, а не військових.

«Дивіться. Інформаційна кампанія розвивається із Вашингтона. Завжди тригером виступає The Washington Post, один з головних рупорів Демократичної партії США. Думаю, що перша політична мета – за рахунок підвищення градуса конфронтації між Україною та Росією не допустити прямих сепаратних переговорів голови Офісу президента України Андрія Єрмака та заступника керівника Адміністрації президента РФ, куратора «українського спрямування» Дмитра Козака. Не допустити сепаратної угоди Києва та Москви за спиною Вашингтона, – пояснює експерт. – Другий момент – придбання Білим будинком козирів перед майбутніми переговорами з Кремлем. Час уже визначений, 7 грудня, вечір по Москві, ранок у Вашингтоні. Байден і Путін у режимі відео обговорять низку питань, включаючи українське. Якщо зустріч відбудеться, навіть у відеорежимі – значить, порядок денний узгоджений. Втім, навряд чи вони чогось досягнуть».

У цьому плані, зазначає Олег Жданов, показовою є недавня суперечка між головами зовнішньополітичних відомств США та РФ – Блінкеном та Лавровим – під час зустрічі у Стокгольмі.

«Позиції – прямо протилежні. І ніхто зі сторін на компроміс іти не збирається. Швидше за все, після онлайн-зустріч Байдена з Путіним статус-кво, який на сьогоднішній день склався навколо питання України, залишиться. Збройний конфлікт низької інтенсивності на Донеччині. РФ не виконує «Мінськ», а США не педалюють це питання. Так, як це є сьогодні», – прогнозує Олег Жданов.

Раніше "Телеграф" писав, що політексперти попереджали: однією з цілей російського тиску можливо підписання угоди між Путіним і Байденом на вигідних для РФ умовах.

Про те, що Кремлю вигідно влаштувати за допомогою війни чи загрози війни спробу нового «переділу миру» між сильними політичними гравцями, говорив «Телеграфу» та генерал-лейтенант, екс-заступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко.

При цьому західні партнери України загрожують Росії жорсткими санкціями у разі атаки на нашу країну.

У Кремлі традиційно заявляють, що будь-які заяви про нарощування військової могутності Росії на українських кордонах є «штучним нагнітанням істерики».