Скандал на могилах. Мешканці Биківні не хочуть віддавати землю під цвинтар для загиблих воїнів – чому люди проти

Місцеві жителі запропонували альтернативні варіанти розміщення цвинтаря для полеглих героїв

Облаштування у Биківні на Лівому березі Києва Національного військового меморіального кладовища, де ховатимуть українських героїв, котрі віддали своє життя на російсько-українській війні, набуває скандального ореолу.

Реалізація проєкту, що був ініційований Міністерством у справах ветеранів та узгоджений Київською міською радою, викликала спротив серед місцевих жителів.

За словами громади, безпосередня близькість кладовища до житлових масивів, школи та дитячого садочка може нашкодити навколишньому середовищу і завдати чимало проблем мешканцям Биківні.

Своєю чергою влада не вбачає проблем з вибором ділянки та підозрює місцевих активістів у переслідуванні "шкурних" інтересів.

"Телеграф" розбирався у тому, чому уряд і громада не можуть дійти згоди, і які приховані мотиви можуть керувати кожною зі сторін конфлікту.

Історія створення меморіалу

Ініціатива створення у столиці меморіального кладовища для полеглих воїнів була висунута Міністерством у справах ветеранів України та підтримана Верховною Радою ще у травні 2022 року. Відповідний закон підписав президент Володимир Зеленський.

Вже восени Департаменту містобудування та архітектури КМДА доручили розробити план території для розташування об'єкта в урочищі "Лиса Гора". Однак проти цього варіанту виступили екологи та місцеві активісти, адже місцевість належить до пам'яток архітектури та природно-заповідного фонду.

Враховуючи спротив суспільства, після тривалих дискусій у січні 2023 року прем'єр-міністр України Денис Шмигаль доручив уряду знайти нове місце для облаштування кладовища. Цього разу вибір пав на Биківнянський ліс, що знаходиться на Броварському шосе і вже має на своїй території Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили", що є найбільшим в Україні місцем поховання жертв сталінських репресій.

У квітні мер столиці Віталій Кличко повідомив про відведення Київрадою земельної ділянки у цій місцевості під військове кладовище й анонсував початок процедури його створення.

"За його створення відповідає держава і місце визначив уряд. Столиця ж готова всіма можливими способами сприяти створенню меморіалу наших героїв. Раніше ми підтримали пропозицію уряду щодо створення військового кладовища на Лисій горі. Але у громадськості вона підтримки не знайшла. Тому тепер ідеться про Биківню. 8 гектарів землі в цій місцевості — у власності міста. І сьогодні ми відвели їх, фактично, розпочавши процедуру організації меморіалу. Поруч — близько 90 гектарів — земля державна. Відтак, загальна площа Національного військового меморіального кладовища сягне майже 100 гектарів", — написав очільник столиці на своїй сторінці у Facebook.

Окрім самого кладовища на відведеній під меморіальний комплекс ділянці планують звести крематорій, колумбарій, ритуальну будівлю, музей, присвячений пам'яті полеглих воїнів, а також необхідну інфраструктуру, як-то паркувальний майданчик для відвідувачів.

Вибір локації для створення військового кладовища продиктований бажанням авторів проєкту створити "меморіальний простір", каже заступник голови Українського інституту національної памʼяті Володимир Тиліщак.

"Таке розташування Національного військового меморіального кладовища дасть змогу створити вздовж Броварського шосе під Києвом виразний меморіальний простір. Він нагадуватиме майбутнім поколінням про ціну свободи. На кладовищі будуть поховані та пошановані українські воїни, які в XXI столітті захищають нас від повернення тоталітаризму. А поруч буде меморіал жертвам тоталітарних репресій у XX столітті, який нагадуватиме нам про ціну втрати свободи", — заявив посадовець під час пресконференції.

За словами першого заступника Міністра у справах ветеранів України Олександра Порхуна, першу секцію для поховання планують відкрити вже у жовтні-листопаді 2023 року, повідомляє "Укрінформ".

