Чи буде девальвація? Чотири головні питання та відповіді про рішення НБУ змінити валютний режим

Читать на русском
Автор
1213
Чому в Україні відбулася зміна валютного режиму
Чому в Україні відбулася зміна валютного режиму. Фото telegraf.com.ua

Фінальна мета НБУ — повернутися до повноцінного інфляційного таргетування та плаваючого курсу

Національний банк України ухвалив рішення про зміну валютного режиму. З сьогодні курс гривні до долара США вже не є фіксованим. Це не стало сюрпризом, оскільки НБУ готувався до змін протягом кількох місяців.

Про це на своїй сторінці у Facebook написала директор аналітичного департаменту, головний економіст Dragon Capital Олена Білан. Вона пояснила, що це означає, навіщо відбулася зміна режиму, що зміниться та які є ризики.

"Основна причина – режим фіксованого курсу вичерпав свій стабілізаційний потенціал. Населення та бізнес почали звикати до незмінного курсу, чим далі, тим складніше було б відмовлятися від режиму прив’язки й тим довшим і ризикованішим було б повернення до нормальності. Гнучкість курсу, що керується, дозволить НБУ активніше послаблювати обмеження на рух капіталу, оскільки ринок поступово відновлюватиме здатність до (обмеженої) самокорекції. У далекій перспективі курс стане гнучким, як до війни, і зможе виконувати функцію запобіжника від зовнішніх шоків", — зазначила Білан.

Що зміниться

Протягом найближчих кількох місяців жодних змін чекати не варто. Білан пояснила, що за фіксованого курсу НБУ щодня продавав стільки валюти зі своїх резервів, скільки потрібно для задоволення дефіциту валюти на міжбанківському ринку.

"Тепер НБУ також продаватиме валюту з резервів, але трохи менше або трохи більше, ніж дефіцит валюти на ринку, і дозволить офіційному курсу рухатися вниз і вгору на дельту, яку в перші тижні, швидше за все, взагалі важко буде помітити неозброєним оком", — сказала економіст.

Чи буде девальвація

Надалі НБУ збільшуватиме амплітуду коливань курсу, а їхній напрямок більше відповідатиме змінам у стані платіжного балансу та валютного ринку. Буде і девальвація та зміцнення.

"Що саме переважатиме — залежатиме від багатьох факторів, серед основних: тривалість бойових дій, пропускна спроможність експортних шляхів, обсяги міжнародної допомоги", - пояснює Олена Білан.

Фінальна мета НБУ — повернутися до повноцінного інфляційного таргетування та плаваючого курсу. Однак з огляду на ризики війни це станеться нескоро.

Чому зміни відбулися зараз

Нацбанк давно планував відійти від фіксованого курсу та відкрито заявляв про свої плани. Економічна ситуація дозволила втілити ці плани у життя. За останні пів року суттєво покращилася.

"Так, узимку НБУ продавав із резервів 3,0 млрд дол. США на місяць, на готівковому ринку долар можна було купити не менше 40 грн, а резерви НБУ ледве дотягували до рівня кінця 2021 року. Але влітку дефіцит валюти на міжбанку скоротився до 1,5 — 2,0 млрд дол., резерви Нацбанку перетнули позначку 40 млрд дол. США, оновивши історичний (!) рекорд, а готівковий курс впритул наблизився до офіційного., НБУ продавав більше валюти на міжбанку (2,4-2,6 млрд на місяць), резерви Нацбанку перестали зростати. Проте в цілому ситуація на ринку залишається набагато кращою, ніж на початку року", — наголосила експерт.

Ключову роль у покращенні відіграла міжнародна допомога. Попри повномасштабну війну Україна має повноцінну програму з МВФ. З початку року Україна регулярно отримувала близько 4 млрд доларів на місяць міжнародної фінансової допомоги. Тому на зміну режиму чекали вже кілька місяців.

Які є ризики

Попереду чекає важка зима з ймовірним обстрілом енергетичної системи та падінням експорту окремих товарів на тлі сезонного збільшення імпорту.

"І ось буквально на вихідних кристалізувалися ризики недонадходження обсягів міжнародної допомоги через складну політичну ситуацію в США. Навряд чи НБУ з його крутою аналітичною командою не помітив ці ризики. Той факт, що зазвичай консервативний Нацбанк зважився на зміну режиму, свідчить про його впевненість Серед основних причин такої впевненості — високий рівень резервів, співпраця з МВФ, новий пакет допомоги на суму 50 млрд євро в 4 роки від ЄС. які НБУ планує послаблювати залежно від ситуації на ринку, але може й посилити у разі непередбачуваних шоків", — підсумувала Білан.

Зазначимо, що "Телеграф" поспілкувався з банкірами й дізнався про їхню думку щодо того, чи варто чекати долар по 41 гривень. Докладніше про це читайте в нашому матеріалі.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що економіст Олег Пендзін розповів, чого українцям чекати від курсу долара у жовтні. Він пояснив, чи будуть різкі коливання в середині осені.