До чого мають прийти країни НАТО, якщо хочуть перемоги України – генерал Романенко проаналізував історичний саміт Альянсу

На саміті НАТО порушуватиметься питання глобальної безпеки в контексті російської війни проти України.

З 28 по 30 червня у Мадриді (Іспанія) відбудеться саміт НАТО. Його вже охрестили історичним, оскільки на ньому представники Альянсу мають намір затвердити нову стратегічну концепцію, в рамках якої наступні 10 років росію, яка продовжує агресію проти України, офіційно буде визнано загрозою колективній безпеці.

Імовірно, у новій стратегічній концепції Північноатлантичного альянсу вперше пропишуть захист "суверенітету та територіальної цілісності" країн-союзників НАТО.

Є ймовірність, хоч і невисока, розширення НАТО – якщо Швеція та Фінляндія, які прагнуть туди, зможуть пройти відповідний шлях за прискореною процедурою.

Саміт має величезне значення для України, яка, хоч і маючи підтримку з боку закордонних партнерів, безпосередній бій дає російській агресії поодинці. Очікуваннями від зустрічі лідерів блоку поділився з "Телеграфом" генерал-лейтенант, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко.

Нам потрібні сучасні озброєння та техніка – масово та швидко

Генерал нагадує, що саміту НАТО передував саміт "Великої сімки" (G7), причому із залученням представників Африки та Індії.

"Тобто лідери найбільш економічно розвинених країн вивчають геополітичні можливості, економічні і не тільки. Можливості розширення контактів. Глобальних зв’язків. При цьому росію, раніше вигнану з клубу за агресію проти України, зі зрозумілих причин не пускають. Дедалі більше ізолюючи від цивілізованого і навіть відносно цивілізованого світу", – зазначає Ігор Романенко.

За його словами, вже відомо, що країни G7 вирішили допомагати Україні стільки, скільки буде потрібно.

"Гарний посил, потрібний нам. Але нам необхідно, щоб ми отримали сучасні озброєння та техніку – масово і швидко. Чого поки що не відбувається", – наголошує генерал.

Він нагадує, що "Рамштайн-3" (зустріч у форматі міністрів оборони країн НАТО та союзників) пройшов три тижні тому.

"І що? На першому такому саміті, 26 квітня, сформулювали нове стратегічне завдання — завдати росії такої поразки, щоб у найближчому майбутньому вона і не думала про агресію, подібну до тієї, що робить проти України. Але реалізація навіть оборонної операції належним чином можлива, лише якщо зрівняється військовий потенціал ЗСУ та росії. А цього немає — у противника перевага. За ударними засобами, особовим складом і так далі", — говорить Ігор Романенко.

Він із жалем зазначає, що у наших закордонних партнерів виявився досить легковажний підхід після певних успіхів оборонної операції ЗСУ на півночі України (вигнали супротивника із Київської, Чернігівської, Сумської областей). А також після того, як ми відсунули ворога на Харківщині та просунулися на Херсонщину.

"На Заході чомусь вирішили, що без особливих зусиль Україна впорається тим, що є, й далі. Але не врахували той факт, що потенціал збройних сил росії на початок широкомасштабного вторгнення був утричі більший за наш. Ми зменшили його на третину, зірвавши наступальну операцію супротивника на півночі. Але величезні сили та ресурси в агресора залишилися. Відбулося перегрупування і навіть посилення у рамках другої наступальної операції росіян на півдні та сході, – розповідає генерал. – До активних бойових дій вступили 105-110 батальйонно-тактичних груп (у кожній з яких – 600-800 військовослужбовців). Нині ж їх довели вже до 150-160 БТГ. Розгорнулися з урахуванням резервів, які створили. Так, вони гірше забезпечені, на старій техніці, знятій із зберігання. Але це – діючі війська, які становлять серйозну загрозу. І це треба тверезо оцінювати".

Ігор Романенко наголошує: щоб хоча б успішно завершити оборонну операцію – зупинити супротивника на всьому фронті – нам потрібен паритет у військовому потенціалі. Якого нема. Тоді як росія постійно нарощує свої можливості, захоплює нові території на Донбасі.

"Старий закон війни — якщо в тебе немає сучасного озброєння, ти вирішуєш питання за рахунок кількості військовослужбовців зі старим озброєнням. Що і робить росія в цій війні на даному етапі", — пояснює військовий експерт.

НАТО є чому повчитися в України

Усі ці питання необхідно порушувати на саміті НАТО, упевнений генерал. Він нагадує, що президент України вже сформулював перед самітом G7 три найважливіші для нас позиції:

• санкції проти росії — посилити, наростити;
• надати Україні гарантії безпеки;
• передати нам серйозні засоби протиповітряної оборони (ППО), що є більш ніж актуальним після активних ракетних ударів з боку росіян (у тому числі з використанням авіації), а також масованого застосування ними ствольної та реактивної артилерії.

Зрозуміло, що на саміті НАТО порушуватиметься широкий спектр тем, продовжує Ігор Романенко. У тому числі, першочергово – питання глобальної безпеки в контексті російської війни проти України.

"Дуже важливо вказати путіну місце – шляхом підготовки до прийняття до Альянсу Швеції та Фінляндії. Туреччина, на жаль, заважає цьому просуванню. І може статися так, що прийняти Фінляндії та Швеції за прискореною процедурою, як передбачалося, не вийде. Як би турецький лідер Ердоган не намагався видати такі свої дії (що йдуть урозріз із позицією всього Альянсу) за самостійну політику, але за цим проглядається тиск на неї з боку росії", – упевнений генерал.

Тим часом росія, зазначає Ігор Романенко, останнім часом отримала багато політичних ляпасів. Тут тобі заяви казахського лідера Токаєва на пітерському форумі, які не потішили Кремль, і дії Литви в ракурсі закриття транзиту до Калінінграда.

А тепер ще й керівництво Фінляндії та Швеції рвонуло до НАТО.

"А путін злопам'ятна людина, з комплексами. Він нікому і нічого не прощає. Тому вже вдарив по казахській нафті. Щоправда, казахи, не довго думаючи, зробили відповідь — з приводу російського вугілля. Все говорить про те, що сила впливу путіна на колишніх союзників або противників слабшає. З військової точки зору, якщо противник перебуває в стані ослаблення, треба використати цю можливість, нарощуючи зусилля щодо його добивання – задля досягнення нових стратегічних завдань і загалом перемоги, ось до цього мають прийти країни НАТО, трансформація в яких уже відбувається. Поки що повільно. І тут їм є чому повчитися в України та українців", – констатує генерал.

Він наголошує, що Кремль хотів розвалити НАТО. Денацифікувати та демілітаризувати Україну. А все відбувається з точністю навпаки.

"Якщо союзники будуть активні не лише в зобов’язаннях, а й у їх виконанні, особливо у сенсі забезпечення України необхідною кількістю озброєнь та техніки – то ми отримаємо на фронті більш суттєві та позитивні для нас результати", – резюмує Ігор Романенко.