Громада Биківні — проти такого сусідства

Ідею створення військового меморіального кладовища на околиці Києва площею 100 гектарів "для нагадування майбутнім поколінням" — оцінили не всі мешканці столиці.

Попри те, що тема поховання полеглих героїв є вкрай чутливою, у коментарях до допису Віталія Кличка розгорілися справжні дебати щодо вибору ділянки під цей об'єкт.

Як з'ясувалося, жителі селища Биківня виступають категорично проти меморіалу на визначеній території.

Головною причиною такої позиції є безпосередня близькість майбутнього кладовища та крематорію до житлових будинків, школи та дитячого садка. Тобто теза про "нагадування майбутнім поколінням" — має вигляд не героїчної алегорії, а цілком реалістичної. Адже вихованці дитсадка щодня бачитимуть цвинтар, на якому щодня ж проходять поховальні церемонії.

За словами активістки ініціативної групи "Чиста Биківня" Валентини Лазоренко, жителі з великою повагою ставляться до захисників України та підтримують ідею створення меморіального комплексу на їхню честь. Проте впевнені, що у тому ж районі Києва є більш придатні для цього місця.

"Обрана територія є вкрай невдалим варіантом за всіма критеріями. Проте влада, судячи з усього, отримавши відмову на попередніх локаціях, просто вирішила цього разу йти до кінця попри все, аби тільки знову не змінювати своє рішення. Але ж ми — теж люди, і ми хочемо дихати свіжим повітрям, пити чисту воду і гуляти з дітьми біля лісу, а не біля кладовища, з якого постійно лунатиме оркестр та військовий салют. У кількохстах метрах від майбутнього меморіалу розташований дитячий садок і школа. Погодьтеся, це не краща атмосфера для дітей", — каже мешканка Биківні в коментарі "Телеграфу".

Крім того, за словами активістки, громада стурбована тим, що на сьогодні Биківня частково або повністю вже межує з трьома кладовищами — меморіальним комплексом "Биківнянські могили", Биківнянським та Лісовим кладовищем. При цьому, коли місцеві мешканці зверталися до міської влади щодо необхідності будівництва ще одного дитячого садка, адже громада зростає, проблема виявилась "невирішуваною".

"Виходить, що виділити 100 гектарів землі та кошти на кладовище можна, а побудувати на нашій території садочок — ні. У населеному пункті на 8 тисяч жителів працює один дошкільний заклад, розрахований на 100 дітей, школу ми будуємо вже 20 років, є потреба у зведенні нових житлових комплексів на місці застарілих двоповерхових будинків, але влада воліє використовувати землі Биківні під кладовища", — каже Валентина Лазоренко.

Ситуація навколо облаштування кладовища ускладнюється й моральним аспектом. За словами місцевих жителів, межі Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" не встановлені. Поховання можуть бути "розкидані" за кількасот метрів від визначених для цього місць. У зв'язку з цим, є велика ймовірність, що під час поховання героїв російсько-української війни або при будівництві додаткових споруд для нового меморіалу будуть зруйновані могили жертв сталінських репресій.

"Цей комплекс охоплює територію у 239 гектарів, на яких поховано до 200 тисяч людей. По-перше, для корінних биківнянців це сакральне місце, адже наші бабусі й дідусі були свідками тих жахливих подій, у деяких там поховані родичі, і усвідомлювати, що їхні могили можуть бути зруйновані, — це важко. По-друге, ми вважаємо, що захисники України, наші герої заслуговують того, щоб їх не ховали у чужих могилах на останках інших людей", — каже активістка.

Від емоцій до фактів

Один з мешканців Биківні, ексдепутат Київради та голова постійної комісії з питань містобудування та землекористування (1994-2006 р.), ексрадник Глави Адміністрації Президента з земельних та містобудівних питань Микола Легеза впевнений: заяви влади про те, що Київрада вже відвела земельну ділянку під облаштування кладовища, є або відвертою неправдою, або свідченням того, що дана процедура була проведена з порушеннями вимог чинного законодавства України.

