Близький Схід — у вогні: негативні та позитивні наслідки для України

Читать на русском
Автор
2681
Inside Arabia

В Ізраїлі мають замислитися — чого варті домовленості з кремлем

Ізраїль прийшов до тями після несподіваного нападу бойовиків ХАМАС 7 жовтня і почав громити цю терористичну структуру на своїй території та в секторі Газа. В Офісі президента України чітко вказали на зв’язок російсько-української війни з атакою ХАМАС на Ізраїль.

Тривожні для України заяви зробив президент Польщі Анджей Дуда. А тим часом російська пропаганда, підтверджуючи припущення про "кремлівський слід" в ескалації на Близькому Сході, відкрито підіграє ХАМАС.

Експерт Міжнародного інституту демократій, екскомандир 2-ї роти 24-го батальйону "Айдар" Євген Дикий розповів "Телеграфу", як те, що відбувається в Ізраїлі, може позначитися на Україні.

"Для України ескалація на Близькому Сході несе в короткостроковій перспективі негативні наслідки. Це об’єктивно. Зверніть увагу навіть на наше медіаполе. У нас йде своя важка війна, вона нікуди не поділася, але, перш за все, ми обговорюємо ситуацію з Ізраїлем та навколо Ізраїлю. Тому що навіть ми втомилися повторювати плюс-мінус однакові зведення з російсько-українського фронту. А тут такий потужний новий інформаційний привід", — пояснює експерт.

За його словами, якщо таке відбувається навіть у нашому інформаційному просторі, неважко уявити, що відбувається у світовому. Євген Дикий наголошує, що Україна і так уже зійшла з перших сторінок західної преси. А тепер відступає на ще більш далекий план.

"Це, на жаль, закономірно. Як ми спалахнули на перших сторінках усіх світових медіа у лютому 2022-го (а потім ще досить довго утримували такі позиції, зміщуючись згодом на другі-треті), так зараз надновою зіркою спалахнула війна в Ізраїлі. І цілком логічно, що всі ЗМІ будуть заточені саме на неї", — зазначає експерт.

Другий неприємний для нас момент – ескалація на Близькому Сході впливає на безпосередню військову підтримку України партнерами, – пояснює Євген Дикий. Запевняючи, що є прямий конфлікт інтересів: кому Штати даватимуть зброю — нам чи Ізраїлю.

"У засіках "дядька Сема" має вистачити озброєння і для України, і для Ізраїлю. Але й американська армія повинна мати запас на випадок, приміром, війни з Китаєм. А ось бути настільки ж обережним у наданні допомоги Ізраїлю у нього не вийде.

Це ж ми майже 30 років вибудовували багатовекторну політику, внаслідок чого нам ніхто нічого не винен. І допомагають Україні виключно з доброї волі. А Ізраїль зі Штатами має чіткий вектор, дуже прямі союзницькі зобов’язання. Письмові. Затверджені на законодавчому рівні обох країнах. Існує навіть величезний досвід реального виконання таких зобов’язань. Тому абсолютно очевидно, що в черзі на постачання зброї з США Ізраїль перший, а ми після нього. А то й після Тайваню", — уточнює експерт.

Він звертає увагу ще на один важливий момент. Донедавна нам везли американські снаряди з американських складів на території Ізраїлю. З тієї простої причини, що це ближче, ніж переправляти через океан. Тепер ці снаряди до нас точно не потраплять — вони потрібніші ЦАХАЛ (Армії оборони Ізраїлю), констатує Євген Дикий.

"Але якщо на цьому наші проблеми через ескалацію на Близькому Сході закінчаться, це буде ще не так погано, — каже він. — Боюся, що тут справа вийде на глобальний рівень — кому спрямовувати масовані потоки допомоги. Щодо фінансової, можливо, все не так погано. Не можна навіть виключати, що Байден проверне гарну комбінацію: під час обговорення в Конгресі повноцінного бюджету на наступний рік демократи запакують в один пакет допомогу Україні, Ізраїлю та Тайваню.

Якщо це зуміють ув’язати між собою, перебити такий пакет буде дуже складно. Проти допомоги Ізраїлю побояться виступити навіть трампісти. Але, звісно, республіканці спробують цю допомогу поділити. Нагадаю, що попередня спроба Байдена пов’язати разом допомогу Україні та Тайваню була в Конгресі розбита".