Так, відповідним рішенням Київради було надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державній установі "Національне військове меморіальне кладовище" в постійне користування для будівництва та експлуатації цього кладовища на пр. Броварському у Дніпровському районі міста Києва.

"Дане рішення було прийняте з грубим порушенням вимог чинного законодавства, оскільки, будівництво цього кладовища не передбачено Генеральним планом міста. В даній ситуації Київрада повинна була прийняти рішення про відмову в наданні вищевказаного дозволу. І головне: рішення про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є її відведенням. Незрозуміло, чому чиновники всіх рангів в один голос заявляють, що дана земельна ділянка уже відведена", — каже Микола Легеза в коментарі "Телеграфу".

За словами фахівця у сфері земельних питань, для проведення усіх необхідних для цього експертиз та отримання висновків відповідних служб, передбачених чинним законодавством, необхідно досить багато часу та зусиль.

Перш за все, для цього необхідно отримати нотаріально засвідчену згоду землекористувача — Дарницького лісопаркового господарства, обґрунтованих висновків органів земельних ресурсів, природоохоронних органів, органів архітектури та містобудування, Держлісагентства і т.д. Обов’язковим кроком є проведення стратегічної екологічної оцінки, на підготовку якої надається термін від 6 місяців. Також повинні бути внесені обґрунтовані зміни до генерального плану міста Києва та детального плану території. На це також піде досить багато часу, пояснює експерт.

Ба більше, згідно із законом, подібні зміни вимагають проведення громадських слухань, які у подібних спірних ситуаціях можуть тривати досить довго, після чого (якщо консенсусу досягти не вдалося) скликається комісія для остаточного розв'язання питання.

Лише коли усі процедури, передбачені чинним законодавством, будуть пройдені, можна говорити про прийняття рішення щодо затвердження проєкту землеустрою та відведення земельної ділянки щодо використання її для розміщення кладовища, пояснює Микола Легеза.

Між тим, питання проведення стратегічної екологічної оцінки та проведення санітарно-епідеміологічного дослідження у цьому випадку може стати серйозною перешкодою для реалізації проєкту.

Річ у тім, що частина жителів громади користуються колодязями та ручними колонками глибиною 9-15 метрів, а безпосередня близькість меморіалу до житлового сектору підвищує ризики потрапляння у воду отруйних продуктів розкладу.

"На в'їзді у Биківню підводні води розташовані на глибині 1,5 метра — у місцевих мешканців регулярно підтоплюються погреби. На хуторі Рибному, що неподалік від обраної під кладовище ділянки, взагалі торф'яники та болото під ногами. Яка вірогідність того, що підземні води на обраній владою ділянці розташовані значно глибше і ці продукти розкладу не потраплять спочатку до колодязів у Биківні, а потім — в річку Дарниця? На даній території, необхідне ретельне геологічне дослідження, щоб розуміти глибину залягання підземних вод", — каже фахівець.

Аналогічні побоювання викликають і наміри зведення крематорію поблизу населеного пункту. За словами місцевих, коли на птахофабриці за три кілометри від Биківні спалюються рештки тварин, селище заповнює важкий сморід. Якими будуть наслідки роботи крематорію, розташованого у 300 метрах від житлових будинків, залишається лише здогадуватися.

Особливо дивно виглядає така наполегливість влади з урахуванням того, що поряд з Биківнею є аналогічні за площею земельні ділянки, які за всіма показниками ідеально підходять під облаштування військового кладовища.

Першим альтернативним варіантом могло б стати чинне Лісове кладовище. Його територія віддалена від житлового сектору більш ніж на 800 метрів, а місцеві жителі вже звикли до такого сусідства і не будуть проти розширення цвинтаря.

Крім того, відведення території на землях лісового фонду – це грубе порушення ст.57 Лісового кодексу. Зміна цільового призначення для потреб, не пов’язаних з лісорозведенням, проводиться переважно за рахунок площ, зайнятих чагарниками та іншими малоцінними насадженнями.

За словами Миколи Легези, він намагався зустрітися з фахівцями Мінкульту з метою професійного обговорення даного питання, проте його телефонні дзвінки в приймальні керівників міністерства були проігноровані.