За словами експерта, Тайвань зав’язаний на нашу війну побічно. Зв’язок є, але дуже віддалений. Винятково через те, що якщо путін переможе в Україні, то слідами росії підуть і інші авторитарні режими (включаючи Китай), розпочавши свої збройні агресії.

А ось зв’язок із війною в Ізраїлі у нас тісніший. І є більш доказовим для конгресменів, вважає Євген Дикий.

"Річ у тім, — продовжує він, — що проти Ізраїлю воює ХАМАС (палестинський ісламістський терористичний рух і політична партія, що править у секторі Газа. — Ред.), але може приєднатися і "Хезболла" (ліванська шиїтська організація "Хезболла", що підтримується Сирією та Іраном. — Ред.). А їхні зв’язки з росією — секрет Полішинеля. Найбільше вони, звичайно, пов’язані з Іраном, який є однією з трьох країн, що допомагають росії у війні проти України (поряд з Північною Кореєю і фактично окупованою Білоруссю). Враховуючи тісний зв’язок Тегерана з москвою, абсолютно пряму залежність ХАМАС від Ірану, а також те, що росія є однією з небагатьох країн, чиї офіційні особи зустрічаються з хамаськими лідерами (за офіційним протоколом, як з визнаним урядом), підтримка з боку росії — і ХАМАС, і "Хезболли" — очевидна".

Щобільше, акцентує співрозмовник "Телеграфу", цілком очевидно, що росія не могла не знати про те, що готується напад бойовиків ХАМАС на Ізраїль. І навіть якщо вона не брала участі у підготовці цієї атаки, вона про неї точно знала і не попередила Єрусалим.

Усе сказане вище, на думку Євгена Дикого, більш ніж пов’язує російсько-українську війну і те, що зараз відбувається на Близькому Сході. І є аргументом для необхідності допомагати всім країнам, які виступають проти нової "осі зла".

"Я сподіваюся, що абсолютно зрозумілий зв’язок між ХАМАС і росією допоможе державі Ізраїль, ізраїльському суспільству переглянути свої погляди. Це спільна війна — демократії проти авторитаризму в його гірших проявах, ще й пов’язаного з релігійним фанатизмом. Сучасної цивілізації проти середньовічних варварів.

Але при тому, що ворог мого ворога — мій друг, що українці в своїй масі співчувають ізраїльтянам, нікуди не подівся той факт, що уряд Ізраїлю веде, на наш погляд, зовсім неправильну політику. Починаючи з 2014 року, коли почалася російська агресія (тоді гібридна) проти України, ми не отримали від Ізраїлю жодного патрона. Не кажучи вже про якісь військові технології", — нагадує експерт.

Причому, акцентує він, влада Ізраїлю не просто не надавала нам військової допомоги, а й заборонила це робити ізраїльським компаніям, навіть приватним.

"І навіть ті компанії, які хотіли б зайти в Україну (а ми зараз — величезний ринок озброєнь і військової техніки), не отримали на це дозволу. Ця заборона була жорсткою після широкомасштабного вторгнення росії, початку т. зв. "великої війни". Одне з найрозумніших пояснень подібної політики ізраїльської влади — що вони мали певні домовленості з москвою, наприклад, що Ізраїль ніяк не допомагає Україні, а росія стримує ХАМАС і "Хезболлу".

Важко сказати, відігравало основну роль це або індивідуальні бізнес-інтереси ізраїльського прем’єра Нетаньяху в росії. Через якийсь час ми про це дізнаємось. І впевнений, що ізраїльське суспільство, коли перетравлюватиме результати цієї війни (у тому числі — як уряд Нетаньяху проґавив підготовку вторгнення), подивиться на ситуацію дещо ширше. І поставить питання (яким задаються з недавніх пір вірмени) — чого варті домовленості з кремлем. Чи варто було так дотримуватися проросійської позиції щодо України", — розмірковує Євген Дикий.

І ось тут, робить висновок він, вже настають довгострокові наслідки цієї війни. Які, на відміну від короткострокових, цілком можуть бути нам на користь — москві на горе.