"Якщо порівняти категорії лісів у Биківні та на Лісовому, то вони абсолютно нічим не відрізняються. Крім цього, територія Лісового кладовища має повноцінну інженерно-транспортну інфраструктуру і для того, щоб забезпечити нею військове кладовище, потрібні мінімальні затрати. Недолугі заяви деяких чиновників щодо будівництва транспортної розв’язки та лінії метро біля Биківні виглядають досить дивно", — каже фахівець.

Другим варіантом для розміщення військового кладовища є ділянка лісового масиву неподалік меморіалу "Биківнянські могили", але трохи далі від населеного пункту у бік Броварів. У цій місцевості немає жодних житлових споруд, що одразу нівелювало б проблему з опором з боку місцевих мешканців.

Зараз жителі Биківні активно працюють над тим, щоб уряд взяв до уваги їхню думку і розглянув запропоновані альтернативні варіанти реалізації даного проєкту. Якщо ж, попри позицію суспільства і наявність інших шляхів розв'язання проблеми, влада продовжить наполягати саме на цій локації, це може наштовхнути киян на думку про власні мотиви можновладців.

Так, биківнянці вже ставлять собі питання, чому уряд вирішив виділити землю саме під 50 тисяч поховань.

"Вірогідність того, що кладовище буде побудоване в найближчі кілька років, а сім'ї загиблих героїв з Закарпаття або східних областей України захочуть ховати своїх близьких так далеко від дому, позбавляючи себе можливості відвідувати могилу, — вкрай низька. Отже, після завершення війни частина місць на військовому кладовищі залишаться не зайнятими, а враховуючи проблему дефіциту цвинтарів у столиці, продаж ділянок на такому "елітному" кладовищі в межах Києва може стати джерелом збагачення", — припускає Микола Легеза.

Позиція влади

Враховуючи кількість запитань, що виникає до влади у зв'язку з вибором місця для облаштування військового кладовища, "Телеграф" звернувся за роз'ясненнями до Київської міськради, проте там повідомили, що проєкт носить загальнонаціональний масштаб, і рішення щодо розташування меморіалу приймалося урядом.

Столична ж влада тільки надавала дозвіл на розробку документації та наразі розглядає питання лише невеликої частини території, яку згідно з проєктом, розробленим центральною владою, планується передати із земель, що належать Києву. Решта земель, на яких буде розташоване військове кладовище, не підпорядковані столиці, пояснив депутат Київської міської ради Леонід Ємець.

За словами народного обранця, усі питання, що цікавлять місцевих жителів, будуть висвітлені після завершення процесу розробки документації. Зокрема, щодо меж цієї земельної ділянки, рішень стосовно об'єктів, які на ній розташовані, в тому числі тих, що становлять історичну цінність, або ж навпаки — незаконно споруджених будівель.

"Останніми будуть займатися правоохоронні органи, які кваліфікують дії з встановлення таких будівель. І лише після цього можна буде розпочинати будівництво кладовища, на якому будуть поховані воїни, що віддали своє життя за Україну. Думка громади буде врахована обов'язково. Проте, якщо виявиться, що спротив місцевих жителів продиктований виключно тим, що під час облаштування кладовища будуть знищені самовільно встановлені об'єкти, на кшталт гаражів або складів, то і ставлення до такої позиції буде відповідним", — каже депутат в коментарі "Телеграфу".

В міськраді зазначають:сьогодні йдеться лише про аналіз інформації, необхідної для підготовки документації по цьому проєкту. Якщо в ході аналізу буде встановлено, що зведення кладовища може завдати шкоди довкіллю або створюватиме незручності громадянам своєю близькістю до їхніх будинків, шкіл або дитячих садків, будуть ухвалюватися рішення з урахуванням цієї інформації.

"Телеграф" направив офіційний інформаційний запит до Міністерства у справах ветеранів України, аби дізнатися, чи планують в уряді врахувати думку громади в ході реалізації своїх задумів. Чекаємо на відповідь.